cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2015 р. Справа №917/2417/14
про стягнення 10 661,80 грн.
Суддя Погрібна С.В.
Представники:
від позивача: Шпількін С.О. довіреність №29-14/16 від 05.01.2015р.
від відповідача: не з"явився
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 661,80 грн., з яких 8 380,76 грн. - основна заборгованість за договором № 1430 від 10.05.2007р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, а також 595,32 грн. - пеня, 185,08 грн. - 3% річних та 1 500,64 грн. - індекс інфляції.
Представник позивача на задоволенні позову наполягає, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1430 від 10.05.2007р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та повідомив суд, що станом на 27.01.2015 року стягувана за позовом сума відповідачем не сплачена.
Також на виконання ухвали суду позивачем було надано оригінали документів долучених до матеріалів справи , які були оглянуті у судовому засіданні.
Відповідач повноважного представника в дане судове засідання не направив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вимог ухвали суду від 22.12.2014р. не виконав.
У відповідності до наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 31.10.2014року місцезнаходженням відповідача є: вул. Фрунзе, 86А, м. Полтава, 36002, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.
В судовому засіданні судом було здійснено електронний запит щодо відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача, станом на 27.01.2015року є: вул. Фрунзе, 86А, м. Полтава, 36002, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою від 22.12.2014р. за клопотанням позивача судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
В зв'язку з закінченням строку вирішення спору, відкладення розгляду справи не є можливим, спір підлягає вирішенню по суті.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація за Договором; позивач по справі) та Громадською організацією "Полтавський бізнес-інкубатор" (споживач за Договором; відповідач по справі) 10.05.2007р. був укладений Договір № 1430 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір) (а. с. 12-13).
Додатковою угодою №5 від 01.08.2011року, сторонами були внесені зміни в пункти 8, 9, 15, 18, 23 договору (а.с.16) та додатковою угодою №6 від 20.10.2011р., внесло зміни в пункти 14, 15, 15.1, 16, 16.1 договору (а.с.14).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - це фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.
Даний договір укладений на період:
а) для опалення з 10.05.2007 р. по 30.04.2012р.;
б) в частині розрахунків до їх повного завершення і вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 21 Договору).
Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
Представник позивача повідомив суд про те, що дії на розірвання чи припинення договору не вчинялися.
Відповідно до умов Договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі офісу по вул. Фрунзе, 86 А у м. Полтава.
Згідно п. 15 Договору в редакції Додаткової угоди №6 від 20.10.2011р. розрахунки за відпущену теплову енергію проводиться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.
Вартість 1Гкал - 802,18 грн., (без ПДВ), 962,62 грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до пункту 15.1 Договору (в редакції змін Додаткової угоди №6 від 20.10.2011р.) кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 16 Договору (в редакції змін Додаткової угоди №6 від 20.10.2011р.) факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії.
Як зазначає позивач, за період з 01.12.2013р. по 31.10.2014р. відповідачем не було проведено оплати за спожиту теплову енергію.
Позивачем надані акти прийняття-передачі теплової енергії за грудень 2013р. - квітень 2014р., оформлені в порядку п. 16 Договору (а.с. 24-28), та рахунки на оплату (а.с. 19-23), які свідчать про відпуск теплової енергії споживачу та її вартість, а також реєстри, що підтверджують факт відправлення відповідачу актів та рахунків згідно вимог Договору (а.с. 29-33).
Так за період з 01.12.2013 року по 31.10.2014 року, за відпущену теплову енергію нараховано до сплати 16 280,76 грн.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором частині здійснення оплати за отриману теплову енергію у визначені договором строки, здійснивши часткову оплату на загальну суму 7900,00 грн., в зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 8 380,76 грн.
Отже, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 380,76 грн.
Пунктом 16.1 Договору (в редакції змін) передбачено, що у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня у розмірі 1,0 % за кожен день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги", а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України.
Так позивачем, на підставі договору, ст. 230 ГК України та 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 595,32 грн. - пені за період з 16.01.2014р. по 16.07.2014р., 185,08 грн. - 3% річних за період з 16.01.2013р. по 16.11.2014р. та 1500,64 грн. - індекс інфляції за січень 2014р. - жовтень 2014р.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, матеріалами справи підтверджено, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 8380,76 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджені допустимими доказами (договір №1430 від 10.05.2007 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, рахунки на оплату послуг, Акти приймання-передачі теплової енергії та докази їх надсилання, оригінали відповідних документів оглянуті в судовому засіданні) та підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції за допомогою калькулятора ІПС "Ліга". За результатами розрахунку встановлено, що заявлені суми не перевищують розрахункових, є правомірними та підлягають задоволенню, а саме 595,32 грн. - пені, 185,08 грн. - 3% річних та 1500,64 грн. - індекс інфляції.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 32-33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Громадської організації "Полтавський бізнес-інкубатор" (вул. Фрунзе, 86А, м. Полтава, 36002; код ЄДРПОУ 25164671; р/р №260081407 в АБ "Полтава-банк"; МФО 331489) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008; код ЄДРПО 03338030; р/р №26032302010972 в філії Полтавському обласному управлінні АТ "Ощадбанк"; МФО 331467) - 8380,76 грн. основної заборгованості, 595,32 грн. пені, 185,08 грн. 3% річних, 1500,64 грн. індексу інфляції та 1827,00 судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.01.2015р.
Суддя Погрібна С.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2015 |
Оприлюднено | 31.01.2015 |
Номер документу | 42493655 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Погрібна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні