Рішення

від 27.01.2015 по справі 911/5371/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. справа № 911/5371/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал холдінг трейд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімберг», Київська обл., с. Паришків

про стягнення 3 662,07 гривень

за участю представників:

від позивача: Королюк Т.В. (довіреність б/н від 26.01.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал холдінг трейд» (далі-ТОВ «Метал холдінг трейд»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімберг» (далі-ТОВ «Рімберг»/відповідач) про стягнення 3 662,07 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2014 порушено провадження у справі №911/5371/14 та призначено справу до розгляду на 13.01.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2015 розгляд даної справи було відкладено на 27.01.2015.

В судові засідання 13.01.2015 та 27.01.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2014 на підставі рахунків-фактур №200486 від 13.01.2014 та №200899 від 16.01.2014 позивач поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 3 662,07 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на видаткових накладних: №РНК-000745 від 16.01.2014 на суму 939,77 грн. та №РНК-000746 від 16.01.2014 на суму 2 722,30 грн.

Отримання товару за вказаними накладними з боку відповідача (покупця) було здійснено представником останнього, який діяв на підставі виданої відповідачем довіреності (форма №М-2) №91214 від 16.01.2014. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Натомість відповідач вартість поставленого товару не оплатив, внаслідок чого за ним утворилось 3 662,07 грн. заборгованості, що підтверджується довідкою позивача б/н від 13.01.2015.

З метою досудового врегулювання даного спору, 18.11.2014 позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу №539, відповідно до якої останній вимагав від відповідача здійснити відповідні грошові розрахунки за поставлений товар протягом семи днів згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену вимогу не відповів, вартість поставленого товару не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 662,07 грн. сукупної заборгованості за накладними №РНК-000745 від 16.01.2014 та №РНК-000746 від 16.01.2014.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов'язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обов'язку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем, як покупцем, спірних видаткових накладних, які є первинними обліковими документами та фіксують найменування, кількість, ціну товару, тобто містять всі істотні умови договору, є свідченням того, що між сторонами спору виникли договірні відносини у вигляді укладення договору купівлі-продажу у простій письмовій формі, і ця домовленість є підставою для виникнення у між ними майново-господарських зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі №911/171/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, належне виконання продавцем зобов'язань по продажу (поставці) товару є підставою виникнення у нього права на отримання вартості поставленого товару, а у покупця - зобов'язання сплатити поставлений йому товар невідкладно після прийняття товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2013 №5002-8/481-2011.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі до 18.01.2014.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач поставлений позивачем товар не оплатив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 662,07 грн. сукупної заборгованості за накладними №РНК-000745 від 16.01.2014 та №РНК-000746 від 16.01.2014 підлягає задоволенню як така, що доведена належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 655, 692, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 181, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімберг» (07522, Київська обл., Баришівський р-н, с. Паришків, вул. Першотравнева, 49, ідентифікаційний код 38966258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал холдінг трейд» (03039, м. Київ, проїзд Саперно-Слобідський, 4, ідентифікаційний код 37412768) 3 622 (три тисячі шістсот двадцять дві) грн. 07 коп. заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.01.2015.

Суддя В.А. Ярема