Рішення

від 26.01.2015 по справі 923/1765/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 р. Справа № 923/1765/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форлі", м. Одеса

до акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" в особі Херсонської філії АСК "Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерна", м. Херсон

про стягнення 39588 грн. 31 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Ляхов Ю.Г., представник, дов. №1 від 01.11.2014 року;

від відповідача - Єрьоменко В.О., представник, дов. № 01-02/200 від 17.12.2014 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форлі" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (скорочена назва АСК "Укррічфлот") в особі філії ПАТ "Судноплавна компанія"Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" (відповідач) про стягнення 39588 грн. 31 коп. заборгованості за договором поставки № 01010511 від 05.01.2011 р., з яких 22782 грн. основного боргу, 2754 грн. 30 коп. - 3% річних, 14052 грн. 01 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 509, 526, 538, 625, 626, 629, 692, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4-1, 5, 6, 7, 8, 12, 13, 15, 44, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 1.1, 3.1, 4.2, 4.4, 4.7, 6.1.1, 6.1.2., 7.4, 9.1, 9.2, 11.1, 11.2 Договору.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.12.2014 р. Ухвалами від 22.12.2014 р. та від 12.01.2015 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

12.01.2015 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву (а.с. 47-49), згідно якого просив суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення відповідач мотивував тим, що залишок основної заборгованості сплачений у повному обсязі платіжним дорученням № 540 від 16.12.2014 р.

Відповідач, також звертає увагу суду на те, що в позовній заяві позивач зазначає, що 24.12.2013 р. ПАТ "Судноплавна компанія"Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" частково перерахувала платіжним дорученням № 2872 оплату по Договору у розмірі 6646 грн. 99 коп., але фактично платіжним дорученням № 2872 відповідачем було перераховано 11770 грн. 30 коп. оплату по двом рахункам (а.с. 60):

- № 220741 від 16.11.2011 року - 3949 грн. (остаточна оплата по рахунку);

- № 12 від 18.01.2012 року - 7821 грн. 30 коп. (оплата за поставлений товар згідно видаткової накладної 28 від 28.02.2012 року).

Таким чином розрахунок зроблений позивачем та доданий до позовної заяви є помилковим, суперечить чинному законодавству.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені в розмірі 14052 грн. 01 коп. та просить застосувати позовну давність.

У зв'язку із цим, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позивачу має бути відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми пені в розмірі 14052 грн. 01 коп. та 3 % річних в розмірі 2754 грн. 30 коп.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

05.01.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Форлі" та публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавна компанія"Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" було укладено договір поставки № 01010511 від 05.01.2011 р. (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар, номенклатура, кількість та вартість якого визначається у Специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання зазначеного договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 39429 грн., прийняття якого підтверджується підписом відповідальної особи на видаткових накладних № РН-00026 від 28.02.2012 р. та № РН-00028 (а.с. 22, 24).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка товару проводиться протягом 5 днів з дати виписки рахунка.

Згідно п. 4.2 Договору сплата проводиться у наступному порядку та строки: 30% попередня оплата від суми рахунку. Остаточний розрахунок протягом 20 днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунки за "Товар" провадяться у національній валюті - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідач розрахунок за отриманий товар в повному обсязі не провів.

В рахунок часткової оплати вартості отриманого товару відповідач перерахував позивачу 24.12.2013 р. - 7821 грн. 30 коп., 13.06.2014 р. - 10000 грн. та зарахував 64 грн. 50 коп. в рахунок недопоставленого товару.

Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 21543 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

06.01.2015 р. на адресу господарського суду Херсонської області від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, оскільки відповідач повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 21543 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 540 від 16.12.2014 р. (а.с. 44-46).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 21543 грн. 20 коп. основного боргу підлягають припиненню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 2754 грн. 30 коп. 3% річних згідно наступного розрахунку :

- з 19.03.2012 р. по 24.12.2013 р. - 39429 грн. - 645 днів - 2090 грн. 28 коп.;

- з 25.12.2013 р. по 05.05.2014 р. - 32782 грн. - 132 дні - 355 грн. 66 коп.;

- з 06.05.2014 р. по 12.06.2014 р. - 32782 грн. - 38 днів - 102 грн. 39 коп;

- з 13.06.2014 р. по 30.09.2014 р. - 22782 грн. - 110 днів - 205 грн. 97 коп.

Проте, позивач безпідставно включив до суми основного боргу 1238 грн. 80 коп., оскільки із наданих відповідачем розрахунку (а.с.77) та платіжних доручень (а.с.80-95) вбачається, що сума заборгованості на момент звернення до суду становить не 22782 грн., а - 21543 грн. 20 коп.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що розмір річних, який підлягає до стягнення становить 2723 грн. згідно наступного розрахунку:

- з 19.03.2012 р. по 24.12.2013 р. - 39429 грн. - 645 днів - 2090 грн. 28 коп.;

- з 25.12.2013 р. по 12.06.2014 р. - 31543 грн. 20 коп. - 170 днів - 440 грн. 74 коп;

- з 14.06.2014 р. по 30.09.2014 р. - 21543 грн. 20 коп. - 109 днів - 193 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку у пункті 7.4 Договору № 01010511 від 05.01.2011 р. сторонами погоджено, що покупець за порушення строку оплати сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, але не більше суми вказаної у заявці по конкретній партії товару.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу 14052 грн. 01 коп. пені за період з 19.03.2012 р. по 30.09.2014 р. за наступним розрахунком:

- 19.03.2012 р. - 22.03.2012 р. - 39429 грн. - 3 дні - 15,50% - 50 грн. 25 коп.;

- 23.03.2012 р. - 31.12.2012 р. - 39429 грн. - 284 дні - 15,50% - 4601 грн. 83 коп.;

- 01.01.2013 р. - 09.06.2013 р. - 39429 грн. - 160 дні - 15,50% - 2592 грн. 54 коп.;

- 10.06.2013 р. - 12.08.2013 р. - 39429 грн. - 64 дні - 14% - 1037 грн. 01 коп.;

- 13.08.2013 р. - 24.12.2013 р. - 39429 грн. - 134 дні - 13% - 1881 грн. 76 коп.;

- 25.12.2013 р. - 14.04.2014 р. - 32782 грн. - 111 дні - 13% - 1295 грн. 99 коп.;

- 15.04.2014 р. - 05.05.2014 р. - 32782 грн. - 21 дні - 19% - 358 грн. 35 коп.;

- 06.05.2014 р. - 12.06.2014 р. - 32782 грн. - 38 дні - 19% - 648 грн. 45 коп.;

- 13.06.2014 р. - 17.07.2014 р. - 22782 грн. - 35 днів - 19% - 415 грн. 07 коп.;

- 18.07.2014 р. - 30.09.2014 р. - 22782 грн. - 75 дні - 12,5% - 1170 грн. 31 коп.;

Однак, відповідно до підстав, що зазначені п. 6 ст. 232 ГК України: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За здійсненим судом розрахунком розмір пені за період з 19.03.2012 р. по 19.09.2012 р., що підлягає до стягнення становить 2983 грн. 10 коп., а саме:

- з 19.03.2012 р. по 22.03.2012 р. - 39429 грн. - 3 дні - 15,50 % - 50 грн. 23 коп.;

- з 23.03.2012 р. по 19.09.2012 р. - 39429 грн. - 181 день - 15% - 2932 грн. 87 коп.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік, а тому відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Припининяється провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2723 грн. 3 % річних, в решті позовних вимог про стягнення 3 % річних та пені відмовляється.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції та приймаючи до уваги, що відповідач сплатив суму основного боргу у повному обсязі лише після звернення позивача до суду, суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавна компанія"Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну".

У зв'язку з цим судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавна компанія"Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1, ідентифікаційний код 25929300) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форлі" (65069, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 11, кв. 80, ідентифікаційний код 34505571) - 2723 грн. 3 % річних та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позовних вимог про стягнення 3 % річних та пені відмовити.

4.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова