Постанова

від 11.06.2009 по справі 2а-3181/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа

№2а-3181/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

11

червня 2009 року                                                              

м. Львів

Львівський окружний адміністративний

суд в складі :

головуючого - судді                                  Гулика А.Г.

при секретарі судового

засідання         Андрушакевич Т.В.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у

Личаківському районі м.Львова про скасування рішення про застосування штрафних

(фінансових) санкцій від 03.04.2009 року 

НОМЕР_1, -

в

с т а н о в и в:

Позивач

звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати рішення

про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Личаківському районі

м.Львова від 03.04.2009 року  НОМЕР_1,

яким до ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4080,00

грн.

В судовому

засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав викладених

в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог, посилаються на те, підставою

для винесення оскаржуваного рішення є ототожнення відповідачем гральних

автоматів із реєстраторами розрахункових операцій. При цьому, відповідач

посилається на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №121

від 07.02.2001 року "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької

діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі

із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" суб'єкти грального

бізнесу мають застосовувати гральні автомати, які оснащені фіскальною пам'яттю

і працюють у режимі реєстраторів розрахункових операцій, тоді як моделі

гральних автоматів, які використовуються, не оснащені запам'ятовуючими

пристроями ( фіскальною пам'яттю) і не забезпечують реалізації фіскальних

функцій. На думку, представників позивача, наявність фіскальних функцій не є

необхідною для гральних автоматів, оскільки функції РРО можуть виконуватись не

лише ними, але й іншими пристроями, в тому числі електронними

контрольно-касовими апаратами. ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснює свою діяльність відповідно

до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від

06.07.1995 року № 285/95-ВР, зі змінами та доповненнями із застосуванням

зареєстрованого та опломбованого у встановленому порядку реєстратора

розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів,

що підтверджують виконання розрахункових операцій. Крім того, в чинному

законодавстві України відсутні нормативні акти, які визначали б вимоги до

гральних автоматів, що оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною

пам'яттю), не розроблені самі автомати, які будуть відповідати вказаним

вимогам, не розроблені запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для існуючих

автоматів. З огляду на це, у відповідача не було законних підстав виносити

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача проти позову

заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву від

11.06.2009 року та дала суду аналогічні пояснення по суті справи. Зокрема

вказала, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001

року "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на

облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із

застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" передбачено терміни

переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових

операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів

розрахункових операцій, які використовують гральні автомати - 31.12.2006 року.

Відповідно до п.2 вказаної постанови, Міністерству промислової політики

необхідно забезпечити організацію автоматів з продажу товарів (послуг), які

відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв

(фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Наказом Державної

податкової адміністрації України №430 від 01.07.2008р. "Про затвердження

Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій" було затверджено

систему "Фіскал" як комп'ютерно - касову систему для залів ігрових

автоматів, яка самостійно веде облік і занесення в оперативну і фіскальну

системи пам'ять результатів роботи кожного ігрового автомата окрема і залу в

цілому; виконує розрахунково - касові операції каси ігрового залу; формує

поточні і періодичні звіти. Крім того, відповідно до п.4.4. Порядку реєстрації,

опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА

України від 01.12.2000р. №614, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через

РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією, а розрахунковий документ

повинен видаватись не пізніше завершення розрахункової операції. Тому, на думку

представника відповідача, оскаржуване рішення винесене із дотриманням вимог

чинного законодавства.

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Державною

податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова 03.04.2009року винесено

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1, яким до

ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4080,00 грн., з

гідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вказане

рішення прийняте відповідачем на підставі акту НОМЕР_2 від 24.03.2009 року ,

складеного за результатами перевірки Нововолинською об'єднаною державною

податковою інспекцією щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку

проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки,

наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - залу гральних

автоматів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ІНФОРМАЦІЯ_1. В

акті зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг» та п.2.6. Постанови Кабінету Міністрів України від

07.02.2001р. №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької

діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі

із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій".

Відповідно

до вищевказаного акту, порушення полягає у тому, що позивачем не забезпечується

проведення розрахункових операцій із застосуванням переведених у фіскальний

режим роботи гральні автомати з продажу послуг у сфері грального бізнесу.

Правові

засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 285/95-ВР, зі змінами та

доповненнями.

Згідно п. 1

ст. 3 зазначеного Закону України, суб'єкти підприємницької діяльності, які

здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із

застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу

товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання

послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені

у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням

відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових

операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням

зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пункт 2 ст.

2 Закону дає визначення поняття «реєстратор розрахункових операцій» - пристрій

або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який

призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні

послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації

кількості проданих товарів наданих послуг).

Відповідно

до ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом,

дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових

операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного

реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне

забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній

документації виробника.

Пункт 9 ст.

2 Закону визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій -

перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які

відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній

системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і

дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Згідно п. 3

ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові

операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних

карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати

реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру

реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх

застосування.

За порушення

вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють

розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів

державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі

двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при

здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи,

незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого

порядку реєстратора розрахункових операцій.

Як

встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, господарська одиниця -

зал гральних автоматів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить

ІНФОРМАЦІЯ_1. , здійснює свою діяльність із застосуванням зареєстрованого та

опломбованого у встановленому порядку 

реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових

документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Факт

використання реєстратора розрахункових операцій підтверджується, актом

перевірки від 24.03.2009 року, де зафіксовано тип та заводський номер РРО,

реєстраційне посвідчення до РРО (п. 2.1.1 акту), довідка про опломбування РРО

(п. 2.1.2. акту),  фіскальний режим

роботи РРО (п. 2.2.9. акту), наявність та цілісність пломб РО (п.2.2.11 Акту).

Судом

встановлено, що станом  на момент

проведення перевірки (24.03.2009року) в Державному реєстрі реєстраторів

розрахункових операцій, відсутні гральні автомати або фіскальні блоки,

призначені для встановлення у гральні автомати.

В чинному

законодавстві України на сьогоднішній день відсутні нормативні акти, які

визначали б вимоги до гральних автоматів, що оснащені запам'ятовуючими пристроями

(фіскальною пам'яттю), не розроблені самі автомати, які будуть відповідати

вказаним вимогам, не розроблені запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для

існуючих автоматів.

Це

унеможливлює використання будь-яких гральних автоматів, обладнаних фіскальними

функціями, адже відповідно до ст. 12 ЗУ "Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати

лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного

виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових

операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає

конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Судом не

приймаються до уваги посилання представника відповідача на обов'язковість

фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету

Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів

підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та

безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»,

оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів

підприємницької діяльності, при застосуванні тих чи інших автоматів, проводити

розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не

обов'язок  фіскалізації гральних

автоматів.

Судом також

приймається до уваги положення спільного наказу Державного комітету України з

питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства Фінансів України

від 18.04.2006 № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження

організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за

додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення

азартних ігор»зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 за №

622/12496, пунктом 3.13.2. якого забороняється здійснювати прийом ставок за

межами кас ліцензіата. Під «касою» в даному нормативному акті розуміється

спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій,

де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових

рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри (п.

п. 20 п. 1.2.).

Акт

державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто

офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований

на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для

суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є

невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом

компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також

порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом

інтересів позивача.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних

справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних

повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи

бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти

адміністративного позову.

Всупереч наведеним

вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх

дій.

Проаналізувавши

матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо

скасування рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.04.2009 року  НОМЕР_1, 

підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1

ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо

судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних

повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові

витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись

ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

постановив:

1.

Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати

рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про

застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.04.2009 року  НОМЕР_1.

3. Судові

витрати в сумі 3 гривні 40 копійок  

присудити на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (79038, м. Львів, вул. Пасічна,

59-а/8, код за ЄДРПОУ 33562995) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова

набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу

адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк

апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не

набрала законної сили.

Постанова

може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу

адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст

постанови виготовлений 15 червня 2009 року.

Суддя                            ( п і д п и с

)                   Гулик А.Г.

 З оригіналом згідно

Суддя                                                               Гулик А.Г.