Рішення

від 21.01.2015 по справі 908/5406/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/179/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 Справа № 908/5406/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 6-В, поштова адреса: 01135, м.Київ, пр. Перемоги, 5-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Саува" (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Союзна, 16-А)

про стягнення 38305 грн. 48 коп. основного боргу за договором поставки № 001615 від 05.04.2014 р., 4216 грн. 82 коп. пені, 7661 грн. 10 коп. штрафу, 558 грн. 29 коп. річних процентів, 3735 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача : Жукова Л.М., дов. від 10.04.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 38305 грн. 48 коп. основного боргу за договором поставки № 001615 від 05.04.2014 р., 4216 грн. 82 коп. пені, 7661 грн. 10 коп. штрафу, 558 грн. 29 коп. річних процентів, 3735 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2014 р. порушено провадження по справі № 908/5406/14, розгляд справи призначений на 21.01.2015 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 21.01.2015р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 20 ГК України. В обґрунтування позову вказує, що на виконання умов договору поставки № 001615, укладеного з відповідачем 05.04.2014 р., за видатковими накладними № РН-004470 від 07.05.2014 р., № РН-008498 від 31.05.2014 р., № РН-009297 від 06.06.2014 р. поставив останньому продукцію на загальну суму 38876 грн. 10 коп. Згідно п. 2.9 договору покупець зобов'язався оплатити придбану продукцію протягом 7 календарних днів з моменту її передачі. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 38305 грн. 48 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та відповідно до п. 4.1 договору до стягнення заявлено 4216 грн. 82 коп. пені, нарахованої за період з 15.05.2014 р. по 20.11.2014 р. за кожною накладною відповідно, та 7661 грн. 10 коп. штрафу. Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 558 грн. 29 коп. річних процентів, нарахованих за період з 15.05.2014 р. по 20.11.2014 р., та 3735 грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з червня 2014 р. по жовтень 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 02.12.2014 р. про порушення провадження по справі № 908/5406/14, яка направлялася на адресу відповідача, повернута органом зв'язку з посиланням «за закінчення терміну зберігання», тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 21.01.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 05.04.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Саува» (покупець, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (постачальник, позивач по даній справі) укладено договір поставки № 001615, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується в видаткових та товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Порядок розрахунків узгоджено п. 2.9 договору, яким передбачено, що покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі.

Судом встановлено, що за видатковими накладними № РН-004470 від 07.05.2014 р., № РН-008498 від 31.05.2014 р., № РН-009297 від 06.06.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 38876 грн. 10 коп., який отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноважених представників відповідача на зазначених накладних.

Згідно представленого позивачем розрахунку відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в розмірі 570 грн. 62 коп., внаслідок чого склалася заборгованість в розмірі 38305 грн. 48 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення ним умов договору. Позивачем до матеріалів справи додано акт звірення розрахунків від 01.07.2014 р., підписаний відповідачем, відповідно до якого заборгованість складає 38305 грн. 48 коп.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не оспорив, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 38305 грн. 48 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 4216 грн. 82 коп., нарахованої за період з 15.05.2014 р. по 20.11.2014 р., та штрафу в розмірі 7661 грн. 10 коп., позивач обґрунтовує п. 4.1 договору № 001615 від 05.04.2014 р., згідно до якого у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п. 2.9 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, покупець крім того зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Розрахунок заявленої до стягнення пені та штрафу, здійснений позивачем, судом перевірено. Оскільки встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 3735 грн. 13 коп., нарахованих за період з червня 2014 р. по жовтень 2014 р., та 558 грн. 29 коп. річних процентів, нарахованих за період з 15.05.2014 р. по 20.11.2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саува" (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Союзна, 16-А, ЄДРПОУ 37944207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 6-В, поштова адреса: 01135, м.Київ, пр. Перемоги, 5-А, ЄДРПОУ 38679874) 38305 (тридцять вісім тисяч триста п'ять) грн. 48 коп. основного боргу, 4216 (чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 82 коп. пені, 7661 (сім тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 10 коп. штрафу, 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 29 коп. річних процентів, 3735 (три тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 13 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 27 січня 2015 року.

Суддя І.А. Попова