Рішення

від 26.01.2015 по справі 916/4775/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2015 р.Справа № 916/4775/14

За позовом Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"; в особі, якою є Одеська філія державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Новохім"

про виселення та стягнення 23408,37грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Ушканов О.П. - деректор філії;

Від відповідача: - не з'явився;

Суть спору: 26 листопада 2014 року Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Одеської філії державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новохім" про виселення та стягнення 23408,37гривень заборгованості по орендній платі.

Ухвалою суду від 26 листопада 2014 року порушено провадження у справі № 916/4775/14 за вищезазначеним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між Державним підприємством "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новохім" (відповідач) укладено договір №2 оренди нерухомого майна. Предметом договору є зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - два окремих приміщення, загальною площею 69,0кв.м. розміщені на території підприємства за адресою: м. Одеса вул. Середня, 25 в одноповерховій будівлі, що знаходиться на балансі орендодавця, майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Відповідно до п. 2.1 вступ орендаря у користування майном у термін, указаний в угоді. Передача майна здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 3479,77грн. (змінювалась згідно додаткових угод). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць - січень, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за наступні місяці оренди.

Відповідно п. 3.5 договору Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.2. договору узгоджено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Розділом 9 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та у разі не досягнення згоди між сторонами, спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно у строк не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.3.3 договору).

Відповідно п. 10 договору, він укладений строком на 12 місяців, та діє з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додатковою угодою до договору оренди №2, площа оренди зменшена до 34,50 кв.м., орендна ставка становить 2087,86грн.

Додатковою угодою № 3, п.3.3 договору викладено в наступній редакції: орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні відповідно 30% та 70% щомісячно не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

22 вересня 2014 року за №44 на адресу відповідача - позивачем направив претензію - повідомлення, в якому позивач вказує про припинення дії договору оренди у зв'язку з несплатою орендних платежів зі сторони відповідача, вказану претензію було отримано 26.09.2014 року, але відповіді надано не було, оплата заборгованості з орендних платежів не внесена станом на момент звернення до суду.

Крім того позивач звертає увагу суду на той факт, що рішенням господарського суду Одеської області від 30 квітня 2014 року, згідно якого з відповідача стягнута заборгованість в сумі 17 337,62 гривень орендна плата з індексом інфляції, пеня 1040,07 гривень не виконано, заборгованість не сплачена.

Отже, на виконання умов договору оренди нерухомого майна та у відповідності до додаткових погоджень, позивач надав в оренду нерухоме державне майно, а відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо не розрахувався за договором оренди №2 від 01.01.2011р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість зі сплати оренди в сумі 15024,17 гривень.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" № 2269 від 10.04.1992 р.).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Нормою ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Проте, відповідач не сплатив орендну плату за користування нерухомим державним майном і тому у нього утворилась заборгованість з врахуванням індексу інфляції, в сумі 15024,17 гривень про що суд зазначав вище. Тому суд, задовольняє позов в частині стягнення орендної плати.

Також, позивач при зверненні з позовом до суду просить стягнути із відповідача пеню в сумі 1482,52 гривень.

За приписами ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п. 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунок позивача пені, суд приходить до висновку, що розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства, тому суд задовольняє позов у частині стягнення пені в сумі 1482,52 гривень.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості ТОВ „Новохім" з орендних платежів, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у сумі 177,90 гривень, за період з 05.03.14р. по 05.10.14р., що обраховані із суми заборгованості, підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Вимога про стягнення неустойки не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту договору вбачається, а саме п. 10.1 договір укладено на 12 місяців та діє з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, п.10.2 умови договору зберігають свою силу протягом всього терміну дії та відповідно п.10.3 договору - зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін, крім того п.10.4 договору передбачає, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках передбачених законом .

Позивач у свою чергу не надав доказів того, що договір розірвано у передбаченому законом порядку, а як доказ припинення у односторонньому порядку дії договору надав лист - претензію щодо дострокового припинення дії договору. Виходячи з п.10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином суд приходить висновку, що відповідач займає приміщення правомірно на законних підставах, тому у стягненні заявленої суми неустойки 3678,78 гривень суд відмовляє.

Відповідно до частини 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний "як за згодою сторін, так і на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених статтями 783,784 ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 188 ГК України передбачено, що розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 "Про оренду державного та комунального майна" за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Статтею 631 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Проте позивач з вимогою про розірвання договору оренди до суду не звертався, доказів припинення дії договору за згодою сторін суду не надано

Умовами договору, а саме п.10.8 передбачено, що договір припиняється у наслідок закінчення строку, на який його було укладено, приватизації орендованого майна орендарем, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду , банкрутство орендаря. Таким чином суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про виселення відповідача із орендованого приміщення.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмових доказів щодо сплати заборгованості не надав, відзиву на позов також надано не було.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позов в частині стягнення заборгованості з орендної плати, пені та річних, в решті вимог суд відмовляє.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Новохім" (вул. Бєлінського, буд. 6-Б, кв. 16, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 31005653) на користь Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Одеської філії (вул..Сероедня,25 м. Одеса, код ЄДРПОУ 03329083) заборгованість по орендній платі в сумі 15024 (п'ятнадцять тисяч двадцять чотири) гривни 17 копійок, пеня в сумі 1482 (одна тисяча чотириста вісімдесят дві) гривни 52 копійки. 3% річних в сумі 177,90 гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 30 січня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк