Рішення

від 22.01.2015 по справі 910/24954/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24954/14 22.01.15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання

«БОСФОР»

про стягнення 150 487,64 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Тарасенко Р.А. - по дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» про стягнення основної заборгованості в сумі 122 031,25 грн., штрафу в розмірі 1 220,31 грн., пені в сумі 5 698,40 грн., 3% річних в розмірі 2 988,93 грн., а також інфляційних втрат в сумі 18 548,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» посилається на порушення Відповідачем умов договору №010801 від 01.08.2014р. (надалі - Договір) в частині здійснення своєчасної оплати вартості постановленого товару, у зв'язку з чим Позивач на підставі п.п.7.2, 7.3 Договору та керуючись ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України просив також стягнути пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

18.12.2014р. до автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» надійшла заява, в порядку ст.22 Господарського кодексу України про зменшення позовних вимог, якою у зв'язку з проведеною Відповідачем частковою оплатою основного боргу Позивач просив стягнути з Відповідача основний борг в меншому розмірі, в сумі 92 248,95 грн. Решта позовних вимог заявником залишена без змін.

Відтак, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується судовий спір.

На призначені судові засідання 18.12.2014р. та 22.01.2015р. представник Відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103031717985 від 09.12.2014р.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» будучи завчасно обізнаним про дату та час розгляду справи №910/24954/14 наданими йому правами не скористалось, власної позиції по суті спору не представило.

Відтак, враховуючи що Відповідача було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» (Покупець) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язаний продати та передати у власність Покупця металопродукцію (надалі - продукцію), а Покупець зобов'язаний прийняти продукцію від Продавця та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 Договору номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, умови і строки поставки передбачаються у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 укладеного між сторонами правочину передбачено, що продукція, вказана в п.1.1 цього договору, поставляється партіями на умовах, вказаних у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Датою поставки продукції є дата видачі Продавцем видаткової накладної (п.3.3 Договору).

У розділі 4 вказаного вище правочину сторони погодили порядок та умови розрахунків.

Так, відповідно до п.4.2 Договору загальна вартість цього договору складає суму зазначену у рахунках-фактурах або накладних.

Розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу, але не більше 10 календарних днів з моменту поставки партії продукції. Дата поставки продукції визначається датою підпису накладної або за письмовим узгодженням сторін іншим чином.

У відповідності до п.9.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. У випаду, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов укладеного між сторонами правочину Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар на загальну суму 122 031,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №90801 від 09.08.2013р. на суму 19 935,26 грн., №50902 від 05.09.2013р. на суму 6 789,44 грн., №230902 від 23.09.2013р. на суму 26 057,48 грн., №21005 від 02.10.2013р. на суму 7 704,53 грн., №101005 від 10.10.2013р. на суму 37 325 грн., №281003 від 28.10.2013р. на суму 4 315,25 грн., №121106 від 12.11.2013р. на суму 3 057,60 грн., №271101 від 27.11.2013р. на суму 16 846,69 грн.

Товар, відповідно до наявних в матеріалах справи довіреностей №74 від 08.08.2013р., №89 від 05.09.2013р., №96 від 23.09.2013р., №103 від 02.10.2013р., №104 від 10.10.2013р., №108 від 12.11.2013р., №112 від 20.11.2013р. був отриманий представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР»: Чехун О.М., Лесик Г.І. та Заїка Ю.П.

Приймаючи до уваги, що Позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином та поставив Відповідачу товар, строк протягом якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» повинно було оплатити вартість отриманої товару, за висновками суду, виходячи з положень укладеного між сторонами правочину та норм чинного законодавства, настав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються (ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України).

Проте, як слідує з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язання в частині проведення оплати вартості поставленого товару виконав частково в сумі 29 782,30 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по особовому рахунку №26001700062189/UAH від 08.12.2014р.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що Відповідач зобов'язання за Договором виконав не у повному обсязі, а також приймаючи до уваги заяву Позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню в сумі 92 248,95 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.

Відповідно п.7.2 Договору за несвоєчасну оплату вартості продукції Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від своєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від обов'язку виконання умов даного договору.

Одночасно, п.7.3 Договору передбачає, що у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений у п.4.4 цього договору, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми.

Таким чином, за висновками суду, передбачені п.п.7.2 та 7.3 Договору штраф та пеня, за своєю правовою природою є окремими видами юридичної відповідальності.

Як було встановлено вище, спір у справі виник у зв'язку з порушенням строків оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» вартості поставленого товару.

Після проведення судом розрахунку суми неустойки, господарський суд дійшов висновку, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» розрахунок штрафу та пені є арифметично вірним, а тому з Відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5 698,40 грн. та штраф в розмірі 1 220,31 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що останній є також арифметично вірним, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» про стягнення 3% річних в розмірі 2 988,93 грн. та інфляційних втрат в сумі 18 548,75 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «БОСФОР» (04053, м. Київ, вул. Артема, 50, офіс 3Г, ідентифікаційний 36353602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРСПЛАВ» (02660, м. Київ, пр. Визволителів, 17, ідентифікаційний код 38308939) основний борг в сумі 92 248 (дев'яносто дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 95 коп., штраф в розмірі 1 220 (одну тисячу двісті двадцять) грн. 31 коп., пеню в сумі 5 698 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 2 988 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 93 коп., інфляційні втрати в сумі 18 548 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 75 коп., а також судовий збір в сумі 3 009 (три тисячі дев'ять) грн. 76 коп.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.01.2015р.

Суддя І.І.Борисенко