Постанова

від 28.01.2015 по справі 816/59/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/59/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Каунової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2015 року позивач Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі-відповідач) про визнання поважними причини невиконання судового рішення та скасування постанови про накладення штрафу ВП №45607930 від 26.12.2014 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що оскаржувана постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 26.12.2014 року по примусовому виконанню виконавчого листа №816/4305/14 виданого Полтавським окружним адміністративним судом 24.11.2014 року є не обґрунтованою та не правомірною. Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області не ухилялось від виконання судового рішення, а навпаки вчиняло дії для самостійного виконання вимоги держаного виконавця щодо негайного поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за один місць. Пояснив, що для виконання рішення суду в частині негайного поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області відповідно до Положення про Державну санітарно - епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №400, Положення про Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області та наказу Державної санітарно - епідеміологічної служби України №107 від 23.10.2012 року "Про затвердження Порядку погодження призначення на посаді керівників структурних підрозділів апарату територіальних органів Держсанепідслужби України, які забезпечуватимуть здійснення повноважень Держсанепідслужби України у районах, містах, районах в місті та на об'єктах відповідних видів транспорту", необхідне письмове погодження Державної санітарно - епідеміологічної служби України на поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області, яке є підставою для видачі легітимного наказу. Вказав, що Головним управлінням Держсанепідслужби у Полтавській області було направлено належним чином оформлену картку погодження ( вмотивованої відмови) призначення на посаду керівника структурного підрозділу апарату територіальних органів Держсанепідслужби України до Державної санітарно - епідеміологічної служби України на погодження для поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області. 22.01.2015 року ОСОБА_3 був поновлений на роботі та 26.01.2015 року виплачено середньомісячний заробіток за один місяць чим виконано вимоги постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року №816/4305/14.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення в яких просив розглянути справу без його участі. В письмових запереченнях відповідач зазначив, що постанова про накладення штрафу від 26.12.2014 року винесена правомірно у відповідності до положень законодавства, у зв'язку з невиконанням позивачем рішення суду без поважних причин.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року у справі №816/4305/14 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів від 18.09.2013 року №285-о "Про звільнення ОСОБА_3." та від 26.09.2013 року №291-о "Про внесення змін до наказу про звільнення ОСОБА_3.", поновлення на роботі на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позов задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області від 18.09.2013 року №285-о "Про звільнення ОСОБА_3.", та наказ Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області від 26.09.2013 року №291-0 "Про внесення змін до наказу про звільнення ОСОБА_3.". Постановлено поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області з 02.12.2013 року та зобов'язано Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 ) середній заробіток за період з 02.12.2013 року по 24.11.2014 року включно /а.с.8-11/. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області з 02.12.2013 року та виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за один місяць.

На підставі вказаної постанови Полтавський окружний адміністративний суд видав виконавчий №816/4305/14 від 24.11.2014 року /а.с.35-36/.

На підставі заяви про відкриття виконавчого провадження /а.с.34/ та виконавчого листа №816/4305/14 від 24.11.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2014 року ВП№45607930 /а.с.38-39/.

27 листопада 2014 року на адресу боржника надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження /а.с. 37/.

Листом від 03.12.2014 року №09-01/3496 позивач звернувся до відповідача, у якому повідомив, що для виконання рішення суду в частині негайного поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області відповідно до Положення про Державну санітарно - епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №400, Положення про Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області та наказу Державної санітарно - епідеміологічної служби України №107 від 23.10.2012 року "Про затвердження Порядку погодження призначення на посаді керівників структурних підрозділів апарату територіальних органів Держсанепідслужби України, які забезпечуватимуть здійснення повноважень Держсанепідслужби України у районах, містах, районах в місті та на об'єктах відповідних видів транспорту", необхідне письмове погодження Державної санітарно - епідеміологічної служби України на поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області, яке є підставою для видачі легітимного наказу. Головним управлінням Держсанепідслужби у Полтавській області було направлено належним чином оформлену картку погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду керівника структурного підрозділу апарату територіальних органів Держсанепідслужби України до Державної санітарно - епідеміологічної служби України на погодження для поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області. Також вказав, що станом на 03.12.2014 року на адресу боржника не надходила відповідна картка погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду керівника структурного підрозділу апарату територіальних органів Держсанепідслужби України.

11 грудня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій /а.с.43-44/. Відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №816/4305/14 від 24.11.2014 року до 20.12.2014 року.

Оскільки, станом на 26.12.2014 року рішення суду не було виконано, то державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області у розмірі 680,00 грн. /а.с.48-49/.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю постанови відповідача від 26.12.2014 року оскаржив її до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить із наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV).

Приписами статті 1 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 5 Закону № 606-XIV передбачена обов'язковість вимог державного виконавця, відповідно до частини першої якої вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина третя статті 5 Закону № 606-XIV).

Обов'язки і права державних виконавців передбачені статтею 11 Закону № № 606-XIV, відповідно до частини першої якої державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до пункту 13 частини третьої Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі передбачена статтею 89 Закону № 606-XIV, відповідно до частини першої якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вказаних норм закону слідує, що постанова про накладення штрафу на боржника може бути винесена лише у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2014 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою позивача зобов'язано негайно поновити на роботі ОСОБА_3 та виплатити середній заробіток за один місяць. Зазначена постанова отримана позивачем 01.12.2014 року та зареєстрована за вх. №1572, що підтверджується відбитком штемпелю/а.с.6/.

На підтвердження вчинення дій щодо виконання вимоги державного виконавця, позивачем надано до суду лист вих. №08-20/3495 від 03.12.2014 року /а.с.56/ адресований Державній санітарно - епідеміологічній службі України, в якому позивач просить погодити поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області.

Одночасно, листом вих.№09-01/3496 від 03.12.2014 року позивач повідомив державного виконавця про звернення до Державної санітарно - епідеміологічної служби України на погодження для поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області /а.с.40-41/.

Листом вих.№08-20/3701 від 26.12.2014 року позивач повторно звернувся до Державної санітарно - епідеміологічної служби України, з проханням погодити поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області /а.с.55/.

Отже, на час винесення оскаржуваної постанови (26.12.2014 року) судове рішення у справі №816/4305/14 позивачем виконано не було, втім, факт звернення Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області до вищестоящого органу з проханням погодити поновлення ОСОБА_3 на посаді є обставиною, яка доводить існування поважних причин неможливості його виконання.

Як повідомив у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_3 22.01.2015 року був поновлений на посаді начальника Кременчуцького міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області в підтвердження чого надав наказ №15-о "Про поновлення на роботі ОСОБА_3." /а.с.52/.

Стосовно виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за один місяць, представник позивача пояснив, що Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області звернулося з заявою до Полтавського окружного адміністративного суду з метою роз'яснення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року у справі № 816/430514, оскільки рішення є не зовсім зрозумілим в регулятивній частині стосовно того, яку саме суму Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області повинно виплатити середнього заробітку за один місяць. 12.01.2015 року надійшла відповідь Полтавського окружного адміністративного суду, в якій вказано, що питання роз'яснення постанови буде вирішено після повернення матеріалів адміністративної справи №816/4305/14 з Харківського апеляційного адміністративного суду /а.с.57/.

Платіжним дорученням №15 від 26.01.2015 року Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області здійснило виплату ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за один місяць /а.с.58/.

Отже, станом дату розгляду справи постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року у справі №816/4305/14 виконана позивачем в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за один місяць, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що постанова про накладення штрафу від 26.12.2014 року (ВП №45607930) не відповідає вказаним критеріям правомірності, є необґрунтованою, такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятої ним постанови про накладення штрафу від 26.12.2014 року.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 73,08 грн.

Згідно квитанції №48Р06331 від 06.01.2015 року позивачем сплачено - 73,08 грн /а.с.3/.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі вищезазначеного з Державного бюджету України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на користь Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ВП № 45607930 від 26 грудня 2014 року про накладення штрафу.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34874347) на користь Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38276860) витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 /сімдесят три/ грн. 08 коп

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 січня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко