Рішення

від 22.01.2015 по справі 914/17/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2015 р. Справа № 914/17/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь», с. Сомин, Турійський р-н, Волинська обл.; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичхутро», с. Велике, Сокальський р-н, Львівська обл.; про:стягнення 9 697,09 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:Демченко В. Г. - керівник ТзОВ «АПК Волинь» (витяг з ЄДРПОУ від 06.01.2015р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

05.01.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичхутро» (надалі - Відповідач) про стягнення 49 502,60 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.01.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 22.01.2015р.

22.01.2015р. від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою позивач просить суд стягнути з відповідача 1 946,63 грн. три відсотки річних та 7750,46 грн. інфляційних втрат.

Ознайомившись з вказаною заявою, суд приходить до висновку, що така не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, подана до прийняття рішення по справі, а відтак суд приймає заяву до розгляду.

Представник позивача в судове засідання 22.01.2015р. з'явився, зменшені позовні вимоги підтримав.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02.01.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №11 , відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах договору. На виконання умов договору, позивачем передано відповідачу товар, загальною вартістю 39 805,51грн. Відповідач зобов'язувався оплатити товар, на протязі 20 банківських днів з моменту отримання товару, однак своїх зобов'язань за договором (в частині своєчасного внесення оплати) належним чином не виконав, здійснивши оплату за отриману продукцію в сумі 39 805,51грн. після подання позовної заяви відповідно до виписки №1704 від 21.01.2015р. У зв'язку з чим просить суд стягнути лише суму штрафних санкцій у розмірі 9 697,09 грн.

Представник відповідача, який був належно повідомленим, в судове засідання 22.01.2015р. не з'явився, жодних заяв, клопотань не надсилав.

Суд, зважаючи на обставини справи, вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №11 (надалі - Договір), за умовами якого позивач (продавець) зобов'язується поставити покупцю, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію, а саме: живі свині відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору кількість і ціна вказується додатково у накладних.

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 39805,51 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000042 від 19.04.2013р та довіреністю №83 на отримання товарно-матеріальних цінностей від 19.04.2013р.

В пункті 3.2. Договору сторони погодили, що оплату за отриману продукцію Покупець здійснює на протязі 20-ти банківських днів з моменту отримання кожної партії товару

Проте, всупереч умовам Договору, оплату за одержаний товар відповідач здійснив 21.01.2015р., згідно платіжного доручення №1704.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що зменшені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, позивач поставив відповідачу товар 19.04.2013р. Відтак, у відповідності до п. 3.2. Договору відповідач повинен був оплатити вказаний товар (враховуючи банківські дні) до 17.05.2013р., а тому, з 18.05.2013р. відповідач вважається таким, що прострочив зобов'язання.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.1. Договору у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов'язань за даним договором сторона, яка порушила свої зобов'язання, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 1946,63 грн. три відсотки річних та 7750,46 грн. інфляційних втрат за період з 09.05.2013р. по 25.12.2014р.

Перевіривши розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що позивач допустився помилки при їх обрахунку, оскільки початок прострочення відповідачем зобов'язання настав з 18.05.2013р. Здійснивши перерахунок інфляційних та трьох відсотків річних, суд зазначає, що такі підлягають задоволенню частково у розмірі 7722,21 грн. та 1920,43 грн. відповідно.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичхутро» (80001, с. Велике, Сокальський р-н, Львівська обл.; код ЄДРПОУ 30124284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» (44810, с. Сомин, Турійський р-н., Волинська обл.; код ЄДРПОУ 33414960) 1920,43 грн. три відсотки річних, 7722,21 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичхутро» (80001, с. Велике, Сокальський р-н, Львівська обл.; код ЄДРПОУ 30124284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» (44810, с. Сомин, Турійський р-н., Волинська обл.; код ЄДРПОУ 33414960) 1816,04 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2015р.

Суддя Крупник Р.В.