ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.01.2015 Справа № 920/1998/14
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.
Суми
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача: Сумська міська рада, м. Суми
про визнання прав власності
суддя Лиховид Б.І.
представники сторін:
від позивача: Кучменко С.В., довіреність від 21.10.2014р.
від відповідача: не прибув
від третьої особи: не прибув
у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання М.О. Ейсмонт
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Сумський центр по упровадженню і торгівлі високоефективними і енергозберігаючими технологіями, обладнаннями, матеріалами «Енергія» право приватної власності на наступне нерухоме майно (виробничі будівлі): цех літер. «А-2» з прибудовами «А 1 -1», «а» загальною площею 467,4 кв. м; вбиральня літер. «Б»; огорожа з воротами № 1-4, яке розташоване в АДРЕСА_1.
Згідно заперечення № 755/07-15.05 від 12.12.2014р. на позовну заяву, третя особа вважає позовні вимоги необґрунтованими, посилаючись на те, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо вимог чи претензій з боку відповідача до позивача стосовно права власності на спірне майно. У запереченні зазначено, що відповідач у даній справі не є ані власником майна, ані органом, який реєструє право власності на спірне майно, а позивач, подаючи такий позов до суду, на думку третьої особи, має на меті спростити для себе оформлення права власності на спірний об'єкт, оскільки не подав до матеріалів справи жодних доказів звернення ні до реєстраційної служби з метою реєстрації свого права власності, ані до нотаріуса.
У відзиві від 12.12.2014р. на позовну заяву, відповідач повідомляє, що мав намір взяти в оренду приміщення, які є предметом даного спору, проте виявилось, що у позивача на даний об'єкт оренди відсутні правовстановлюючі документи. У відзиві відповідач зазначає, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду та просить суд разглянути справу без своєї участі.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи у дане судове засідання не прибули, додаткових письмових пояснень у справі не подали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, суд встановив:
У відповідності до наявного в матеріалах справи протоколу № 1 проведення прилюдних торгів (лот № 3) від 12.12.2000р. Товариство з обмеженою відповідальністю Сумський центр по упровадженню і торгівлі високоефективними і енергозберігаючими технологіями, обладнанням, матеріалами «Енергія» (позивача) було визнано переможцем даних торгів при придбанні будівлі цеху ізоляції АПБК «Сумиінжбуд», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі вищевказаного протоколу проведення прилюдних торгів, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковпаківскього районного управління юстиції у м. Суми був складений Акт про результати проведення прилюдних торгів із продажу нерухомого майна від 26.12.2000р., згідно якого Сумською філією спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» Міністерства юстиції України, що діє на підставі договору з Ковпаківським районним відділом державної виконавчої служби м. Суми від 09.10.2000р. № 6/1-1, 12 грудня 2000 року проведені прилюдні торги з продажу окремо розташованої будівлі цеху ізоляції (площею основної будівлі 216 кв. м, фундамент бетонний, стіни панельні, перекриття залізобетонні) з прибудовою площею 45 кв. м, яке належить АПБК «Сумиінжбуд» і розташоване в АДРЕСА_1. Стартова ціна об'єкту продажу становила 9 550 грн. 00 коп. Фактична ціна продажу об'єкта становить 9 700 грн. 00 коп. Переможцем публічних торгів визнано ТОВ СЦ «Енергія». Як зазначено у даному Акті, кошти переможцем публічних торгів повністю перераховані і надійшли на депозитний рахунок Ковпаківскього РВ ДВС в м. Суми.
Як встановлено матеріалами справи, у послідуючому позивачем була проведена технічна інвентаризація придбаного нерухомого майна та складений технічний паспорт, згідно якого його рік побудови 1990, воно складається із цеху літер «А-2» загальною площею по зовнішнім обмірам 288,0 кв. м, по внутрішнім обмірам 467, 4 кв. м., вбиральні літер «Б», огорожі з воротами № 1 - 4.
На підставі рішення Сумської міської ради від 20.06.2001 року «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям», 05 липня 2002 року між Сумською міською радою та ТОВ СЦ «Енергія» було укладено договір оренди земельної ділянки під вказаним нежитловим приміщенням. По цьому договору в оренду була передана земельна ділянка площею 1499 кв. м в АДРЕСА_1. Договір оренди земельної ділянки був посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у Сумському міськвиконкомі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 18.07.2002 № 769.
На підставі рішення Сумської міської ради від 28.09.2011р. № 801-МР «Про надання в оренду, поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям» позивачу було поновлено термін оренди вищевказаної земельної ділянки та 23 січня 2014 року між Сумською міською радою та ТОВ СЦ «Енергія» було укладено договір оренди даної земельної ділянки під вказаним вище нежитловим приміщенням. Право оренди цієї земельної ділянки було зареєстроване позивачем у Реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції 25.02.2014р. Строк дії договору оренди закінчився 28.09.2014р.
Після закінчення строку оренди земельної ділянки, позивач звернувся до Сумської міської ради через Центр надання адміністративних послуг в м. Суми із заявою про укладення договору оренди вказаної земельної ділянки, на якій розташоване спірне нежитлове приміщення, але Сумська міська рада листом від 01.10.2014 № 357/22.01-25 повідомила, що ТОВ СЦ «Енергія» необхідно надати документи, що підтверджують право власності товариства на нерухоме майно.
Як встановлено матеріалами справи, позивач, у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Мінюсту України від 27.10.1999р., зареєстрованого 02.11.1999р. за № 745/4038, звертався до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, який роз'ясненням від 21.01.2015р. № 07/01-16 повідомив про неможливість видачі такого свідоцтва, оскільки у відповідності до пункту 3.1 глави 12 «Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Мінюсту 22.02.2012р. № 296/5 та зареєстрований 22.02.2012р. за № 282/20595, акт про проведення прилюдних торгів має наступні недоліки: в акті відсутні відомості про адресу проведення прилюдних торгів; характеристика реалізованого майна є недостатньою для видачі відповідного свідоцтва та реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника (попереднього власника) на майно зовсім не зазначені. Тому, на підставі вищевказаного акту про проведення прилюдних торгів із продажу нерухомого майна нотаріус не може видати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Таким чином, вищевказані обставини підтверджують, що позивач фактично є власником спірного нерухомого майна, але не може на власний розсуд ним володіти, користуватись та розпоряджатись у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності за ним на дане майно.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
У статті 316 Цивільного кодексу України зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Статтею 328 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідний спосіб захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання також міститься у ст. 20 Господарського кодексу України.
Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правопідтверджувальні документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, так як рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Суд вважає, що позивачем подано достатньо доказів на підтвердження приналежності йому на праві власності спірного нерухомого майна, у зв`язку з чим позовні вимоги визнаються правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Заперечення третьої особи повністю спростовуються матеріалами справи.
Судовий збір, у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Сумський центр по упровадженню і торгівлі високоефективними і енергозберігаючими технологіями, обладнаннями, матеріалами «Енергія» (40000, АДРЕСА_1, код 23635327) право приватної власності на наступне нерухоме майно (виробничі будівлі): цех літер. «А-2» з прибудовами «А 1 -1», «а» загальною площею 467,4 кв. м; вбиральня літер. «Б»; огорожа з воротами № 1-4, яке розташоване в АДРЕСА_1.
Повне рішення складене 29.01.2015р.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2015 |
Оприлюднено | 02.02.2015 |
Номер документу | 42493695 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Лиховид Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні