Рішення

від 27.01.2015 по справі 927/65/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

27 січня 2015 року Справа №927/65/15

За позовом: прокурора Корюківського району,

вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, 15300 в інтересах держави

в особі позивача: регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,

просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000,

до відповідач: товариства з обмеженою відповідальністю „Кордон-80",

вул. Дудко, 64а, м. Корюківка, 15300,

про стягнення 19457,46 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Бутенко Н.В., довіреність №4 від 12.01.2015 року,

від відповідача: не з'явився,

за участю: Кравченко А.А. - старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області, посвідчення №014935 від 29.01.2013 року.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Корюківського району в інтересах держави в особі позивача: регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Кордон-80" про стягнення 19457,46 грн., з яких 14767,73 грн. заборгованості з орендної плати, 3212,96 грн. пені та 1476,77 грн. штрафу.

Прокурор та представник позивача підтримують позовні вимоги та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав. Рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача (вул. Дудко, 64а, м. Корюківка) направлена копія ухвали про порушення провадження у справі від 21.01.2015 року, яка повернулася до суду з довідкою Укрпошти, в якій зазначена причина повернення: „за зазначеною адресою Кордон-80 не існує".

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: вул. Дудко, буд. 64-а, м. Корюківка.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

За змістом зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу у відсутність представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2011 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №77-11 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування, без права передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - майно АЗС у складі: будівля операторної, три автозаправні блок-пункти та надвірна уборна (далі - Майно), що не увійшло до статутного фонду ВАТ „Чернігівнафтопродукт" (далі - Балансоутримувач) в процесі приватизації, але залишилось у нього на балансі, та знаходиться за адресою: Коропський р-н, смт. Понорниця, вул. Московська, 64, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 15.03.2011 року і становить за незалежною оцінкою 184408,50 грн.

Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду для використання за призначенням (розміщення АЗС).

Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком орендодавця і орендаря (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки (п. 2.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - квітень 2011 року 2367,34 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень, червень 2011 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 5.3 договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 17 червня 2011 року до 15 червня 2014 року включно.

Вищезазначене майно позивачем було передано в оренду відповідачу 17.06.2011 року на підставі акта приймання-передачі. Згідно даного акту стан майна, визначений в акті обстеження від 16 червня 2011 року, і за узгодженим висновком орендаря та орендодавця не потребує капітального ремонту, але потребує поточного ремонту та постійних профілактичних робіт.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.07.2014 року по справі №927/912/14 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Кордон-80" на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області 10747,58 грн. заборгованості з орендної плати за період з червня 2011 року по квітень 2014 року.

На виконання вищевказаного рішення було видано наказ від 12.08.2014 року №927/912/14.

Після прийняття рішення по справі №927/912/14 відповідач продовжував користуватись державним майном, у зв'язку з чим виникла заборгованість з орендної плати за травень-жовтень 2014 року в сумі 14767,73 грн.

10 листопада 2014 року між позивачем та відповідачем укладена угода про розірвання договору оренди від 17.06.2011 року №77-11 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно п. 1 угоди сторони погодили розірвати договір за взаємною згодою сторін з 11 листопада 2014 року.

Відповідно до п. 2 угоди в термін, визначений п. 10.9 договору, орендар повертає орендоване майно орендодавцеві у відповідності до пунктів 5.10, 10.10 договору. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Ця угода є невід'ємною і складовою частиною договору (п. 3 угоди).

Пунктом 4 угоди передбачено, що угода про розірвання договору вступає в силу з дати її підписання сторонами, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна з оренди.

Вищезазначене майно відповідачем було повернуто з оренду позивачу 10.11.2014 року на підставі акта приймання-передачі. Згідно даного акту нерухоме майно знаходиться в задовільному стані, не гіршому, ніж при передачі його в оренду.

Оскільки майно, передане в оренду, є державною власністю то до правовідносин, що виникли між сторонами, необхідно застосовувати крім загальних положень законодавства про зобов'язання в першу чергу норми спеціального в цій сфері правовідносин Закону України "Про оренду державного і комунального майна" від 10 квітня 1992 року N2269-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2269).

Згідно ч. 1 ст. 2 даного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону №2269 орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону №2269 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України:

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, за який здійснюється платіж.

Відповідач на момент вирішення спору по суті не надав суду доказів сплати заборгованості з орендної плати, а тому з нього підлягає стягненню 14767,73 грн. орендної плати за травень-жовтень 2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі п. 3.7 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 3212,96 грн. за період прострочки платежу з 24.04.2014 року по 05.01.2015 року.

Відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Загальна сума заборгованості з орендної плати становить 14767,73 грн.

На підставі п. 3.8 позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення штраф в розмірі 1476,77 грн.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про правомірність їх нарахування.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, пені та штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 19457,46 грн., з яких 14767,73 грн. орендної плати, 3212,96 грн. пені та 1476,77 грн. штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судовий збір підлягає стягненню з останнього до державного бюджету в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кордон-80" (вул. Дудко, 64а, м. Корюківка, Чернігівська область, ідентифікаційний код 37371140, р/р 26002039566 банк - ПАТ „Полікомбанк", МФО 353100) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (пр-т Миру, 43, м. Чернігів, ідентифікаційний код 14243893) з подальшим перерахуванням до державного бюджету України (отримувач - УК у Короп. р-ні /КОРОПСЬКИЙ Р./220080300, ідентифікаційний код 38053750, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592, р/р 31111094700207) 14767,73 грн. заборгованості з орендної плати, 3212,96 грн. пені та 1476,77 грн. штрафу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кордон-80" (вул. Дудко, 64а, м. Корюківка, Чернігівська область, ідентифікаційний код 37371140, р/р 26002039566 банк - ПАТ „Полікомбанк", МФО 353100) до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, МФО 853592, ідентифікаційний код 38054398, Банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500068 пункт 2.1", код бюджетної класифікації 22030001) 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2015 року.

Суддя Ж.В. Блохіна

.