Рішення

від 23.01.2015 по справі 904/9291/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.15р. Справа № 904/9291/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів", смт.Меліоративне, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення попередньої оплати в сумі 26 231 грн. 75 коп. та упущеної вигоди в розмірі 5 665 грн. 33 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача : Косюк І.Г., дов. №15/7 від 15.01.2015 року;

від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (далі-Відповідач) про стягнення суми попередньої оплати за поставку товару в розмірі 26 231 грн. 75 коп. та упущеної вигоди в розмірі 5 665 грн. 33 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати обґрунтовані здійсненням Позивачем попередньої оплати за поставку стояків згідно платіжного доручення№251 від 07.11.2013 року (а.с. 10) на підставі виставленого Відповідачем рахунку-фактури №ЖБ-001376 від 29.10.2013 року (а.с. 9) та невиконанням останнім своїх зобов'язань з відповідної поставки.

Позовні вимоги в частині стягнення втраченої вигоди обґрунтовані укладенням між Позивачем та ПП "Керуюча компанія "Нікаелектромонтаж" Договору поставки, згідно умов якого Позивач зобов'язався поставити ПП "Керуюча компанія "Нікаелектромонтаж" замовлені у Відповідача та оплачені стояки, а у зв'язку з невиконанням останнім взятих на себе зобов'язань Позивач не зміг виконати умови вищевказаного Договору поставки та у зв'язку з цим поніс збитки у вигляді втраченої вигоди.

23.01.2015 року Позивач подав до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої вказав про під час розгляду справи судом Відповідачем було здійснено часткову оплату основної заборгованості в сумі 7 000 грн. 00 коп., що підтверджується доданим до заяви платіжним дорученням №2227 від 15.12.2014 року на суму 7 000 грн. 00 коп. (а.с.49).

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати заборгованості до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру, за №19744161 станом на 10.12.2014 року, юридична адреса Відповідача: 51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Меліоративне, вул. Заводська, 1 (а.с.28-30).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 38), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Як вбачається з позовної заяви між Публічним акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (далі-Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" (далі-Покупець) було досягнуто домовленості щодо купівлі Позивачем у Відповідача стояків СВ 9.5-2..

29.10.2013 року Відповідач виставив Позивачу рахунок-фактуру №ЖБ-001376 на суму 26 231 грн. 75 коп. для здійснення оплати за поставку 27 одиниць стояків СВ-9,5-2 та 8,1 куб.м. бетону. (а.с. 9).

07.11.2013 року, на виконання рахунку-фактури №ЖБ-001376 від 29.10.2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" (Позивачем) було здійснене перерахування Публічному акціонерному товариству "Новомосковський завод залізобетонних виробів" суми в розмірі 26 231 грн. 75 коп., в якості попередньої оплати за поставку 27 одиниць стояків СВ-9,5-2 та 8.1 куб.м. бетону, що підтверджується платіжним дорученням №251 від 07.11.2013 року. (а.с. 10).

Таким чином дії сторін та надані до справи докази свідчать про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, що передбачено ст. 181 Господарського кодексу України.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідачем свої зобов'язання з поставки товару, оплаченого Позивачем не виконано, внаслідок чого Позивач направив на його адресу лист №25/25 від 25.11.2013 року, в якому просив Відповідача терміново відвантажити оплачену продукцію (а.с. 11).

Відповідач відповіді на лист не надав, поставку товару не здійснив, внаслідок чого Позивач на його адресу направив лист вимогу №1 від 11.12.2013 року (а.с. 13), в якому просив Відповідача протягом 2 днів повернути перераховані грошові кошті у зв'язку з відсутністю поставки оплаченого товару (а.с. 13).

Відповідач у відповідь на лист вимогу Позивача №1 від 11.12.2013 року повідомив останнього, що Публічне акціонерне товариство "Новомосковський завод залізобетонних виробів" знаходиться в скрутному фінансовому стані те не має можливості здійснити повернення грошових коштів протягом встановленого Позивачем строку (а.с. 14), чим підтвердив наявність невиконаного зобов'язання укладеного між сторонами договору у спрощений спосіб.

Під час розгляду спору судом, Позивачем надано докази в підтвердження оплати заборгованості Відповідачем в розмірі 7 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2227 від 15.12.2014 року, таким чином провадження у справі в частині суми 7 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на час розгляду спору, з урахуванням оплати 15.12.2014 року в сумі 7 000 грн. 00 коп., становить суму в розмірі 19 231 грн. 75 коп. доказів повернення якої сторонами суду не надано.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Крім того, Позивач вказує на те, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару, Позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди.

Так, 24.10.2013 року між Приватним підприємством "Керуюча компанія "Нікаелектромонтаж" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" (далі-Постачальник) був укладений Договір поставки №100913, згідно пункту 1.1 Постачальник зобов'язався поставити, а Замовник прийняти та оплатити товар - стояки СВ-9,5-2 у кількості 27 штук на суму 31 897 грн. 08 коп. в т.ч. ПДВ - 5 316 грн. 18 коп. (а.с. 15).

У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару Позивачу, останній був не в змозі здійснити поставку товару Приватному підприємству "Керуюча компанія "Нікаелектромонтаж" та у зв'язку з чим направив на адресу останнього лист №26 від 12.12.2013 року (а.с. 16), в якому вказав, що не має можливості виконати обов'язки по Договору №10091 від 24.10.2013 року, оскільки завод виробник не здійснює поставку стояків СВ-9,5-2 кількості 27 одиниць.

Різниця між закупівельною ціною товару у Відповідача (26 231 грн. 75 коп.) та наступним його продажем Приватному підприємству "Керуюча компанія "Нікаелектромонтаж" (31 897 грн. 08 коп.) за вказаним вище договором, становить суму у розмірі 5 665 грн. 33 коп., яка є упущеною вигодою для Позивача .

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі виконання зобов'язання за Договором поставки. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії Відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Таким чином, Позивачем дійсно понесені збитки у вигляді упущеної вигоди у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договору поставки, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Новомосковський завод залізобетонних виробів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" у спрощений спосіб.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача суми попередньої оплати в розмірі 19 231 грн. 75 коп. та збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 5 665 грн. 33 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також Позивач в своїй позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 2 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Вказані вимоги Позивач обґрунтовує укладеним між ним (далі-Сторона-2) та Адвокатом Коваленко Максимом Івановичем Договором (далі-Сторона-1) про надання правової допомоги від 20.12.2013 року (далі-Договір про надання правової допомоги), відповідно до пункту 1.1 якого, Сторона-1 зобов'язується виконувати доручення Сторони-2, а саме вчинити всі необхідні дії щодо захисту інтересів Сторони-2, пов'язаних із стягненням попередньої оплати, перерахованої на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів" відповідно до платіжного доручення №251 від 07.11.2013 року. (а.с.24).

Пунктами 3.1, 3.2 Договору про надання правової допомоги передбачено, що за виконання доручення, передбачених Договором, Сторона-2 сплачує Стороні-1 винагороду в сумі 2 000 грн. 00 коп., яка вважається отриманою в момент підписання Договору.

За змістом статей 44 і 48 ГПК України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у статті 6 цього Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Статтею 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В контексті цих норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення. (Стаття 28 Правил адвокатської етики).

Документом, що підтверджує надання адвокатом послуг Позивачу, для об'єктивного визначення розміру суми, що може бути віднесена до складу судових витрат в розумінні ст.44 ГПК України - є акт виконаних робіт (послуг).

Між тим, Позивачем не надано суду ні свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Коваленко Максима Івановича, розрахунку наданих послуг, їх оплати, та акту виконаних адвокатом послуг , що відповідно унеможливлює визначити обґрунтованість розміру витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката. Не надання Позивачем вказаних вище доказів, вказує про не доведеність Позивачем вказаних витрат в цій частині.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити - повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товарсивта "Новомосковський завод залізобетонних виробів" (51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Меліоративне, вул.Заводська, 1, ЄДРПОУ 01033409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" (53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 19/1, к. 34, ЄДРПОУ 25009137) 19 231 грн. 75 коп. - суми попередньої оплати, 5 665 грн. 33 коп. - втраченої вигоди, 1 827 грн. 00 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 7 000 грн. 00 коп. - провадження у справі припинити.

В частині стягнення судових витрат на послуги адвоката в сумі 2 000 грн. 00 коп. - відмовити.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

27.01.2015 р.