Ухвала

від 28.01.2015 по справі 200/2394/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/288/15 Справа № 200/2394/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бібіка М.М. Доповідач - Осіян О.М. Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Осіяна О.М.,

суддів - Глущенко Н.Г., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Ялової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року по справі за позовом Компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року позовні вимоги Компанії «Hagworth Management Limited» задоволені частково.

В рахунок часткового задоволення вимог Компанії «Hagworth Management Limited» щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 30.840.06 від 07 березня 2006 року в сумі 3 123 945 грн. 42 коп., з яких: 2 579 872 грн. 16 коп. - заборгованість за тілом кредиту та відсотками, нарахована пеня - 544 073 грн. 26 коп., звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, а саме: квартиру НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1; опис об'єкту в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 квартира НОМЕР_7, яка складається з: 1 - коридор, 2 - санвузол, 3 - житлова, загальна площа 91,8 кв. м.; житлова площа 85,7 кв. м., шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Компанією «Hagworth Management Limited» за ціною 1 704 900 грн. - за квартиру НОМЕР_7 по АДРЕСА_1.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_1 від 01 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 211.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_1 від 02 липня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1422.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Компанії «Hagworth Management Limited» квартиру НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1; опис об'єкту в житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 квартира НОМЕР_7, яка складається з: 1 - коридор, 2 - санвузол, 3 - житлова, загальна площа 91,8 кв.м, житлова площа 85,7 кв.м.

У задоволенні решти позовних вимог Компанії «Hagworth Management Limited» відмовлено.

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2014 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалами Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2014 року та 20 травня 2014 року виправлено описки у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалите нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін із наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що 07 березня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток», та ОСОБА_6 був укладений договір про надання кредитної лінії № 30.840.06, цільовим призначенням якого було придбання нерухомості. У відповідності до зазначеного договору банк надав ОСОБА_6 грошові кошти у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 580 000 доларів США з виплатою процентної ставки 16% річних, строком користування по 06 березня 2026 року.

Одночасно з укладенням кредитного договору № 30.840.06 від 07 березня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток», та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційний номер № 649, предметом якого є майнові права, а саме на: незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 2303, загальною будівельною площею 334,5 кв.м, розташоване на 23 поверсі будівлі (в осях 24 3 - 9 3 ), за адресою: АДРЕСА_1; незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 1808, загальною будівельною площею 103,5 кв.м, розташоване на 18 поверсі будівлі (в осях 24 3 - 3 3 ), за адресою: АДРЕСА_1.

Набуття права власності ОСОБА_6 на предмети іпотеки після укладення іпотечного договору № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року підтверджувалося договором № 2303/А/100 - к дольової участі у будівництві від 05 січня 2006 року, договором № 1808/А/100 - к дольової участі у будівництві від 05 січня 2006 року, що були укладені між ОСОБА_6 та ЗАТ «АКТА».

Предмет іпотеки був обтяжений забороною і відповідний запис був внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Згідно із витягом від 10 березня 2006 року №6761981 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис стосовно заборони на нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 07 березня 2006 року, реєстровий № 649, об'єктом обтяження є майнові права на незакінчене будівництвом приміщенням, будівельний номер 2303, за адресою АДРЕСА_1.

Також судом встановлено, що 15 травня 2008 року забудовник ЗАТ «АКТА» на виконання своїх зобов'язань за договором дольової участі № 2303/А/100 - к від 05 січня 2006 року передало, а ОСОБА_6 прийняв у власність квартиру НОМЕР_8, що знаходиться на 23 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями), літ. В - 25, по АДРЕСА_1, фактичною площею 147,9 кв. м.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2094 від 10 липня 2008 року за ОСОБА_6 було оформлено право приватної власності з видачею свідоцтв на об'єкти нерухомого майна третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями), літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 за адресою: АДРЕСА_1, квартири НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_8, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19.

07 серпня 2008 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Хоум Кредит Банк», що є правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ «Агробанк», було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 30.840.06 від від 07 березня 2006 року, у відповідності до якої сторони дійшли згоди змінити п. 4.11 кредитного договору та викласти його у наступній редакції: «п. 4.11 в строк до 01.12.2008 року зареєструвати право власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно та укласти додаткову угоду до договору іпотеки, предметом якого є квартири НОМЕР_14, НОМЕР_8, які розташовані у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

26 вересня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 7, згідно з яким ПАТ «Банк Восток» відступив ТзОВ «Кредекс Фінанс» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за договором про надання кредитної лінії № 30.840.06 від 07 березня 2006 року.

Також, 12 грудня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 2361.

Крім того, 01 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та Компанією «Hagworth Management Limited» був укладений договір № 1/01 - 10 відступлення прав вимоги (цессії), у відповідності до якого Компанія «Hagworth Management Limited» здобула право грошової вимоги за кредитним договором №30.840.06 від 07 березня 2006 року.

05 жовтня 2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та Компанією «Hagworth Management Limited» було укладено договір про відступлення права за іпотечним договором № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий номер 2308.

Іпотечний договір № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року містить застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Також, як вбачається із рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було складено угоду про купівлю-продаж нерухомого майна у простій письмовій формі, у тому числі й квартири НОМЕР_8 по АДРЕСА_1. Крім того, зазначеним рішенням за ОСОБА_2 також було визнано право власності на квартиру НОМЕР_8 по АДРЕСА_1.

Дозвіл іпотекодержателя на відчуження квартири НОМЕР_8 по АДРЕСА_1 не надавався.

Відповідно до п. 1.8. договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 05 жовтня 2012 року, реєстровий номер 2308, відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем (боржником) за згоди та/або з відома іпотекодержателя не здійснювалось.

У відповідності до виконання рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1744 від 28 грудня 2011 року, яке було прийняте на підставі звернення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_10 та на підставі розпоряджень департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради від 30 серпня 2011 року № 613 «Про внутрішнє перепланування квартири НОМЕР_8 по АДРЕСА_1», від 30 серпня 2011 року № 614 «Про внутрішнє перепланування квартири НОМЕР_8 а по АДРЕСА_1» було вирішено оформити право приватної власності ОСОБА_2 на квартири: НОМЕР_8, житловою площею 51,2 кв. м, НОМЕР_8 а, житловою площею 85,7 кв. м, загальною площею 91,8 кв. м (після роз'єднання квартири НОМЕР_8 на дві окремі) та вирішено видати свідоцтва про право власності замість рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року.

01 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири, у відповідності до якого ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 квартиру НОМЕР_7, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В-25, ВІ -1, ВІІ -1, в-1, яка складається з 1 - коридор, 2 - санвузол, 3 - житлова, загальна площа 91,8 кв. м, житлова площа 85,7 кв. м, а ОСОБА_3 в свою чергу сплатила ОСОБА_2 грошові кошти за придбану нею квартиру у розмірі 493 400 грн.

02 липня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу квартири, згідно якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_1 прийняв у власність квартиру НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_1, що знаходиться у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В-25, ВІ -1, ВІІ -1, в-1, яка складається з 1 - коридор, 2 - санвузол, 3 - житлова, загальна площа 91,8 кв. м, житлова площа 85,7 кв. м; згідно п. 4 договору купівлі-продажу загальна вартість продажу квартири складає 543 500 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

19 квітня 2013 року ОСОБА_11, ОСОБА_12, яка є колишньою дружиною померлого ОСОБА_6, та ОСОБА_13, яка є матір'ю померлого ОСОБА_6, до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 булі подані зави про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6, які були приєднані до спадкової справи 22 квітня 2013 року.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року було скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, правонаступника ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартир НОМЕР_9, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_8, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 по АДРЕСА_1, автотранспортного засобу марки «Mercedes-Benz», моделі S 320 CDI, тип легковий седан - В, номер шасі НОМЕР_1, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та визнання дійсним договору оренди квартири АДРЕСА_2, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_15, було відмовлено.

Згідно звіту про оцінку майна житлової квартири НОМЕР_7, загальною площею 91,8 кв. м, яка розташована на 23 поверсі 25 поверхового будинку третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення у м. Дніпропетровську, АДРЕСА_1, вартість об'єкту оцінки складає 1 704 900 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року було визнано відумерлою спадщину ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, яка складається з усіх прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві на момент смерті, а також визнано відумерлим певне майно: 50% у статутному капіталі ПП «Класіко»; 40% у статутному капіталі ТзОВ Фірма «Автодрайв ЛТД»; частка у статутному капіталі ПП «Науково-виробниче підприємство «Укрпакпен»; транспортний засіб «Mercedes-Benz 110DKA», 1999 року випуску, державний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, колір білий; причіп «ПА», 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_5, колір сирий; причіп «ПАЗ 86331», 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_6, колір сирий, та передано зазначене майно в комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Вирішуючи спір, суд до вказаних правовідносин обґрунтовано застосував норми зобов'язального права, а саме приписи ч. 1 ст. 390, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525,526, ч.1 ст. 536, ст.ст.546,572, ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 576, частин 1, 2 ст. 590, ст. 610, ч.2 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054 ЦК України.

Оцінюючи дії сторін при укладенні угод щодо предмету іпотеки, суд також обґрунтовано посилався на вимоги п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1, ст. 4, ч. 2 ст. 5, ч. ч. 1, 3 ст. 7, ч.3 ст. 9, ч.ч. 1,3 ст. 12, ч.4 ст.16 Закону України «Про іпотеку», в редакціях, що діяли на момент укладення договорів іпотеки.

Також суд врахував умови укладених угод та зазначив, що згідно ч. 1 п. 1.14 іпотечного договору № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладення цього договору та виникнуть в майбутньому. Згідно ч. 3 п. 1.14 Іпотечного договору № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року всі, зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору, всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо, автоматично стають предметом іпотеки.

Тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача за рахунок предмету іпотеки, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч.ч. 1, 2 статті 23, ч.ч. 1, 3 ст. 33, ч.ч.1 та 3 ст. 36, ч.ч. 1 та ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 24 січня 2006 року, ч.ч.1,7 ст. 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», в редакції від 14 січня 2006 року.

Крім того, ці висновки суду першої інстанції враховують роз'яснення ч. 2 п. 34, пунктів 36,39,40 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Приймаючи рішення про недійсність укладених угод щодо іпотечного майна та його витребування, суд врахував вимоги ст. 388 ЦК України, роз'яснення п. 5, ч.5 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що Компанія «Hagworth Management Limited» на підставі договору відступлення права вимоги (цессії) здобула право грошової вимоги за договором про надання кредитної лінії № 30.840.06 від 07 березня 2006 року та іпотечним договором № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, а вищезазначений договір про надання кредитної лінії та іпотечний договір були укладені у відповідності до норм чинного законодавства, яке діяло на момент укладання договорів.

Крім того, суд врахував ту обставину, що ОСОБА_6, який був боржником по вказаному кредитному договору, не виконував свої кредитні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, а також в подальшому незаконно, без згоди іпотекодержателя здійснив відчуження квартири НОМЕР_8 по АДРЕСА_1, яка була предметом іпотеки, на користь ОСОБА_2, тоді як квартира НОМЕР_7 по АДРЕСА_1 продовжила бути предметом іпотеки після роз'єднання квартири НОМЕР_8 на дві окремі.

Право власності за ОСОБА_2 на зазначену квартиру було визнано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року, яке в подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2013 року, а в установленому законом порядку ОСОБА_2 право власності на квартиру не оформлювала та з порушенням норм чинного законодавства здійснила відчуження квартири на користь ОСОБА_3, яка в свою чергу продала квартиру ОСОБА_1 по значно заниженій вартості.

Таким чином, врахувавши приведені норми закону та встановивши всі обставини у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог Компанії «Hagworth Management Limited» щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 30.840.06 від 07 березня 2006 року в сумі 3 123 945 грн.42 коп., та звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, а саме: квартиру НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1;, шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно за Компанією «Hagworth Management Limited» за ціною 1 704 900 грн.; визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_1 від 01 лютого 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_1 від 02 липня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1; витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Компанії «Hagworth Management Limited» цієї квартири.

Крім того, судом врахована та обставина, що чинне законодавство не встановлює залежність збереження права іпотеки від добросовісності чи недобросовісності нового власника предмету іпотеки, а також від його обізнаності про обтяження придбаного нерухомого майна.

Судом не була прийнята до уваги та обставина, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки останній придбав спірну квартиру за ціною, що у декілька разів менша за ринкову вартість.

Не можуть бути підставою для скасування чи зміни судового рішення доводи апеляційної скарги про те, що у суду першої інстанції не було підстав стверджувати, що до ОСОБА_1 перейшли права та обов'язки іпотекодавця; звернення стягнення на предмет іпотеки було проведено без врахування вимоги, про необхідність направлення попередньої вимоги боржнику про виконання зобов'язання; не перевірений факт добросовісності чи недобросовісності набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру; ОСОБА_1 є добросовісним набувачем; також суд не перевірив доказів того, чи отримував кредит ОСОБА_6

Доводи апелянта про те, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, не враховують обставин у справі, а саме того, що іпотекодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто ще до звернення позивача до суду. А після смерті іпотекодавця, компанія «Hagworth Management Limited» заявляла претензії до спадкоємців боржника (т.3 а.с.96). Оскільки спадкоємці відмовилися від спадщини, а рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року визнана відумерлою спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 (т.3 а.с.173-175, т.4 а.с.124-126), а тому звернення компанії із такими позовними вимогами не суперечить чинному законодавству.

Також висновки суду першої інстанції, щодо необхідності витребування майна від добросовісного набувача, не суперечать приписам ст.ст.16,388 ЦК України, та ст.ст. 12,23,33,35 Закону України «Про іпотеку».

Що стосується доводів скарги про те, що суд не перевірив обставин отримання кредиту ОСОБА_6, то вони також є безпідставними, оскільки ні одна із сторін кредитного договору, не оспорила ніяких його умов. Також відсутні будь-які судові рішення, якими визнавалися б недійсними умови кредитного договору від 07 березня 2006 року, укладеного між ЗАТ «Агробанк» та ОСОБА_6, про надання кредитної лінії № 30.840.06, цільовим призначенням якого було придбання нерухомості. У відповідності до зазначеного договору банк надав ОСОБА_6 грошові кошти у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 580 000 доларів США з виплатою процентної ставки 16% річних, строком користування по 06 березня 2026 року. Сам ОСОБА_6 за життя не ставив питання, щодо неправомірності цього договору. Таким чином, зазначений договір є правомірним, відповідно до вимог ст.204 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у двадцятиденний строк у касаційному порядку.

Судді: