Ухвала

від 29.01.2015 по справі 28/5005/5627/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29.01.2015р. Справа № 28/5005/5627/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Кузнецової І.Л.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу “Укрсолод” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2015р.

за скаргою приватного акціонерного товариства “Будіндустрія” на дії відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області у справі №28/5005/5627/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу “Укрсолод”, м. Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства “Будіндустрія”, с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 2 341, 15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом з наступних підстав.

По-перше, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

За приписом ст. 129 Конституції України, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

До апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, що є підставою для повернення апеляційної скарги згідно п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно п.17.1. ст.17 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” форми розрахункових документів, обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно п.2.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав.

Відповідно п.2.14. Інструкції, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити “Дата надходження” і “Дата виконання”, а банк стягувача - “Дата надходження в банк стягувача” (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Як вбачається з форми платіжного доручення, наведеної в додатку 2 та вимог щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, наведених у додатку 8 до Інструкції, обов'язковими реквізитами оформлення платіжного доручення є, зокрема, “Дата надходження" (реквізит 50), де зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку; “Дата виконання” (реквізит 51), де зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Згідно п. 2. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Додана до апеляційної скарги копія платіжного доручення №3188 від 16.01.2015р., не може вважатися належним доказом сплати судового збору, що справляється з апеляційних скарг.

По-третє, подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню заявникові, оскільки скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Згідно ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області у справі №28/5005/5627/2012 прийнята - 13.01.2015р. (з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015р. про виправлення описки).

Отже, строк подання апеляційної скарги на вказану ухвалу спливає 19.01.2015р., оскільки 18.01.2015р. - неробочий день.

Проте, апеляційна скарга подана до господарського суду Дніпропетровської області 20.01.2015р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області на апеляційній скарзі.

Скаржник ні в апеляційній скарзі, ні в окремому клопотанні не просить суд відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Процесуальні норми, що надають скаржнику право рахувати строк подачі апеляційної скарги з дня отримання оскаржуваної ухвали, в апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо апеляційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Слід звернути увагу, що клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги подається в будь-якому випадку пропуску строку незалежно від причин, які зумовили цей пропуск.

Викладене є підставою для повернення апеляційної скарги згідно з п. 2, п.3, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно ч. 4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного та керуючись п. 2, п. 3, п. 4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу “Укрсолод”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2015р. у справі №28/5005/5627/2012 повернути заявникові без розгляду.

Головуючий суддя:                                                   І.А. Сизько          

Суддя:                                                                                 О.Г. Іванов

Суддя:                                                                                 І.Л. Кузнецова