Рішення

від 26.01.2015 по справі 333/5769/14-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/5769/14-ц

Провадження № 2/333/63/15

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2015 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрієвої М.М.,

при секретарі Пасюті К.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду

м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного підприємства «ВВ-ІНФОРМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета МІГ» про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_4, приватного підприємства «ВВ-ІНФОРМ» (далі - ПП «ВВ_ІНФОРМ»), Товариства з обмеженою відповідальність «Газета «МІГ» (далі - ТОВ «Газета «МІГ») про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в мережі Інтернет на шпальтах веб-сайту www.mig.com.ua газети «МІГ» у розділі «Новость дня» був розміщений прес-реліз в.о. голови Народної ради Запоріжжя ОСОБА_4. В даному прес-релізі наведені матеріали, які є неправдивими і шкодять його діловій репутації. Такими матеріалами, на його думку, є викладена інформація, що: 1) «По-прежнему местные коммунальные предприятия работают под патронатом компаний из Енакиево. Бюджетные средства выводят на счета фирм в Донецкую область. На верху пирамиды финансового оттока - директор департамента ЖКХ Запорожского городского совета ОСОБА_6. Общий контроль осуществляет мэр города ОСОБА_7. Средства, выведенные из городского бюджета, идут на финансирование сепаратистов, частично для «криши» в правоохранительных органах...»; 2) «…непосредственно директор департамента ЖКХ ОСОБА_6 в обход руководства КП принимает решение, каким именно фирмам выплачивать за оказанные услуг в первую очередь (о чем свидетельствуют докладные записки директоров КП на имя мэра города)»; 3) «…сотрудники МКС уверены, обыски на предприятие - «заказ ОСОБА_6 и ОСОБА_8, цель которого - устранить фирму-конкурента», которая отказалась платить «откаты». Работники компании утверждают, что дело было возбуждено на основании показаний директора департамента ЖКХ ОСОБА_6 и его креатуры в КП «Основание» ОСОБА_9 (начальник ІТ-отдела)»; 4) «...ОСОБА_8 и ОСОБА_6 - «смотрящего» от «Енакиевской» группировки за финансовыми потоками в Запорожье - народная рада называет членами ОПГ»; 5) «…финансовые потоки, сосредоточенные у ставленника «Енакиевских» в Запорожье ОСОБА_6 направлены на нужды ОПГ». ІНФОРМАЦІЯ_2 року, об 21 годині 22 хвилини на шпальтах веб-сайту http:/www.vv.com./news/ua31213 Информационно-аналитического ресурса «Вся власть», який належить ПП «ВВ-ІНФОРМ», також було розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якій наведені матеріали, які є неправдивими і шкодять діловій репутації позивача. Такими матеріалами є інформація: 1) «...После победы Майдана в Запорожье ничего не помялось. По-прежнему местные коммунальные предприятия (КП) работают под патронатом компаний из Енакиево. Бюджетные средства выводят на счета фирм в Донецкую область. На верху пирамиды финансового оттока - директор департаменти ЖКХ Запорожского городского совета ОСОБА_6. Общий контроль осуществляет мэр города ОСОБА_7. Средства, выведенние из городского бюджета, идут на финансирование сепаратистов, частично для «криши» в правоохранительних органах...»; 2) «...непосредственно директор департамента ЖКХ ОСОБА_6 в обход руководства КП принимает решения, каким именно фирмам выплачивать за оказанные услуги в первую очередь (о чем свидетельствуют докладные записки директоров КП на имя мэра города). Как правило, это компании с донецкой пропиской…»; 3) «Кстати, ОСОБА_8 и ОСОБА_6 - «смотрящего» от «Енакиевской» группировки за финансовыми потоками в Зипорожье...»; 4) Надалі в статті наведена схема під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», в розділі корумповані посадовці міститься наступна неправдива інформація: «...ОСОБА_6, директор департамента ЖКХ, «смотрящий» от ОПГ за комунальным хозяйством города...». Наслідком розміщення текстів на шпальтах веб-сайту www.mig.com.ua Інтренет-сайт газети «МІГ», який є засобом масової інформації та на шпальтах веб-сайту http:/www.vv.com./news/ua31213 Інформаційно-аналітичного ресурсу «Вся власть», який належить ПП «ВВ-ІНФОРМ», після статті «ІНФОРМАЦІЯ_5, з'явилися негативні коментарі мешканців міста Запоріжжя, що фактично принижує честь та гідність позивача. У статтях викладена недостовірна інформація, в якій позивача фактично звинувачують у вчиненні злочину. Указані вислови стосуються теперішньої тимчасової ситуації в державі, що неоднозначно сприймається громадянами України. У зв'язку з цим, вище зазначені вислови можуть з негативного боку характеризувати будь-як особу у свідомості значної кількості населення, яке є потенційним споживачем інформації, що поширюється засобами масової інформації. Таким чином, вищезазначена інформація на думку позивача, є негативною відносно особи позивача, оскільки вказані вислови містять фактичні твердження, які підлягають доведенню під час судового розгляду; стосується особисто позивача, містить фактичні твердження, які є неправдивими та такими, що порочать честь та гідність позивача. Враховуючи, що зміст статей розміщується і на інших Інтернет - сайтах, отже інформація сприймається в українському суспільстві, як злочинна діяльність, тобто є фактичними твердженнями і її відповідність дійсності підлягає доведенню. Поширеною інформацією порушені особисті немайнові права позивача, оскільки завдано шкоди його особистим немайновим благам, як публічної особи, яка працює на посаді директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради. За наведеного, позивач вважає, що в даному випадку інформація, яка висвітлена на сайті зачіпає його інтереси оскільки є неправдивою, що шкодить діловій репутації позивача і принижує його честь та гідність. Отже, оскаржувана інформація на веб-сайті, крім критики та оцінки дій, містить конкретні факти, а також висловлювання, містить інформацію, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача в громадській думці з точки зору загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі та підлягає спростуванню. За вищевикладених обставин позивач вважає, що інформація, яка викладена на сайті має бути визнана судом недостовірною та підлягає спростуванню шляхом публікації на цьому сайті тим же способом, що і недостовірна інформація. Враховуючи, що стосовно позивача була недостовірна інформація шляхом опублікування на сайті в Інтернеті, що надало доступ до неї необмеженому колу осіб і змусило позивача захищати своє порушене право у судовому порядку, позивач має право на відшкодування моральної шкоди. Внаслідок розповсюдження неправдивої інформації позивачу завдана моральна шкода, яка виражається у душевних стражданнях, у зв'язку з протиправною поведінкою по відношенню до нього, душевних стражданнях у зв'язку з приниженням честі, гідності, а також його ділової репутації, компенсацію за моральну шкоду позивач визначив у розмірі 60000 грн.

За вище наведеного позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що принижує його честь та гідність інформацію розміщену ІНФОРМАЦІЯ_6 року, у мережі Інтернет на вебсайтах www.mig.com.ua та http:/www.vv.com./news/ua31213. З метою спростування недостовірної інформації зобов'язати власників веб-сайтів ПП «ВВ-ІНФОРМ» та ТОВ «ГАЗЕТА «МІГ» спростувати вищезазначену інформацію шляхом повідомлення про ухвалене рішення та його опублікування на вказаних веб-сайтах. Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача 60000 гривень грошового відшкодування моральної шкоди. Вирішити питання про стягнення судових витрат.

Позивач ОСОБА_3 про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Окрім того, додатково суду пояснив, що у позовній заяві помилково зазначено ім'я по батькові ОСОБА_4 як «ОСОБА_4» замість вірного «ОСОБА_4». Просив зазначене враховувати при ухваленні рішення суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Подав заперечення на позовну заяву, в яких посилається на те, що 19 березня 2014 року Запорізьким міським головою прийняте розпорядження №108р про проведення службового розслідування стосовно директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради ОСОБА_3. Для проведення службового розслідування була створена комісія. За результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_3 комісією була складена відповідна довідка, згідно якої встановлено, що на виконання розпорядження міського голови №108р від 19.03.2014 комісією з проведення службового розслідування (далі - Комісія) стосовно директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради ОСОБА_3 встановлене наступне. Департамент житлово-комунального господарства Запорізької міської ради (далі - Департамент) здійснює свою діяльність на підставі Положення про департамент житлово-комунального господарства Запорізької міської ради. Відповідно до цього Положення Департамент реалізує повноваження виконавчих органів міської ради в галузі житлово-комунального господарства, координує діяльність комунальних підприємств, які входять до системи Департаменту, їх ефективного функціонування у місті. До системи управління житлово-комунального господарства міста входять: міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ», комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 8», комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», комунальне ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд», спеціалізоване комунальне підприємство «Запорізька ритуальна служба», комунальне підприємство «Титан», комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло», комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія», комунальне підприємство «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі», комунальне підприємство «Теплові мережі Заводського району», комунальне підприємство «Теплові мережі Комунарського району». Директор Департаменту здійснює керівництво діяльністю Департаменту, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань і здійснення ним своїх функцій, стан трудової дисципліни в Департаменті, розподіляє обов'язки між заступниками директора Департаменту, керівниками його структурних підрозділів. До Комісії надані пояснення від КП «Водоканал», КП «ЄЛУАД», КП «Зеленбуд», КП «Основаніє» з відповідними додатками стосовно фактів неефективної та протиправної діяльності директора Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради ОСОБА_3, а саме, щодо втручання ОСОБА_3 в процес управління фінансами комунальних підприємств: За інформацією КП «Водоканал» з боку ОСОБА_3 у грудні 2013 року в усній формі пролунала вимога щодо зупинення більшості поточних платежів підприємства, у тому числі погашення заборгованості підприємства. 07.01.2014 року відбулось засідання у кабінеті ОСОБА_3 на якому в усні формі були оголошені подальші напрямки роботи комунальних підприємств. Щодо КП «Водоканал», ОСОБА_3 була надана вказівка про необхідність погашення існуючих кредитних ліній у банках та про недопущення нового кредитування у будь-якій формі. На заперечення керівництва КП «Водоканал» про виникаючу загрозу своєчасної сплати фінальної долі кредиту ЄБРР, ОСОБА_3 зазначив, що у підприємства достатньо ресурсів для сплати зазначеного кредиту за власний кошт в тому числі за рахунок роботи з дебіторською заборгованістю населення та інших категорій споживачів. Вищезазначена позиція ОСОБА_3 була зазначена не зважаючи на те, що прогноз надходжень становив 27 млн. грн., що на 7 млн. грн. менше за попередні місяці. Отже, загроза несплати останнього траншу кредиту ЄБРР стала максимально реальною. В той час в ПАТ «Ощадбанк Росії» та ПАТ «ПУМБ» були проведені кредитні комітети, за результатами яких КП «Водоканал» отримало позитивний висновок щодо залучення позикових коштів: ПАТ «Ощадбанк Росії» - 10 млн. грн. на 3 роки, з ефективною ставкою 19,5% з подальшою можливістю рефінансування погашення кредиту в ПАТ «ПУМБ» (згідно до умов кредитних договорів з ПУМБ до 28.03.2014 року) у розмірі 10 млн. грн. з ефективною ставкою 19,5%, на 3 роки. ПАТ «ПУМБ» - 14 млн. грн. поточне кредитування з ефективною ставкою 21,5% з наступним переглядом переліку об'єктів та коефіцієнтів застави за існуючими кредитними лініями в бік зменшення у 5 - 6 разів, що надало б змогу вивільнити високоліквідне майно комунальної власності для подальшої передачі в заставу іншим комунальним підприємствам з метою можливого отримання кредитів на 30 млн. грн. Враховуючи вказані факти, підприємство вимушене було сплатити останній транш кредиту за рахунок надходжень поточних і майбутніх періодів, шляхом залучення передоплати від інших юридичних осіб, внаслідок чого на кінець лютого 2014 року у підприємства утворився касовий розрив у розмірі 14,5 млн. грн. Крім того, з моменту призначення на посаду директора Департаменту ОСОБА_3 на підприємстві виникло істотне порушення фінансово-платіжної дисципліни, що проявилося у блокуванні платежів, потрібних для забезпечення господарської діяльності. Зазначене призвело до штучного нарощування кредиторської заборгованості. Прикладом блокування платежів є несплата за короткостроковими кредитами перед ПАТ «ПУМБ», а також нарощування кредиторської заборгованості за спожиту електроенергію до 17000 грн. Так, незважаючи на тривалі партнерські стосунки, які ґрунтуються на взаємовигоді, взаєморозумінні, лояльності і гнучкості Банку до підприємства, як до позичальника, який неодноразово кредитувався у скрутних фінансових ситуаціях упродовж багатьох років, ОСОБА_3 заблокував підприємству можливість розраховуватися коштами, наявними на розрахункових рахунках, усуваючи таким чином від доступу до залишків власних грошових коштів (станом на ранок 20.03.2014 року залишки складали - 3 млн. грн). За усною вказівкою директора Департаменту інші вільні кошти були переказані на рахунки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Ситуація блокування залишків банківських рахунків викликана низкою умисних дій: виникненням прострочення по графіку погашення кредит - 1333,3 тис. грн..; прострочення по обнулінню овердрафту у розмірі 3000 тис. грн..; відміни погашення відсотків за користування кредитними коштами 25.02.2014 року - 178,5 тис. грн. Це привело до нарахування штрафних санкцій, а також негативної кредитної історії для підприємства, яке за весь час існування справно виконувало усі взяті на себе зобов'язання і з гордістю носило звання кращого підприємства комунальної сфери. Вказані вище наслідки можуть негативно відобразитись на можливості подальшого отримання кредитних ресурсів в цілому або на умовах їх надання. На даний момент Департамент ЖКГ диктує вимоги по комплексному переходу банківського обслуговування на КБ ПАТ «ПРИВАТБАНК» без можливих альтернатив за пропозиціями короткострокового кредитування і фактично вимагає порушити умови надання кредитних коштів ПАТ «ПУМБ». Зазначене призведе до повного розриву партнерських стосунків з ПАТ «ПУМБ» і відвернення обігових коштів у розмірі 8000,0 тис. грн. Зараз підприємство знаходиться у вкрай скрутному становищі, обумовленому погашенням фінальної долі боргу перед ЄБРР (грошові кошти підприємства лютого і березня мобілізували по терміну на своєчасне погашення) у бюджеті березня 2014 року, створюється касовий розрив. Закінчення дії кредитних продуктів в ПАТ «ПУМБ» (28.03.2014 року) є таким, що посилює негативні наслідки для підприємства, оскільки необхідно погасити 9333,3 тис. грн. (1333,3 тис. грн. поточне зобов'язання по виплаті останнього траншу кредиту отриманого в серпні 2013 року 5000 тис. грн. - поновлювана кредитна лінія 3000 тис. грн. - овердрафт). Нині керівництво ПАТ «ПУМБ» виразило готовність до переговорів про пролонгацію договорів кредитування (5000 тис. грн. і 3000 тис. грн.) у разі оплати простроченого графіку погашення кредиту - 1333,3 тис. грн. і інших вищевикладених порушень договірних умов, що виникли з 25.02.2014 року. Також керівництво виразило готовність узяти на себе зобов'язання, вказані вище за результатами засідання кредитного комітету ПАТ «ПУМБ». За інформацією вищевказаних комунальних підприємств оплата здійснених закупівель відбувалася тільки після узгодження рахунків (реєстрів платежів) та постачальників особисто ОСОБА_3 За результатами зазначених дій на комунальних підприємствах міста існує значна кредиторська заборгованість. Так, заборгованість перед КРБП «Зеленбуд», яке є провідним підприємством міста у сфері міського благоустрою і озеленення, розмір вказаної заборгованості складає понад 5 млн. грн. Через відсутність коштів КРБП «Зеленбуд» не має можливості втілювати міські програми щодо озеленення; не проводиться ремонт посадочної та поливної техніки; є реальна загроза загибелі вже підготовлених для посадки саджанців. У підприємства штучно створюється велика заборгованість перед постачальниками, які готують застосування фінансових санкцій у судовому порядку. 18.03.2014 року ОСОБА_3 при захисті реєстру платежів не погодив до оплати рахунки, виставлені МКП «Основаніє» підприємством «ОСОБА_1 XXI» на суму 200000 грн. та 50000 грн. підприємству КП «Ліфт». Тим самим була поставлена під загрозу робота ліфтів міста. Також було заблокована оплата за Інтернет та послуги телефонного зв'язку, що спричинило погрозу відключення електронного та телефонного зв'язку підприємства, а також міської служби «15-80». Щодо втручання ОСОБА_3 в господарську діяльність комунальних підприємств. За інформацією КП «Водоканал» у лютому 2014 року КП «Водоканал» отримано від ОСОБА_3 вказівку на укладення договорів з «правильними постачальниками», результатом чого стало укладення договору від 12.02.2014 року з ТОВ «Укрексімгрупп» (м. Донецьк, вул. Олімпієва 222В) на суму 800000 грн. на закупівлю товарів: спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального та колективного захисту, метізи, господарське мило, молоко згущене, зварювальні матеріали, ГТВ, будівельно-оздоблювальні суміші та матеріали, сипучі, з/б вироби, лакофарбова продукція, госп. інвентар, побутова, оргтехніка і комплектуючі, КВП та комплектуючі запчастини до них, металопрокат, підшипники, кабельно - провідникова та електротехнічна продукція, труби ст, п/е труби нпвх, пвх, а також фасовані та комплектуючі вироби до них, трубопровідна арматура і вироби до них, канцтовари, папір, бланки суворої звітності, миючі, засоби для чищення в асортименті, охоронні пломби і супутній матеріал до них, абразивні матеріали, газозварювальне обладнання та комплектуючі, електроінструменти, інструменти в асортименті, насосне та електротехнічне обладнання, електроізоляційні матеріали, канатна продукція, лабораторне обладнання та посуд в асортименті, меблі офісні, кислоти, реактиви, фільтри. Таким чином, даний договір за своєю суттю повинен був замінити абсолютно всі договори на КП «Водоканал». Слід зазначити, що в рамках цього договору, під тиском ОСОБА_3 була зроблена спроба провести продаж КП «Водоканал» молока згущеного за значно завищеною ціною від невідомого виробника. Так, ціна молока згущеного, раніше закуповуваного КП «Водоканал», становила 9,50 грн. за 1 банку, а ціна ТОВ «Укрексімгруп» склала 11,20 грн. Враховуючи, що за місяць КП «Водоканал» необхідно закупити не менше 3015 банок згущеного молока, то за рік обсяг закупівлі становитиме не менше 36180 банок. Отже, тільки на прикладі закупівлі молока згущеного за завищеними цінами, вбачається, що КП «Водоканал» на річній закупівлі переплатило б 61506 грн., а, враховуючи факт невідомості виробника цього молока згущеного, не слід виключати і можливість отруєння людей таким товаром невідомого походження. Усвідомлюючи, що виконання злочинного наказу спричинить значні збитки для КП «Водоканал», підприємство вищезазначену закупівлю не здійснило. Крім того, 14.02.2014 року на адресу КП «Водоканал» від ТОВ «Техекс - Газ» (м. Харків, за адресою: 61052, пер. Мало-Панасовський, 4/7) направлені проекти двох договорів про надання виконавцем робіт на суму 37759,20 грн. і 57914,40 грн. відповідно з: еколого - теплотехнічних випробувань та режимно-налагоджувальних робіт водогрійних котлів - 2 шт., в котельні ЦОС-1; еколого - теплотехнічних випробувань та режимно-налагоджувальних робіт водогрійних котлів - 2 шт., в котельні ДВС-1. Додатково повідомляємо, що середня ціна у Запорізькій області з даного виду робіт у зазначених обсягах становить 19631,29 грн. і 17012,40 грн. відповідно (інформація про рівень цін взята з кошторисів, наданих ТОВ «Теплолюкс» і ТОВ «Знергопромкомплекс» на запит підприємства). За інформацією МКП «Основаніє» ОСОБА_3 за попередньою змовою із заступником директора МКП «Основаніє» ОСОБА_12 фактично здійснює управління закупівлями МКП «Основаніє», безпосередньо надаючи розпорядження працівникам МКП «Основаніє» щодо здійснення закупівель товарів та порядку їх оплати. За вимогою ОСОБА_3 та ОСОБА_12, начальником відділу постачання МПК «Основаніє» ОСОБА_13 були підготовлені, в супереч своєї посадової інструкції, ряд договорів за заздалегідь економічно невигідними умовами, для прикладу деякі з них: у фірми ПП «ТКФ Міракс» були придбані запчастини для автомобілів за завищеними цінами; здійснена закупівля шиферу у фірми ТОВ «Велсі» за вартістю, яка завищена на 200%; придбання бензину для господарських потреб підприємства здійснюється за цінами, які не відповідають ринковим та є, відповідно, завищеними. Так, бензин А-92, ринкова вартість якого складає 10 - 11 грн. за літр, закуповується за ціною 13 грн. за літр; договір про надання послуг від 12.02.2014 року № ОАN-ОТS036 із ДП «КОНІКА МІНОЛТА Україна» (м. Київ, код ЄДРПОУ 14281534), відповідно до умов якого комунальне підприємство повинно щомісячно сплачувати за надання супутніх сервісних послуг з друку рахунків 35000 грн. та зобов'язано замовляти не менше 500000 чорно-білих копій на місяць, тоді як фактична потреба в роздруківці рахунків не перевищує 200000 копій на місяць. Різниця у вартості комунальному підприємству не повертається і не може бути зарахована в рахунок оплати наступного періоду або інших платежів за вказаним договором; договір на передачу в користування і супроводження програмного забезпечення від 03.03.2014 року з ТОВ «Мегасофт» (м. Донецьк, код ЄДРПОУ 30600660), відповідно до умов якого комунальне підприємство повинно щомісячно сплачувати фіксовану суму в розмірі 350000 грн. фактично за Ехсеї-обробку реєстрів платежів. Зазначені вище факти підтверджуються висновком комісії по здійсненню перевірки закупівель товарно-матеріальних цінностей, яка створена на підприємстві згідно наказу №79 від 19.03.2014 року. Підставою для створення комісії були службові записки головного інженера МКП «Основаніє» ОСОБА_14, який повідомив керівництво підприємства та міста щодо здійснюваних ОСОБА_3, ОСОБА_12 та начальником відділу постачання КП «Основаніє» ОСОБА_13 корупційних схем. МКП «Основаніє» ОСОБА_3 також заборонено здійснювати необхідні для забезпечення господарської діяльності платежі. Внаслідок таких дій незабаром може зупинитися все ліфтове господарство; підприємству за борги відключать інтернет та телефони, що спричинить зупинення роботи саll-центру, який приймає та опрацьовує всі звернення мешканців міста. За інформацією КП «ЕЛУАД» ОСОБА_3 примушував під загрозою звільнення підприємство здійснювати економічно не вигідні операції, а саме: здійснити закупівлю у Донецького підприємства ТОВ «Укрексімгруп» (м. Донецьк, вул. Олімпієва 222 В) без вивчення сертифікаційної та цінової політики підприємства, яке запропонувало постачання бензину за ціною, що як найменше на 60 коп. за один літр вище ринкової. ОСОБА_3 примушує керівництво КП «ЕЛУАД» запустити завідома збитковий асфальтобетонний завод, що потягне за собою великі фінансові витрати і, як наслідок, приведе до банкрутства підприємства. Не беручи до уваги відсутність заказів на виконання ремонтних робіт з застосуванням асфальтобетонних сумішей, експлуатація асфальтобетонної установки ДС 185637, при фактичному завантажені, складає 35 відсотків від повного завантаження, могло спричинити збитки підприємства у розмірі 1372,4 тис. грн. Усвідомлюючи, що накази ОСОБА_3 спричинять значні збитки для підприємства, керівництво КП «ЕЛУАД» відмовилося від зазначеної закупівлі. Після цього, з боку ОСОБА_3 на адресу керівництва почали поступати погрози щодо кримінального переслідування правоохоронними органами м. Запоріжжя. За інформацією КП «ЕЛУАД» станом на 25.02.2014 року не виконало зобов'язання перед ПАТ «Запоріжгаз» з оплати за постачання природного газу у розмірі 20,9 тис. грн. Оплата не здійснена з причини затримки оплат підприємству за виконані роботи з боку органів казначейства. Підприємство звернулося листом №136 від 25.02.2014 року до ОСОБА_3 з проханням щодо сприяння у вирішенні питання щодо недопущення відключення підприємства від мереж газопостачання. У відповідь на звернення в усній формі ОСОБА_3 відповів, що підприємство повинно шукати самостійно вихід із ситуації. З 27.02.2014 року підприємство відключено від мереж газопостачання і до теперішнього часу на виробничих дільницях підприємства відсутня теплова енергія та гаряча вода, що спричиняє напруженість у колективі та негативно впливає на експлуатаційні характеристики будівель та споруд підприємства. З метою підвищення ефективності управління майном в 2014 року підприємство звернулося до ОСОБА_3 за погодженням передачі в оренду тимчасово вільних виробничих приміщень. Однак, за відсутності погодження ОСОБА_3 (органом управління майном), організація проведення конкурсу на передачу в оренду зазначеного майна до теперішнього часу Департаментом не розпочата, що позбавляє підприємство додаткових доходів та не дає зменшити видатки на утримання тимчасово вільних виробничих приміщень. За інформацією КП «Водоканал» ОСОБА_3 заборонено сплачувати спожиту електроенергію, замість цього гроші наказано спрямовувати на авансові платежі погодженим їм постачальникам. Зазначене призвело до штучного утворення значної заборгованості у розмірі 17 млн. грн., внаслідок чого підприємству у лютому 2014 року була відключена електроенергія у двох будівлях. Працівники підприємства вимушені були працювати при температурі +7 градусів - на підприємство Санепідемстанцією був накладений штраф. За результатом засідання комісії Запорізької обласної державної адміністрації щодо реструктуризації заборгованості КП «Водоканал» за спожиту електроенергію перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» був укладений договір № 163 від 05.03.2014 року. Відповідно до умов договору КП «Водоканал» зобов'язується перерахувати рівними частками грошові кошти на погашення заборгованості, а ПАТ «Запоріжжяобленерго» зобов'язується підключити об'єкти КП «Водоканал» у повному обсязі. Однак, 18.03.2014 року на засіданні комісії з погодження платежів в порушення раніш досягнутих домовленостей між Запорізькою обласною державною адміністрацією, ПАТ «Запоріжжяобленерго», ОСОБА_3 надав вказівку КП «Водоканал» не здійснювати поточне перерахування заборгованості ПАТ «Запоріжжяобленерго» (300 тис.грн.), що тягне за собою порушення протоколу і, як наслідок, відключення від електроенергії управління зі збуту КП «Водоканал». В свою чергу, відключення управління зі збуту КП «Водоканал» спричинить неможливість нарахування оплати споживачам та зупинить надходження грошових коштів на підприємство (лист КП «Водоканал» від 18.03.2014 року за № 2744). Щодо втручання ОСОБА_3 в кадрові питання комунальних підприємств та особистого визначення їх функціональних обов'язків. За інформацією МКП «Основаніє» на вимогу ОСОБА_3 на посаду заступника МКП «Основаніє» призначений ОСОБА_12, який всупереч посадової інструкції та виключно за погодженням з ОСОБА_3 здійснював формування реєстрів оплат підприємства, що підтверджується його підписом на реєстрах та рахунках (Службова записка МКП «Основаніє» від 04.03.2014 року). Особисто ОСОБА_3 були закріплені посадові обов'язки за заступником директора МКП «Основаніє» ОСОБА_12 щодо закупівлі товарно-матеріальних цінностей підприємством, про що ОСОБА_3 особистого повідомив в своєму кабінеті головного інженера підприємства ОСОБА_14 та в.о директора МКП «Основаніє» ОСОБА_15 (службова записка головного інженера МКП «Основаніє» ОСОБА_14.). За вимогою ОСОБА_3 на посаду начальника інформаційно-технічного відділу МКП «Основаніє» був прийнятий ОСОБА_9, який разом з працівниками зазначеного відділу здійснили злом паролів на сервері, який належить ТОВ «Інформаційні комунальні мережі» та знаходиться в серверній МКП «Основаніє» на договірній основі та виконали клонування жорсткого диску, тобто фактично заволоділи програмою, яка забезпечує роботу служби «15-80». В результаті цих дій спрацювала система захисту та відключення обладнання. Співробітники інформаційно-технічного відділу МКП «Основаніє», які виконували ці роботи засвідчили, що виконували наказ начальника інформаційно-технічного відділу ОСОБА_9, який, не зважаючи на їх доводи, що це протиправні дії, змусив вчинити такі дії. В результаті на протязі декількох годин аварійні заявки від жителів міста не приймались, робота аварійних служб МКП «Основаніє», КП «Водоканал», Концерну «МТМ» була паралізована, що викликало проблеми для мешканців міста через несвоєчасність ліквідації аварії. Крім того, заступник директора МКП «Основаніє» ОСОБА_16 та начальник ІТ-відділу ОСОБА_9, порушуючи умови укладених договорів, вимагають від інтернет-провайдерів сплати готівкою завищеної, порівняно з умовами договорів, вартості за розміщення встановленого в житлових будинках комунальної власності телекомунікаційного обладнання. За інформацією КП «Водоканал» ОСОБА_3 наказав змінити структуру управління підприємства та додати до структури нового заступника генерального директора. Водночас з цим, ОСОБА_3 наказав прийняти на посаду нового заступника генерального директора підприємства ОСОБА_17, який подав до КП «Водоканал» заяву про прийняття на роботу. За словами ОСОБА_3 до функціональних обов'язків ОСОБА_17 фактично буде відноситися функція з управління КП «Водоканал». На розгляд комісії надані службові записки відповідальних осіб МКП «Основаніє» щодо погроз на їх адресу з боку ОСОБА_3 У службовій записці на ім'я міського голови в.о. директора МКП «Основаніє» ОСОБА_15 вказує на застосування до нього психологічного тиску шляхом залякування уявними кримінальними справами. В інший службові записці від 19.03.2014 ролку в.о. директора МКП «Основаніє» ОСОБА_15 повідомляє міського голову, що ОСОБА_18 у грубій формі вимагає виконання його вказівок, а не розпоряджень міського голови і у випадку, якщо ОСОБА_19 не змінить своєї поведінки, то він (ОСОБА_3.) повісить на ОСОБА_15 все, що вкрадене з підприємства заступником директора МКП «Основаніє» ОСОБА_12 і начальником відділу постачання МПК «Основаніє» ОСОБА_13 Крім того, ОСОБА_3 вимагав від в.о. директора МКП «Основаніє» ОСОБА_15 звільнення фінансового директора підприємства, оскільки вона не виконує вказівки заступника директора МКП «Основаніє» ОСОБА_12, а у випадку не здійснення цього ОСОБА_3 буде ініціювати звільнення самого в.о. директора МКП «Основаніє» ОСОБА_15 У службовій записці заступника директора МКП «Основаніє» ОСОБА_20 на ім'я міського голови зазначено, що 19.03.2014 року в своєму кабінеті ОСОБА_3 у присутності в.о. директора МКП «Основаніє» ОСОБА_15 було заявлено, що останні оголосили йому війну, тому по відношенню до нас він ініціює кримінальне переслідування, як до крадіїв. На заперечення в.о. директора МКП «Основаніє» ОСОБА_15 щодо здійснення крадіжок, ОСОБА_3 відповів, що він знає про це, але відповідальності не уникнути. У службовій записці начальника управління з юридичних та загальних питань КП «Водоканал» ОСОБА_21 на ім'я генерального директора КП «Водоканал» зазначено, що 26.02.2014 року та 28.02.2014 року на нарадах у ОСОБА_3 у присутності головного інженера КП «Водоканал» ОСОБА_22, на якого у той час було покладено виконання обов'язків генерального директора КП «Водоканал», та начальника служби економічної безпеки ОСОБА_23, ОСОБА_3 вимагав від ОСОБА_22 звільнити начальника управління з юридичних та загальних питань КП «Водоканал» ОСОБА_21 із займаної посади з незаконних, надуманих підстав. Враховуючи, що начальником управління з юридичних та загальних питань КП «Водоканал» ОСОБА_21 заява про звільнення написана не була, 03.03.2014 року ОСОБА_3 викликав його до Департаменту на бесіду, в ході якої ОСОБА_3 у погрозливій формі вимагав звільнення із займаної посади у тому числі й перейти на посаду або заступника начальника управління з юридичних та загальних питань, або будь-якого юрисконсульта цього управління, включаючи перехід до будь-якого іншого підрозділу підприємства. При цьому, його абсолютно не хвилювало те, що вакантні посади в управлінні відсутні, адже зі слів директора департаменту ЖКГ ЗМР ОСОБА_3, його метою було лише одне - працевлаштувати в КП «Водоканал» «свою людину». ОСОБА_3 у погрозливій формі повідомив начальника управління з юридичних та загальних питань КП «Водоканал» ОСОБА_21, що у випадку відмови від звільнення посади, їм «займуться спеціально навчені люди», які зі слів ОСОБА_3 «виведуть мене та керівництво КП «Водоканал» на чисту воду». Поряд з зазначеним, 03.03.2014 року до відділу кадрів КП «Водоканал» надійшла заява від ОСОБА_17 щодо працевлаштування на посаду заступника генерального директора КП «Водоканал», не зважаючи на відсутність зазначеної посади у штатному розкладі КП «Водоканал». Крім того, ОСОБА_3 безпідставно та незаконно звинувачував начальника управління з юридичних та загальних питань КП «Водоканал» ОСОБА_21 в незаконному укладанні угод у 2013 року щодо переведення боргу та вимагав, щоб він особисто повернув грошові кошти у розмірі 7 млн.грн. Аналогічні вимоги також були озвучені ним і через першого заступника КП «Водоканал» ОСОБА_24 та головного інженера КП «Водоканал» ОСОБА_22 Таким чином, з вище зазначеного вбачається, що інформація повідомлена ОСОБА_4 на прес-конференції є достовірною та зібрана у встановленому порядку законом. Копії розпорядження, довідки, доповідних, договорів та інших документів, на якій були посилання вище, знаходяться в матеріалах даної судової справи. Всі інші висловлювання ОСОБА_4 не містять фактичних даних та фактичної інформації, мають алегоричні зрівняння та/або є оціночними судженнями. На даний час розпорядження міського голови від 19 березня 2014 року № 108р є законним та діючим нормативно-правовим актом, який ніким не оскаржений. Так само, висновки комісії викладені в довідці - ніким не оскаржені та іншим чином не спростовані, як в ході проведення службового розслідування, так і за матеріалами даної судової справи. Також зазначив, що комунальне господарство м. Запоріжжя створене територіальної громадою, для забезпечення мешканців відповідними послугами, а тому воно є підконтрольним та підзвітним територіальній громаді. Після закінчення службового розслідування, вся зібрана інформація, була доведена також і до Народної ради Запоріжжя (керівник ОСОБА_4.), яка також створена та діє в інтересах територіальної громади. Відповідно, проведення прес-конференції, було одним з способів доведення та поширення інформації про негативні результати роботи комунального господарства під керівництвом ОСОБА_3 до відома територіальної громади. Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є певна та начебто недостовірна інформація, що принижує честь та гідність ОСОБА_3 опублікована на шпальтах веб-сайту. Але, ОСОБА_4 не є автором цих статей та/або особою, яка підготували відповідні прес-релізи, відповідно і нести відповідальність за публікацію здійснену іншими особами - він не може. Наскільки коректно та достовірно зроблені прес-релізи, без проведення судової експертизи встановити неможливо, так само як і надуманий ОСОБА_3 розмір моральної шкоди, розмір якої також має визначатися судовим експертом. Що стосується нормативно-правого обґрунтування заперечень, то вони в повній і достатній мірі відображені в запереченнях поданих іншим відповідачем ПП «ВВ-ІНФОРМ».

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 заперечує проти позовних вимоги в повному обсязі та просить суд про відмову у задоволенні позову.

Відповідач ПП «ВВ-ІНФОРМ» в судове засідання, будучи своєчасно та належним чином повідомленими, не з'явилися, однак надіслали письмові заперечення, в яких зазначили, що в період з вересня по жовтень 2012 року ПП «ВВ-ІНФОРМ» розміщувало передвиборні агітаційні матеріали на вищевказаному веб-сайті: http://www.vv.com.ua. Однак, ПП «ВВ-ІНФОРМ» не є та ніколи не було власником цього веб- сайту. Таким чином, ПП «ВВ-ІНФОРМ» є неналежним відповідачем у цій справі і враховуючи непричетність до появи статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», розміщену ІНФОРМАЦІЯ_2 року на шпальтах веб-сайту http://www.vv.com.ua/news/31213, а також безпосередньо до вказаного сайту, позовні вимоги під п.2, а також п.3 - у відповідній частині, пред'явлені до ПП «ВВ-ІНФОРМ», задоволені бути не можуть. Разом з тим, слід звернути увагу, що позивач посилається на статтю веб-сайту www.mig.cum.ua, в якій приведений прес-реліз в.о. голови Народної ради м. Запоріжжя ОСОБА_4, а також на статтю веб-сайту http://www.vv.com.ua/news/31213, де мова йде про той самий прес-реліз та конкретизується, що він давався 23 червня Запорізькими громадськими активістами та представниками бізнесу в агентстві «УНІАН». Це також підтверджує розміщений в тексті статті відеозапис відповідної прес-конференції. В якості доказу проведення прес-конференції в Інформаційній агенції «УНІАН» та висвітлення відповідних подій відповідач посилається на веб-сайт ІА «УНІАН». Отже позивачем не об'єктивно були визначені відповідачі по справі, а, по-друге, в даному випадку відтворення іншими суб'єктами матеріалів публічного виступу, а саме: відкритої прес-конференції представників громадськості, не може бути підставою для зобов'язання спростовувати відповідну інформацію. Окрім того, позивач наводить ті фрагменти прес-релізу, в яких міститься інформація, що підлягає визнанню недостовірною. Однак, з повного тексту цього прес-релізу вбачається, що усі твердження наведені не від самого ОСОБА_4 або інших певних фізичних чи юридичних осіб, а від імені Народної ради та її представників, без конкретизації. Також, характер прес-релізу та, зокрема, використання характерних висловлювань, як то «смотрящего», «Енакиевской» тощо, свідчить, що мають місце оціночні судження осіб, які позиціонують себе, як Народна рада м. Запоріжжя. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій. а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» № 1 віл 27.02.2009 року, відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також па власне тлумачення справи (ст. 37 Закону України «Про пресу», стаття 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Однак позивач не надає доказів звернень до відповідачів з приводу безпідставності поширених суджень щодо критики його діяльності. Хоча, як зазначено в п. 21 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» № 1 віл 27.02.2009 року, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Така позиція Верховного Суду України була, зокрема, продиктована положеннями Декларації свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи. У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також згідно прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема рішень Європейського Суду у справі «Лінгенс проти Австріі» (1986) та рішенню «Українська Прес-Група проти України» (2005), які в силу ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, позовні вимоги є такими, що суперечать основоположним принципам свободи слова, встановленим національним та міжнародним законодавством. Відтак, у п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (1986) зазначено: «У зв'язку з цим Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов йото розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликаю образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, б яких «демократичне суспільство» неможливе (див. зазначене вище рішення у справі Хендісайда, серія А. N 24. с. 23. п. 49).», таким чином Європейським Судом з прав людини закріплене право кожної особи на поширення інформації, навіть якщо вона може викликати образу тих, кого вона стосується. В той же час, обмеження такого права, або притягнення відповідальності за поширення наведеної інформації, не може мати місце у демократичній державі, якою є Україна. Пункт 42 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (1986) підтверджує безпідставність вимог позивача: «Відповідно, межі допустимої критик: ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості. Безсумнівно, пункт 2 статті 10 дає можливість захищати репутацію інших осіб, та всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи, але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв'язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань». Наведені положення рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (1986) знайшли своє відображення й у рішенні «Українська Прес-Група проти України» (2005): «Суд вважає, що публікації містили критику двох політиків, яка була викладена жорсткою полемічною, саркастичною мовою. Немає сумніву, то для позивачів вони були образливими і навіть шокуючими. Проте, обираючи свою професію, вони залишили себе відкритими суворої критики і пильного нагляду; це той тягар, який політики мають прийняти у демократичному суспільстві (параграфи 40-41 вище)». Важливим для розгляду даної справи є положення рішення Європейського Суду з людини по справі «Ляшко проти України», яким було встановлено наступне: «55. Загалом заявник підсумував те, що було сказано іншими, чи те, що, було логічно виведено з подій, що безсумнівно мали місце. Оскільки від заявника вимагалось довести достовірність своїх тверджень, він, на думку Суду, зіткнувся з надмірним якщо не неможливими завданням. 56. Суд визнає, що всі чотири статті було викладено в надзвичайно жорстких термінах. Проте, з огляду на той факт, що вони були написані з питань серйозного суспільного інтересу та стосувалися публічних осіб політиків, Суд вважає, що застосована термінологія не може вважатися надмірною.» На підставі викладеного, приймаючи до уваги необґрунтованість позовних вимог та законодавчо встановлену процедуру вирішення поставлених питань позасудовим шляхом.

Відповідач ТОВ «ГАЗЕТА «МІГ» явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце слухання справи, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

З'ясувавши думку представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників ПП «ВВ-ІНФОРМ» та ТОВ «ГАЗЕТА «МІГ».

Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до розпорядження Запорізького міського голови від 10 лютого 2014 року №126к/тр «Про призначення ОСОБА_3.» з 11 лютого 2014 року позивач ОСОБА_3 призначений на посаду директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою від 07 серпня 2014 року №01/01-20/30.

Згідно виписки з протоколу № 85 засідання комісії з питань життєзабезпечення міста, складеного Постійною комісією з питань життєзабезпечення міста Запорізької міської ради шостого скликання від 19 березня 2014 року вбачається, що на порядку денного засідання комісії розглядалося питання про дестабілізацію роботи комунальних підприємств міста. З доповіддю по дестабілізації роботи комунальних підприємств міста виступили від КП «Водоканал» ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_21 які інформували про те, що директор департаменту ЖКГ ОСОБА_3 некоректно втручається у фінансово-господарську діяльність підприємства. При цьому, пропонуються постачальники на постачання необхідних матеріалів, комплектуючих та іншого, тільки з інших регіонів і по завищеним цінам. Втручання в платіжну політику підприємства призвело до значної заборгованості перед ПРАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі 15 млн. грн. та іншим постачальникам послуг. Має місце дестабілізаційне втручання і в інші напрямки роботи підприємства. Прохання до комісії і міської влади - захистити колектив підприємства від втручання ОСОБА_3 Від КП «Основаніє» виступив ОСОБА_28, який проінформував про те, що ОСОБА_3 змушує закуповувати матеріали по цінам які завищені в рази. Така ж інформація поступила і від керівників інших комунальних підприємств. Після розгляду, комісія прийняла рішення: наполегливо рекомендувати міському голові ОСОБА_29 забезпечити об'єктивне розслідування фактів, викладених в доповідях керівників комунальних підприємств міста. На час розгляду усунути від виконання обов'язків директора департаменту ЖКГ міста ОСОБА_3 негайно. Рекомендувати міському голові ОСОБА_29 при призначенні керівників комунальних підприємств їх кандидатури попередньо розглядати на депутатській комісії по життєзабезпеченню міста. Доручити першому заступнику міського голови ОСОБА_30 протягом 2-х тижнів з'ясувати необхідність Департаменту як структури дублюючої орган з можливістю застосування корупційних схем. Вказані факти підтверджуються долученою до матеріалів справи випискою з протоколу №85 від 19 березня 2014 року.

На підставі розпорядження Запорізького міського голови від 19 березня 2014 року № 108р «Про проведення службового розслідування» та з метою перевірки фактів, викладених у витязі з протоколу № 85 засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань життєзабезпечення міста від 19 березня 2014 року, було призначене службове розслідування стосовно директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради ОСОБА_3. Для проведення службового розслідування утворена комісія у складі голови ОСОБА_31, членів комісії: ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 Вказана комісія мала провести службове розслідування у період з 20 березня 2014 року по 19 травня 2014 року, за результатами якого скласти акт та подати на розгляд міському голові. Вказані факти підтверджуються долученим до матеріалів справи розпорядженням від 19 березня 2014 року № 108р.

На виконання розпорядження міського голови № 108р від 19 березня 2014 року з проведення службового розслідування стосовно директора департаменту житлового-комунального господарства Запорізької міської ради ОСОБА_3, комісією у складі голови ОСОБА_31, членів комісії: ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 була складена та підписана всіма членами комісії довідка. У вказаній довідці містяться висновки щодо втручання ОСОБА_3 в процес управління фінансами комунальних підприємств; щодо втручання ОСОБА_3 в господарську діяльність комунальних підприємств; щодо втручання ОСОБА_3 в кадрові питання комунальних підприємств та особистого визначення їх функціональних обов'язків.

В ході розгляду справи по суті, судом було встановлено, що в подальшому всі вище зазначені матеріали службового розслідування, довідка, разом з копіями та проектами договорів, доповідних записок, пояснень, службових записок та скарг були передані, в тому числі, і виконуючому обов'язки голови Народної ради Запоріжжя ОСОБА_4, з приводу чого ним були проведені відкриті прес-конференції.

При цьому представник ОСОБА_4 в судовому засіданні відмовився відповідати на питання про дослівний зміст та характер інформації, яка була повідомлена ОСОБА_4 на прес-конференціях, пославшись на те, що предметом оскарження та судової суперечки в даній справі, є розміщення інформації в мережі Інтернет, а не повідомленої ОСОБА_4 на відкритих прес-конференціях щодо результатів службового розслідування у відношенні відповідача ОСОБА_3.

Щодо стосунків та відношення ОСОБА_4 до спірної інформації розміщеної в мережі Інтернет, його представник пояснив, що ОСОБА_4 не перебуває в трудових відносинах з жодним з відповідачів, він не є кореспондентом або журналістом відповідачів, а отже розмістити інформацію в мережі Інтернет з посилання на вказані видання він не міг, оскільки не має такої можливості. Хто саме підготував прес-релізи виступів відповідача ОСОБА_4 на відкритих прес-конференціях, хто є їх автором та хто розмістив її в мережі Інтернет представнику ОСОБА_4 невідомо і в матеріалах справи така інформація відсутня.

Два інші відповідача ПП «ВВ-ІНФОРМ» та ТОВ «Газета «МІГ», явку уповноважених представників у судові засідання не забезпечили, і представники позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4, погодилися на розгляд справи без їх участі.

При цьому у своїх запереченнях на позову заяву ПП «ВВ-ІНФОРМ» зазначило, що воно не є і ніколи не було власником цього веб-сайту, в той час, як відтворення іншими суб'єктами матеріалів публічного виступу, а саме відкритої прес-конференції представників громадськості, не може бути підставою для зобов'язання спростовувати відповідну інформацію, викладену в прес-релізі і інше з матеріалів справи не вбачається.

В той же час, згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК). Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Таким чином, суд доходить висновку, що обов'язок по доказуванню авторства поширеної в мережі Інтернет інформації та відомостей про власника веб-сайту, покладені саме на позивача. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_4 є автором та/або особою, яка підготувала і розмістила в мережі Інтернет, прес-релізи відкритих прес-конференцій проведених ОСОБА_4 щодо результатів службового розслідування у відношенні відповідача ОСОБА_3. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту того, що саме ПП «ВВ-ІНФОРМ» та/або ТОВ «Газета «МІГ» є власниками відповідних веб-сайтів.

В той же час, від представника позивача ОСОБА_3, який був присутній у всіх судових засіданнях та якому роз'яснювалися його процесуальні права та обов'язки, будь-які клопотання щодо забезпечення доказів в розумінні ст.133 ЦПК України та/або вжиття заходів процесуального примусу визначених главою 9 ЦПК України до суду не надходили, а зважаючи на принцип змагальності сторін, закріплений в ст.10 ЦПК України, суд не може збирати докази з власної ініціативи.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведені факти авторства відповідача ОСОБА_4 щодо оспорюваної інформації та належності веб-сайтів, на яких позивач просить розмістити спростування оспорюваної інформації, двом іншим відповідачам ПП «ВВ-ІНФОРМ» та/або ТОВ «Газета «МІГ».

В той же час, суд вважає за необхідне, на виконання припису норми ч. 4 ст. 212 ЦПК України зазначити, що посилання представника позивача на докази додані до позовної заяви, не приймаються судом як підтвердження розміщення саме оспорюваної ним інформації, під авторством ОСОБА_4 на веб-сайтах належних ПП «ВВ-ІНФОРМ» та/або ТОВ «ГАЗЕТА «МІГ», виходячи з наступного.

Так, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що вони фактично є машинописним відтворенням інформації з додаванням фотознімків. Вказаний машинописний текст не підписаний, не завірений, а отже, зазначені докази не дають підстав для встановлення факту, що саме вказаний машинописний текст є оспорюваною позивачем інформацією, яка була розміщена в мережі Інтернет відповідачем ОСОБА_4, на веб-сайтах, належних ПП «ВВ-ІНФОРМ» та/або ТОВ «ГАЗЕТА «МІГ».

Таким чином, зважаючи на принципи належності та допустимості доказів, закріплені в ст.ст. 58-59 ЦПК України, суд вважає докази, додані до позовної заяви, на підтвердження факту розміщення саме оспорюваної інформації в мережі Інтернет, які виготовлені шляхом машинописного відтворення інформації неприйнятними.

Як вже зазначалося вище, будь-які клопотання щодо забезпечення доказів, з цього приводу представником позивача не заявлялися.

Відповідно, не встановивши зміст та характер поширеної через мережу Інтернет інформації, суд не може надати правову оцінку інформації про спростування якої просить позивач, оскільки позивачем не доведено, що саме та інформація про спростування якої він просить була поширена в мережі Інтернет.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка інформації на достовірність та вирішення питань про її оціночний характер або наявність у ній фактичних тверджень, має відбуватися у спорі з її автором, який її створив та розмістив у мережі Інтернет, а не особою, яка її поширила на відкритій прес-конференції. В той же час, вирішення питання про спростування, шляхом розміщення рішення суду на тому самому веб-сайті в мережі Інтернет, має відбуватися у спорі з власниками цих веб-сайтів щодо яких у даній справі відсутні будь-які докази.

Відповідно, не доведення позивачем факту, що в мережі Інтернет було розміщено саме ту інформацію, про спростування якої він просить, позбавляє суд процесуальної можливості надати висновок щодо її достовірності та вирішити питання про її оціночний характер або наявність у ній фактичних тверджень.

Недоведеність факту поширення в мережі Інтернет саме оспорюваної інформації, виключає можливість завдання позивачу моральної шкоди, вимога про відшкодування якої, є похідною від поширення інформації.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Судом вбачається, що в ході розгляду справи позивач не надав належних та допустимих доказів про те, хто є власником веб-сайту, на якому була розміщена оспорена ним інформація та хто саме і якого дослівно змісту розмістив інформацію в мережі Інтернет на відповідних веб-сайтах, за відомостями - наявними у власників цих веб-сайтів, які здійснюють та встановлюють режим допуску до поширення інформації, через належні їм веб-сайти в мережі Інтернет.

Виходячи з вище зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю, у зв'язку з недоведеністю обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 277 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного підприємства «ВВ-ІНФОРМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета МІГ» про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва