Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/28849/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/28849/14 27.01.15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК ЦЕНТР"

про: стягнення 66 001,86 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Попова Л.М. - пред.за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК ЦЕНТР" про стягнення 66 001,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було оплачено виставлений відповідачем рахунок-фактури №ТЦ-3515 від 09.10.2013р., однак визначений у вказаному рахунку товар відповідачем, на вимогу, позивача не поставлено, суму попередньої оплати не повернуто, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 66 001,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.14р. порушено провадження у справі №910/28849/14.

В судовому засіданні 27.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактура №ТЦ-3515 від 09.10.2013р. на оплату товару на суму 66 001,86 грн.

Судом встановлено, що позивачем згідно виставленого рахунку-фактури №ТЦ-3515 від 09.10.2013р. перераховано відповідачу 66001,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4342 від 10.10.2013р. та №4383 від 11.10.2013р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивачем неодноразово направлялася вимога про виконання зобов'язання від 21.10.2013р., від 03.04.2014р, що підтверджується фіскальним чеком від 04.11.13р. та описом вкладення у цінний лист від 03.04.2014р., в якій останні просив поставити оплачений товар згідно виставленого рахунку-фактури №ТЦ-3515 від 09.10.2013р.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що відповідач товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати не повернув, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за непоставлений товар склала 66 001,86 грн.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, виставлення відповідачем рахунку-фактури №ТЦ-3515 від 09.10.2013р., в якому визначено предмет та ціну договору та проведення оплати вказаного рахунку позивачем свідчить про прийняття позивачем пропозиції відповідача щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем неодноразово направлялися вимоги про виконання зобов'язання від 21.10.2013р., від 03.04.2014р, в яких останній просив поставити оплачений товар згідно виставленого рахунку-фактури №ТЦ-3515 від 09.10.2013р., що підтверджується фіскальним чеком від 04.11.13р. та описом вкладення у цінний лист від 03.04.2014р.,

Однак, відповідачем доказів поставки товару позивачу суду не надано.

Згідно з ч.2. ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів поставки позивачу товару у строк, встановлений ст.530 ЦК України, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми перерахованої позивачем попередньої оплати в розмірі 66 001,86 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК ЦЕНТР" (03191, м.Київ, вул.Академіка Вільямса, буд.9, корпус 3, кв.181, код ЄДРПОУ 36791776) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Геос" (78256, Івано-Франківська обл., Коломийський район, с.Підгайчики, вул.Соборна, 15, код ЄДРПОУ 33156172) 66 001 (шістдесят шість тисяч одна) грн 86 коп - суми боргу та 1827 ( тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 29.01.2015 р.

Суддя Шкурдова Л.М.