Постанова

від 15.01.2007 по справі 9/332-06-8687а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/332-06-8687А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" січня 2007 р.Справа  № 9/332-06-8687А

м. Одеса                                                                                           15 годин 30 хвилин

господарський суд Одеської області

у складі колегії суддів: головуючий суддя Бакланова Н.В., суддя Лєсогоров В.М., суддя Семенюк Г.В.,

при секретарі Задорожній Н.В., за участю представників позивача Пєліна Л.Ф., що діє на підставі довіреності №2281/09  від 28.09.2006р., Царюк С.С., що діє на підставі довіреності №2460/09 від 17.10.2006р., представника відповідача Короткова Т.В., що діє на підставі довіреності №07/03 від 10.01.2006р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №302 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 9/332-06-8687А

За позовом:  Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі  

до  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Саратський завод продтоварів”

про  стягнення 48997,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 11.09.2006р. господарським судом Одеської області відповідно до ст.ст. 11, 69, 106, 107, 110, 111, 121 та п. 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України  було відкрите провадження в адміністративній справі № 9/332–06–8687А за позовом Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Саратський завод продтоварів” про стягнення 48 997,02 грн., та призначено проведення попереднього судового засідання.

Ухвалою від 13.11.2006р. справу № 9/332-06-8687А призначено до колегіального розгляду у складі суддів:  суддя Бакланова Н.В. (головуючий суддя), суддя Лесогоров В.М., суддя Семенюк Г.В.

Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

З 20.02.1991 р. за № 29 на обліку у Саратському районному відділі Пенсійного Фонду України перебувало державне підприємство "Саратський завод продтоварів".

26.02.1998р. створене відкрите акціонерне товариство "Саратський завод продтоварів" шляхом перетворення державного підприємства "Саратський завод продтоварів" відповідно Декрету Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 р. №51-93  та перереєстровано 26.02.1998р. у Саратському районному відділі Пенсійного Фонду України.

27.10.2003 року відкрите акціонерне товариство "Саратський завод продтоварів" було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів"  рішенням загальних зборів (протокол №8 від 04.12.2002р.).

З 27.10.2003 року підприємство ТОВ "Саратський завод продтоварів" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Саратському районі як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  та з 01.01.2004 року як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Між ВАТ "Саратський завод продтоварів" та Саратським районним відділом Пенсійного фонду України відповідно до ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  було укладено договір №4 від 05.05.2001 р. про розстрочення боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмки) на загальну суму  122 358 грн. за період з 31.12.1999 р. по 31.03.2001 р.

Як стверджує позивач, умови вказаного договору підприємством виконані не в повному обсязі, а саме із боргу в сумі 122 358 грн., підприємством за період з 05.05.2001 р. по 01.01.2005 р. було перераховано на рахунок управління лише 76 060 грн. 39 коп., залишок несплаченого боргу станом на 01.01.2005 р. складав 46297,61 грн.

Відповідачем 30.06.2005 року сплачено 6 200 грн. в рахунок погашення залишку несплаченого боргу у сумі 46 297 грн. 61 коп. (копія п/д №28 від 30.06 2005 р.).

19.09.2005 р. сплачено 40 300 грн. (копія п/д №122 від 19.09.2005 р.).

Таким чином, лише станом на 19.09.2005 р. борг в сумі 122 358 грн., який розстрочено згідно договору №4 від 05.05.2001 р., погашено повністю.

Відповідно ч.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  суми страхових внесків своєчасно не сплачені відповідачем вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків( недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Позивачем на несвоєчасно сплачену суму в розмірі 6 200 грн. від 30.06.2005 р. застосовано фінансові санкції в розмірі 12 233 грн. 86 коп. та нарахована пеня у розмірі 2 497 грн. 90 коп.

На несвоєчасно сплачену суму в розмірі 40 300 грн. від 19.09.2005 р. також застосовано фінансові санкції в розмірі 10 914 грн. 94 коп. та нарахована пеня у розмірі 9 083 грн. 58 коп.

Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №416 від 12.12.2005 р. на загальну суму 14 731 грн.76 коп. надіслано платнику, яке відповідачем отримано 02.02.2006 р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа №33439.

Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №523 від 28.04.2006 р. на загальну суму 19 998 грн. 52 коп. надіслано платнику 28.04.2006 р., яке відповідачем отримано 03.05.2006р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа №41407.

Вищезазначені рішення про нарахування пені та накладення штрафів відповідачем не оскаржені, тому, на думку позивача, вважаються узгодженими.

Крім того, станом на 10.08.2006 р. згідно картки особового рахунку  за ТОВ "Саратський завод продтоварів" значиться: недоїмка по внесках з погашення заборгованості по заробітній платі згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2005 р. у сумі 17 147 грн. 99 коп.

Зі сплаченої суми в розмірі 40 300 грн. від 19.09.2005 р. в рахунок погашення залишку несплаченого боргу у сумі 46 297 грн. 61 коп. згідно договору, перераховано 202 грн. 39 коп. переплати на рахунок погашення суми недоїмки по внесках з погашення заборгованості по заробітній платі в розмірі 17 147 грн. 99 коп.

Таким чином, залишок не сплаченого боргу по внескам з погашення заборгованості по заробітній платі згідно розрахунку станом на 21.11.2005 року складав 16 945 грн. 60 коп.

Відповідачу 28.04.2006 р. надіслана вимога про сплату боргу №280 від 28.04.2006 р. на суму 16 945 грн. 60 коп., яка платником отримано 03.05.2006 р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа №41407.

Вищезазначена вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена, тому вважається узгодженою.

У зв'язку зі сплатою 28.07.2006 р. суми недоїмки по внесках з погашення заборгованості по заробітній платі відповідно вищезазначеної вимоги про сплату боргу, в розмірі 714 грн. 94 коп. та 1 963 гри 92 коп. від 04.08.2006 р., залишок боргу по недоїмки по внесках з погашення заборгованості по заробітній платі станом на 10.08.2006 р. складає 14 266 грн. 74 коп.

Таким чином, позивач стверджує, що заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства ТОВ "Саратський завод продтоварів" станом на 10.08.2006 р. складає 48 997 грн. 02 коп., в тому числі: недоїмка по страхових внесках у сумі 14 266 грн. 74 коп.; штрафні санкції у сумі 23 148 грн. 80 коп.; пеня у сумі 11 581 грн. 48 коп. за період з 21.11.2005р. по 10.08.2006р.

Станом на 01.09.2006р. заборгованість самостійно не сплачена.

Відповідач  позовні вимоги не визнає виходячи з наступного.

В договір № 4 від 05.05.2001 р. Управлінням ПФУ була  включена пеня у розмірі 40037 грн., яка була списана відповідно до Акту перевірки від 28.09.2004 р., а розстроченню підлягала лише недоїмка у сумі 79235 грн.

Незважаючи на це сума, вказана у Договорі –122 358 грн. була оплачена ТОВ „Саратський ЗПТ" повністю, тобто ТОВ „Саратський ЗПТ" у повному обсязі виконало свої зобов'язання перед ПФУ.

У п.2.3. Договору  вказується, що проценти за користування розстрочкою нараховуються Платником ( ТОВ «Саратський ЗПТ»), але не сплачуються і списуються у момент остаточного погашення розстроченого боргу. Оскільки, борг було повністю погашено 19.09.2005 р., ця дата, у відповідності до п.3.3 Договору, і є моментом припинення його дії.

Відповідач стверджує, що він у повному обсязі та добросовісно виконав свої обов'язки по Договору, у зв'язку з чим у Управління немає підстав для застосування будь-яких фінансових санкцій та нарахування пені.

Підстави для нарахування фінансових санкцій передбачені Договором, але для їх застосування необхідне виконання сторонами Договору певних дій.

Такі підстави могли виникнути у Управління лише у випадку використання ним п. 2.1.1 Договору, який передбачає можливість дострокового розірвання Договору, але таке рішення прийняте не було. Лише після закінчення строку дії Договору, а саме 27.09.2005 р. Прокурором Саратського району в інтересах Управління був пред'явлений позов до ТОВ «Саратський ЗПТ»( справа № 6/275-05-8923), а 03.10.2005 р. листом № 2299 Управління повідомило відповідача про наявність заборгованості у розмірі 34220,00 грн., які нібито є процентами за користування розстрочкою у відповідності до умов Договору від 05.05.2001 р.

Виходячи з викладеного, відповідач стверджує, що у позивача немає жодних правових підстав для нарахування пені та штрафних санкцій, що не передбачені Договором, а сам Договір був виконаний сторонами та припинив дію у момент здійснення ним останньої оплати.

Крім того, відповідач стверджує, що страхові внески за жовтень 2005 р. були ним сплачені у повному обсязі, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

На думку відповідача, Акт планової перевірки № 25 від 26.09.2006 р., складений Управлінням, засвідчив, що за період 30 серпня 2004 року по 21 серпня 2006 року у діяльності ТОВ «Саратский ЗПТ»порушень законодавства не виявлено. Це також підтверджує те, що страхові внески за жовтень 2005 року відповідачем  сплачені у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сума, що заявлена позивачем до стягнення складається з наступних трьох складових: 14731,76 грн. - пеня та штрафні санкції, нараховані відповідно до Договору № 4 про розстрочення боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмки), 19998,52 грн. - також пеня та штрафні санкції, нараховані відповідно до Договору № 4 про   розстрочення   боргу   зі   збору   на   обов'язкове   державне   пенсійне   страхування (недоїмки), 14266,74 грн. - недоїмка по страховим внескам.

Договір № 4 про розстрочення боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмки) був укладений між ТОВ «Саратський ЗПТ»та Управлянням ПФУ 05 травня 2001 року.

В п.1.1. вказано, що відділ надає платнику розстрочку сплати боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на суму 122358 грн. з 01.12.2001 р. до 01.01.2005 р. під проценти, розраховані за період, що починається від дати укладення цього договору та закінчується останньою датою погашення розстроченого боргу, виходячи з облікової ставки Нацбанку України, чинної на момент чергової сплати розстроченого платежу, а платник погашає зазначений борг у такі строки -  перший платіж ІУ квартал 2001 р.,  останній ІУ квартал 2004 р.

Строк дії Договору, крім того, визначений п. 3.3 Договору  де зазначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного погашення розстроченого боргу, за винятком випадків дострокового розірвання такого договору. Строк підписання 05.05.2001 р.

Таким чином, строк закінчення дії договору визначається моментом повного погашення боргу, якщо до цього моменту сторони не дійдуть згоди щодо розірвання Договору або якщо він не буде розірваний однією із сторін у випадках що передбачені самим Договором.

Сума передбачена договором  була оплачена ТОВ „Саратський ЗПТ" повністю, тобто ТОВ „Саратський ЗПТ" у повному обсязі виконало свої зобов'язання перед ПФУ. Даний факт Управлінням ПФУ  підтверджений у позовній заяві.

Останній платіж по Договору (40300 грн.) датований 19 вересня 2005 року. До моменту здійснення цієї виплати жодна зі сторін Договору - ані ТОВ «Саратський ЗПТ», ані Управління ПФУ в Саратському районі Одеської області - не виявляли ініціативи щодо його розірвання.

Спір, щодо застосування штрафних санкцій  з боку органів ПФУ, виник внаслідок неоднакового тлумачення сторонами положень вказаного договору про розстрочення боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.  

Позивач вважає, що договір припинив свою дію 31.12.2004 р., а відповідач вважає, що строк дії припинився з дати останнього платежу –19.09.2005 р., тому кошти, які складали предмет Договору та не були сплачені до 31.12.2004 р., не можуть бути визнані недоїмкою, а відповідно, на них не можуть бути нараховані штрафні санкції.

Суд погоджується з правовою позицією відповідача, оскільки, виходячи з приписів ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якщо договір про розстрочення податкового боргу не розірваний, розстрочена податкова заборгованість не може бути стягнута. Стягнення розстроченої податкової заборгованості пов'язане з розірванням відповідного договору про розстрочення.

Таким чином, залишок несплаченого боргу станом на 01.01.2005 р. не вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків та не стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з ТОВ «Саратський ЗПТ»недоїмки по страховим внескам за жовтень 2005 р.

Відповідачем були представлені у судове засідання документи, які підтверджують той факт, що у жовтні 2005 року внески до ПФУ сплачені  у повному обсязі та надав виписку з банківського рахунку від 17.11.2005 року.

Проти цього  позивач не заперечує, але пояснив суду, що недоїмку по страхових внесках з погашення заборгованості по заробітній платі згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2005 року у сумі 17 147 грн. 99 коп. треба було перерахувати на Р/р 256063014444, але вона була перерахована на Р/р 256063124444, у зв'язку з чим недоїмка по страхових внесках з погашення заборгованості по заробітній платі згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2005 року залишилась, а по страхових внесках у розмірі (32%) на рахунку 256063124444 станом на 25.11.2005 року значилась переплата у сумі 15 969 грн. 82 коп.

Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 року №2-4 "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 року за №212/6500, для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників за видами платежів, органи Пенсійного фонду України проводять облік платежів згідно з кодами видів надходжень до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 7.2. Порядку, повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника.

Як стверджує позивач, заяви про зарахування переплати страхових внесках у розмірі (32%) на рахунку 256063124444 у сумі 15 969 грн. 82 коп. у рахунок сплати недоїмки по страхових внесках з погашення заборгованості по заробітній платі згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2005 року на Р/р 256063014444 від ТОВ "Саратський ЗПТ" до управління не надходило.

Але і управління зі свого боку не повідомило ТОВ “Саратський ЗПТ” про перерахування коштів не на той розрахунковий рахунок, а самостійно здійснило дії щодо зарахування коштів без урахування призначення платежу.

Крім того,  відповідно до п.1.1. цього порядку він встановлює механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто цей нормативно-правовий акт визначає механізм внутрішньої роботи органів безпосередньо Пенсійного фонду України та не містить імперативних норм щодо порядку здійснення страхових платежів платниками, тобто жодна норма цього Порядку не носить відносно ТОВ «Саратський ЗПТ»зобов'язального характеру.

Керуючись  ст. ст. 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Повний текст постанови складено „25” січня 2007р.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторонам надано право на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області в порядку ст.ст. 185-186  Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                        Бакланова Н.В.

Суддя                                                                                           Лєсогоров В.М.

Суддя                                                                                            Семенюк Г.В

Суддя                                                                                 Бакланова Н.В.