Рішення

від 21.01.2015 по справі 910/29192/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/29192/14 21.01.15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Яндекс. Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стандарткапітал" простягнення 10 477,80 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Пахнюк А.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 21.01.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Яндекс. Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарткапітал" про стягнення 10 477,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2014 порушено провадження у справі №910/29192/14, розгляд призначений на 21.01.2015.

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідача на адресу: 03067, м. Київ, бульвар Лепсе, 7, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в позовній заяві.

Однак, із вказаної адреси до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф.20 "неправильно зазначена, відсутня адреса одержувача".

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд зазначає про належне повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи.

Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи є достатніми для вирішення спору по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності з ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи пояснення представника позивача, що договір поставки у формі єдиного документу між сторонами не складався, та на підставі залучених до матеріалів справи рахунків (№173 від 13.11.2012 на суму 5 776,80 грн. та №199 від 04.12.2012 на суму 4 701,00 грн.), позивачем на користь відповідача перераховані кошти у загальному розмірі 10 477,80 грн. згідно платіжних доручень № 12936 від 16.11.2012 та №13333 від 07.12.2012, які долучені до матеріалів справи.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень та виставлення рахунків на здійснення попередньої оплати.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Листом від 25.01.2013 №14 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити про строк поставки товару або в разі неможливості її здійснення - повернути кошти у розмірі 10 477,80 грн. в порядку ст. 693 ЦК України, враховуючи, що товар за який були сплачені вказані кошти відповідачем не поставлений.

Лист направлений на адресу відповідача 29.01.2013 згідно фіскального чеку №9313 та повідомлення про вручення поштового відправлення. Лист направлений на адресу відповідача, яка зазначена останнім на рахунках-фактурах, що виставлялись позивачу для оплати.

Однак, згідно довідки ф.20, конверт повернувся із вказаної адреси за закінченням терміну зберігання.

21.03.2013 позивач повторно звернувся до відповідача з листом №42 (фіскальний чек №3827 та повідомлення від 21.03.2013) про повернення коштів, який також був повернутий позивачу.

02.07.2013 на адресу місцезнаходження (03067, м. Київ, бул. І.Лепсе, 7) позивач повторно направив лист №168 про поставку або повернення коштів у розмірі 10 477,80 грн. Лист направлений 04.07.2013 згідно фіскального чеку №1972 та згідно витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (належним чином засвідчений) лист з штрих кодовим ідентифікатором: 6588812941932 повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

Отже, позивачем здійснена попередня оплата за замовлений товар, який відповідачем не поставлений та на вимогу про поставку чи повернення здійсненої оплати, відповідач відповіді не наддав та залишив її без виконання.

Відтак, позовні вимоги про стягнення суми коштів у розмірі 10 477,80 грн. визнаються судом законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарткапітал" (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 7, код 37783195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яндекс.Україна" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, код 33942824) кошти у розмірі 10 477, 80 грн. (десять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 80 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 26.01.15.

Суддя М.Є. Літвінова