Рішення

від 21.01.2015 по справі 923/1729/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 р. Справа № 923/1729/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ОРГАНІК-ФУД", м. Одеса

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Заозерне Каховського району Херсонської області

про стягнення 97 157,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ОРГАНІК-ФУД" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з вимогами, з урахуванням заяви позивача від 08.12.2014р. (а.с.57-58), про стягнення 97157,35 грн., з яких 87824,02 грн. заборгованості з оплати товару, 3269,86 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 649,66 грн. річних (3 %) та 5413,81 грн. пені, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за дистриб'юторським договором від 03.02.2014р. № 1338.

Відповідач належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи. Ухвали суду від 24.11.2014р., 11.12.2014р. та 15.01.2015р. по справі надіслано за зареєстрованим станом на час розгляду справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання відповідача, згідно витягу стосовно відповідача з цього реєстру (а.с.61-62), яке співпадає з адресою відповідача згідно позовної заяви. Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, дві інші - рекомендованими листами. До суду повернулося та залучено до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.55) про вручення 27.11.2014р. відповідачу рекомендованого листа з ухвалою суду від 24.11.2014р. по справі. Надіслані відповідачу рекомендовані листи з ухвалами суду від 11.12.2014р. та 15.01.2015р. по справі не поверталися до суду без вручення відповідачу.

Розгляд справи було відкладено з 11.12.2014р. на 15.01.2015р. з метою повторного витребування від відповідача документів, які необхідні для розгляду справи.

14.01.2015р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з 15.01.2015р. на іншу дату для створення відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи. Дане клопотання обґрунтоване твердженнями про неотримання відповідачем позовної заяви, з матеріалами до неї, та наявністю у відповідача сумнівів в правильності виконаного позивачем розрахунку заборгованості.

Ухвалою суду від 15.01.2015р. розгляд справи було відкладено в межах встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України строку розгляду справи, на 21.01.2015р.

Проте, станом на 21.01.2015р. представник відповідача з матеріалами справи не ознайомився.

Відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, представник відповідача не прибув в судове засідання 21.01.2015р.

До суду не надходили будь-які заяви та клопотання сторін щодо судового засідання 21.01.2015р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/1729/14. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 21.01.2015р. Розгляд справи за відсутності представників сторін, при тому, що сторони було належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 21.01.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд-

в с т а н о в и в :

03.02.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ОРГАНІК-ФУД" (надалі - позивач) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач) уклали між собою дистриб'юторський договір № 1338, на умовах якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався передавати відповідачеві (дистриб'ютору за договором) товар, а саме, продукти харчування, окремими партіями, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати цей товар, а також, здійснювати подальшу реалізації цього товару суб'єктам господарювання, з дотриманням цінової політики позивача, в адміністративно-територіальних межах Миколаївської та Херсонської областей (надалі - договір).

Згідно з п.5.1. договору поставка товару здійснюється на умовах DDP склад відповідача з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (згідно Правил "Інкотермс" в редакції 2010 року) або ж на інших узгоджених позивачем та відповідачем умовах. Згідно з п. 5.2. договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до товарної накладної позивача, датою одержання товару вважається дата зазначена у видатковій накладній. Згідно з п. 5.5. договору право власності на поставлений товар переходить до відповідача з моменту отримання ним товару.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата кожної отриманої від позивача партії товару здійснюється відповідачем в безготівковій формі протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження товару зі складу позивача. Згідно з п. 7.10. договору відповідач зобов'язався реалізовувати в першу чергу товар з ранішньою датою випуску.

Відповідно до п. 8.2. договору повернення товару здійснюється за згодою сторін на підставі накладних на повернення товару.

Згідно з п.13.5. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами договору зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 202 856,00 грн. (з ПДВ) на підставі видаткових накладних № 446 від 04.02.2014р. на суму 30 155,40 грн., № 825 від 13.03.2014р. на суму 31 626,00 грн., № 821 від 17.03.2014р. на суму 69 783,30 грн., № 865 від 19.03.2014р. на суму 246,15 грн., № 876 від 21.03.2014р. на суму 29 103,81 грн., № 947 від 02.04.2014р. на суму 19 837,34 грн. та № 961 від 04.04.2014р. на суму 22 104,00 грн.

Відповідачем вартість товару, який вказаний у цих накладних, сплачено частково, у сумі 77 152,40 грн., що слідує з банківських виписок за період з 04.03.2014р. по 14.08.2014р., а також, відповідачем було повернуто позивачу товар загальною вартістю 37 879,58 грн. на підставі накладних на повернення товару № 146 від 28.03.2014р. на суму 10 015,41 грн., № 148 від 28.03.2014р. на суму 10 028,80 грн. та № 183 від 21.05.2014р. на суму 17 835,37 грн.

Таким чином, несплачений відповідачем залишок вартості отриманого від позивача товару складає 87 824,02 грн.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору в його частині, згідно з якою передбачено передачу позивачем відповідачеві товару на платній основі, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір, в цій частині, є, фактично, договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення обов'язковими реквізитами первинного документу є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткові накладні № 446 від 04.02.2014р., № 825 від 13.03.2014р., № 821 від 17.03.2014р., № 865 від 19.03.2014р., № 876 від 21.03.2014р.,№ 947 від 02.04.2014р., №961 від 04.04.2014р. оформлені згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів. Ці накладні підписано відповідачем та скріплено відбитком його печатки без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості, асортименту та якості товару. Доказів іншого відповідачем не надано.

Виходячи з дат складання вказаних видаткових накладних строки для оплати вказаного в цих накладних товару на умовах договору, об'єктивно, минули. Зокрема, за останньою за датою складання з таких накладних, № 961 від 04.04.2014р., строк оплати товару скінчився 24.04.2014р. Проте, станом на теперішній час повну вартість цього товару відповідачем не сплачено, несплачений відповідачем залишок вартості зазначеного товару складає 87 824,02 грн. та є заборгованістю відповідача перед позивачем за дистриб'юторським договором від 03.02.2014р. № 1338.

Розмір такої заборгованості, саме, як 87 824,02 грн., додатково уточнений, згідно з складеним позивачем та позивачем актом звірки взаємних розрахунків за договором за станом на 31.08.2014р. (а.с.49).

Під час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем, повністю або частково, на користь позивача 87 824,02 грн. заборгованості з оплати товару.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 87 824,02 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3269,86 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 649,66 грн. річних (3 %) та 5 413,81 грн. пені, які нараховані за період з 14.08.2014р. по 11.11.2014р.

Судом встановлено наступне.

1. Повну вартість вказаного у видатковій накладній № 446 від 04.02.2014р. товару, яка становить 30 155,40 грн., відповідач сплатив станом на 21.03.2014р. (п'ятьма платежами у загальній сумі 30 155,40 грн., здійсненими у період з 04.03.2014р. по 21.03.2014р., з призначенням платежів "сплата за товар згідно видатков. накл. № 446 від 04 лютого 2014 року") (а.с.28-32).

2. Наступний платіж, в сумі 15 000,00 грн., відповідач здійснив 03.04.2014р., з призначенням платежу "сплата за товар згідно видатков. накл. від 15 березня 2014 року, у сумі 12 500 грн." (а.с.33).

3. У призначенні всіх інших, а саме, здійснених відповідачем у період з 08.04.2014р. по 14.08.2014р. платежів у загальній сумі 31 997,00 грн., було вказано "сплата за товар згідно видатков. накл. № 446 від 04 лютого 2014 року", або "сплата згідно договору № 1338 від 03.02.2014р.", або "сплата за товар згідно видатков. накл." (а.с.42-48).

4. Згідно з накладними на повернення товару відповідач повертав позивачеві товар одного виду, який був отриманий відповідачем від позивача на підставі кількох видаткових накладних, зокрема (надалі наведено неповний перелік таких випадків):

- за накладною на повернення від покупця № 146 від 28.03.2014р. позивачеві повернуто товар загальною вартістю 10 011,12 грн. (позиція № 1 цієї накладної), при цьому, товар такого виду надходив до відповідача на підставі видаткових накладних № 446 від 04.02.2014р. (позиція № 10 цієї накладної) та № 821 від 17.03.2014р. (позиція № 10 цієї накладної), а вказана у накладній на повернення кількість товару такого виду (57 упаковок або 808 одиниць) є більшою ніж його кількість згідно з накладною № 446 від 04.02.2014р. (30 упаковок або 420 одиниць);

- за накладною на повернення від покупця № 183 від 21.05.2014р. позивачеві повернуто товар загальною вартістю 864,00 грн. (позиція № 10 цієї накладної), при цьому, товар такого виду надходив до відповідача на підставі видаткових накладних № 446 від 04.02.2014р. (позиція № 17 цієї накладної) та № 825 від 13.03.2014р. (позиція № 5 цієї накладної), а вказана у накладній на повернення кількість товару такого виду (9 упаковок або 180 одиниць) є більшою ніж його кількість згідно з накладною № 446 від 04.02.2014р. (6 упаковок або 120 одиниць);

- за накладною на повернення від покупця № 183 від 21.05.2014р. позивачеві повернуто товар загальною вартістю 3 622,60 грн. (позиція № 11 цієї накладної), при цьому, товар такого виду надходив до відповідача на підставі видаткових накладних № 446 від 04.02.2014р. (позиція № 12 цієї накладної) та № 825 від 13.03.2014р. (позиція № 2 цієї накладної), а вказана у накладній на повернення кількість товару такого виду (29 упаковок або 590 одиниць) є більшою ніж його кількість згідно з накладною № 446 від 04.02.2014р. (25 упаковок або 500 одиниць).

Таким чином:

- після 21.03.2014р., коли повну вартість вказаного у видатковій накладній № 446 від 04.02.2014р. товару було вже сплачено відповідачем, відповідач, додатково, у період з 08.04.2014р. по 05.06.2014р. сплатив 19 197,00 грн. з призначенням платежу на оплату цього ж товару;

- належність платежу у сумі 15 000,00 грн., який здійснений відповідачем 03.04.2014р., з призначенням платежу "сплата за товар згідно видатков. накл. від 15 березня 2014 року", неможливо достовірно визначити як оплату товару, отриманого відповідачем за будь-якою конкретною накладною, оскільки у матеріалах справи видаткова накладна від 15.03.2014р. відсутня та її не вказано за текстом позовної заяви;

- належність платежів у загальній сумі 12 800,00 грн., які здійснені відповідачем у період з 10.06.2014р. по 14.08.2014р., неможливо достовірно визначити як оплату товару, отриманого відповідачем за будь-якою конкретною накладною, виходячи з вказаного відповідачем призначення цих платежів;

- вартість товару загальною вартістю 37879,58 грн., який був повернутий відповідачем позивачеві на підставі накладних на повернення товару № 146 від 28.03.2014р. на суму 10 015,41 грн., № 148 від 28.03.2014р. на суму 10 028,80 грн., № 183 від 21.05.2014р. на суму 17 835,37 грн., неможливо повністю обґрунтовано зарахувати на погашення заборгованості з оплати товару, отриманого відповідачем за будь-якою конкретною накладною.

Виходячи з цього, суд зараховує здійснені відповідачем після 21.03.2014р. платежі у загальній сумі 46 997,00 грн. на оплату товару згідно договору та здійснене відповідачем 28.03.2014р. та 21.05.2014р. повернення товару загальною вартістю 37879,58 грн. на погашення найдавнішої за часом виникнення за станом на дату здійснення таких платежів (дату такого повернення товару) заборгованості відповідача за договором, з оплати товару позивача.

Таким чином, за висновком суду, станом на 14.08.2014р складовими заборгованості відповідача перед позивачем за договором у загальній сумі 87 824,02 грн. були:

- 16 532,72 грн. заборгованості з оплати товару, який вказано у накладній № 821 від 17.03.2014р.;

- 246,15 грн. заборгованості з оплати товару, який вказано у накладній № 865 від 19.03.2014р.;

- 29 103,81 грн. заборгованості з оплати товару, який вказано у накладній № 876 від 21.03.2014р.;

- 19 837,34 грн. заборгованості з оплати товару, який вказано у накладній № 947 від 02.04.2014р.;

- 22 104,00 грн. заборгованості з оплати товару, який вказано у накладній № 961 від 04.04.2014р.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 12.1. договору у випадку порушення відповідачем встановлених даним договором строків оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Договором не встановлено іншого строку нарахування пені.

Виходячи з дат складання видаткових накладних № 446 від 04.02.2014р., № 825 від 13.03.2014р., № 821 від 17.03.2014р., № 865 від 19.03.2014р., № 876 від 21.03.2014р., №947 від 02.04.2014р., № 961 від 04.04.2014р. та з урахуванням положень п. 6.2. договору (оплата здійснюється протягом 21 дня з моменту відвантаження товару ) виконання грошового зобов'язання з оплати вказаного у цих накладних товару є простроченим відповідачем:

- з 25.02.2014р. по накладній № 446 від 04.02.2014р.;

- з 03.04.2014р. по накладній № 825 від 13.03.2014р.;

- з 08.04.2014р. по накладній № 821 від 17.03.2014р.;

- з 09.04.2014р. по накладній № 865 від 19.03.2014р.;

- з 11.04.2014р. по накладній № 876 від 21.03.2014р.;

- з 23.04.2014р. по накладній № 947 від 02.04.2014р.;

- з 25.04.2014р. по накладній № 961 від 04.04.2014р.

Таким чином, відповідно до вимог закону (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України) та договору нарахування пені за прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань щодо оплати отриманого на підставі цих накладних товару може здійснюватися:

- з 25.02.2014р. по 25.08.2014р. по накладній № 446 від 04.02.2014р.;

- з 03.04.2014р. по 03.10.2014р. по накладній № 825 від 13.03.2014р.;

- з 08.04.2014р. по 08.10.2014р. по накладній № 821 від 17.03.2014р.;

- з 09.04.2014р. по 09.10.2014р. по накладній № 865 від 19.03.2014р.;

- з 11.04.2014р. по 11.10.2014р. по накладній № 876 від 21.03.2014р.;

- з 23.04.2014р. по 23.10.2014р. по накладній № 947 від 02.04.2014р.;

- з 25.04.2014р. по 25.10.2014р. по накладній № 961 від 04.04.2014р.

Відповідно, в межах вказаного позивачем періоду нарахування пені, з 14.08.2014р. по 11.11.2014р., включно, нарахування пені за прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань щодо оплати отриманого на підставі договору товару, згідно зазначених накладних, може бути здійснено:

- з 14.08.2014р. по 25.08.2014р., включно (або за 12 днів) по накладній № 446 від 04.02.2014р.;

- з 14.08.2014р. по 03.10.2014р., включно (або за 51 день) по накладній № 825 від 13.03.2014р.;

- з 14.08.2014р. по 08.10.2014р., включно (або за 56 днів) по накладній № 821 від 17.03.2014р.;

- з 14.08.2014р. по 09.10.2014р., включно (або за 57 днів) по накладній № 865 від 19.03.2014р.;

- з 14.08.2014р. по 11.10.2014р., включно (або за 59 днів) по накладній № 876 від 21.03.2014р.;

- з 14.08.2014р. по 23.10.2014р., включно (або за 71 день) по накладній № 947 від 02.04.2014р.;

- з 14.08.2014р. по 25.10.2014р., включно (або за 73 дні) по накладній № 961 від 04.04.2014р.

Судом здійснений власний розрахунок пені, у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором, з урахуванням раніше наведених за текстом даного рішення висновків суду, що складових наявної за станом на 14.08.2014р. заборгованості відповідача перед позивачем за договором у сумі 87 824,02 грн.

За результатами цього розрахунку встановлено наступне.

Пеня за період з 14.08.2014р. по 08.10.2014р., включно (або за 56 днів) на суму заборгованості у розмірі 16 532,72 грн., у зв'язку із порушенням строків оплати товару, який вказано у накладній № 821 від 17.03.2014р., становить 634,13 грн.

634,13 грн. = ((16 532,72 грн. х 56 х 2 х 12,5 %) /100) / 365

Пеня за період з 14.08.2014р. по 09.10.2014р., включно (або за 57 днів) на суму заборгованості у розмірі 246,15 грн., у зв'язку із порушенням строків оплати товару, який вказано у накладній № 865 від 19.03.2014р., становить 9,61 грн.

9,61 грн. = ((246,15 грн. х 57 х 2 х 12,5 %) /100) / 365

Пеня за період з 14.08.2014р. по 11.10.2014р., включно (або за 59 днів) на суму заборгованості у розмірі 29 103,81 грн., у зв'язку із порушенням строків оплати товару, який вказано у накладній № 876 від 21.03.2014р., становить 1 176,11 грн.

1 176,11 грн. = (( 29 103,81 грн. х 59 х 2 х 12,5 %) /100) / 365

Пеня за період з 14.08.2014р. по 23.10.2014р., включно (або за 71 дні) на суму заборгованості у розмірі 19 837,34 грн., у зв'язку із порушенням строків оплати товару, який вказано у накладній № 947 від 02.04.2014р., становить 964,69 грн.

964,69 грн. = ((19 837,34 грн. х 71 х 2 х 12,5 %) /100) / 365

Пеня за період з 14.08.2014р. по 25.10.2014р., включно (або за 73 дні) на суму заборгованості у розмірі 22 104,00 грн., у зв'язку із порушенням строків оплати товару, який вказано у накладній № 961 від 04.04.2014р., становить 1 105,20 грн.

1 105,20 грн. = ((22 104,00 грн. х 73 х 2 х 12,5 %) /100) / 365

Загальна сума вказаної пені складає 3 889,74 грн.

3 889,74 грн . = 634,13 грн. + 9,61 грн. + 1 176,11 грн. + 964,69 грн. + 1 105,20 грн.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо нарахування йому позивачем пені у розмірі 5413,81 грн. пені або ж доказів сплати цієї пені (повністю або частково).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 413,81 грн. пені підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 5046,44 грн. У стягненні 1 524,07 грн. пені має бути відмовлено.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 3269,86 грн. інфляційного збільшення суми боргу, нарахованих на суму заборгованості у розмірі 87 824,02 грн. за період з 14.08.2014р. по 11.11.2014р. та встановлено, що у даному розрахунку при визначенні середнього індексу інфляції за період з 14.08.2014р. по 11.11.2014р. позивачем безпідставно не враховане (не застосоване) значення індексу інфляції за жовтень 2014 року, яке складає 102,4 %. Вказане суперечить положенням листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та призвело до заниження розміру заявленого до стягнення інфляційного збільшення суми боргу (втрат від інфляції).

Судом здійснений власний розрахунок інфляційного збільшення суми заборгованості у розмірі 87 824,02 грн. за період з 14.08.2014р. по 11.11.2014р.

Згідно положень вказаного листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р визначення розміру втрат від інфляції на 87 824,02 грн. заборгованості за період з 14.08.2014р. по 11.11.2014р. здійснюється з урахуванням наступних щомісячних індексів інфляції: 100,8 % за серпень 2014р., 102,9 % за вересень 2014р. та 102,4 % за жовтень 2014р.

Середній індекс інфляції з 14.08.2014р. по 11.11.2014р., включно, після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 1,06212 до тисячних, складає 1,062.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,062 = (1,008 х 1,029 х 1,024)

Сума інфляційного збільшення суми боргу становить 5 445,09 грн.

5 445,09 грн. = 87 824,02 грн. х 1,062 - 87 824,02 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати на користь позивача, повністю або частково, заявлених до стягнення 3 269,86 грн. втрат від інфляції, повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 269,86 грн. інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений до стягнення розмір такого збільшення суми боргу не перевищує дійсного, розрахованого судом розміру цього збільшення боргу, а саме, 5 445,09 грн.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 649,66 грн. річних (3 %), які нараховані на суму заборгованості у розмірі 87 824,02 грн. за період з 14.08.2014р. по 11.11.2014р., та встановлено, що цей розрахунок є правильним.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати на користь позивача, повністю або частково, заявлених до стягнення 649,66 грн. річних (3 %).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 649,66 грн. річних (3 %) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 98,43 %.

98,43 % = ((95 633,28 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / (97 157,35 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100 %

У зв'язку із цим 98,43 % або 1912,63 грн. судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ОРГАНІК-ФУД" (місцезнаходження: 65028, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5; ідентифікаційний код юридичної особи 37811232) 87 824 (вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 02 коп. заборгованості з оплати товару, 649 (шістсот сорок дев'ять) грн. 66 коп. річних, 3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 86 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 3 889 (три тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 74 коп. пені та 1 912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн. 63 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2015р.

Суддя К.В. Соловйов