Рішення

від 27.01.2015 по справі 925/2060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 925/2060/14

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представника за довіреністю - Харченка О.М. (від позивача), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача приватного підприємства "Торговий дім "Поляков"

до відповідача приватного підприємства "Техноексперт"

про стягнення 31122,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 31122,31 грн. (з них: 22416,09 грн. основного боргу, 879,51 грн. 20% річних, 1101,88 грн. пені за період з 20.08.2014 по 05.11.2014, 2241,61 грн. штрафу у розмірі 10%, 4483,40 штрафу у розмірі 20%) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отриманий відповідачем товар (продукти харчування та інші товари) та відшкодування у зв'язку з цим судового збору.

Розгляд справи відкладався з 25.11.2014, з 04.12.2014, з 06.01.2015.

Відповідач неодноразово повідомлявся рекомендованим листом про час і місце судового розгляду за місцем його державної реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, і, виходячи з положень ст. 93 ЦК України, абз.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», є доказами належного повідомлення сторони. У зв'язку з неотриманням поштової кореспонденції відповідачем, яка була надіслана за вказаною в установчих документах і офіційно зареєстрованою адресою (при відсутності у справі заяви про необхідність надсилання ухвал на іншу адресу), суд вважає, що відповідач не отримав ухвалу суду, не з'явився у судове засідання та не направив суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Явка відповідача судом обов'язковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, однак подав клопотання від 26.01.2015 №149 про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення судової експертизи поставити питання чи підтверджується документально заборгованість відповідача за поставку товару за договором поставки №1902 від 22.05.2014 відповідно до даних бухгалтерського обліку.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки згідно із ст.41 Господарського процесуального кодексу України, інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 №01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, тобто судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд вважає, що питання позивача для експертизи не потребують спеціальних знань, становлять основу заявлених вимог. Крім того, для проведення такої експертизи необхідно було подати у справу документи для її проведення, однак такі у клопотанні не вказані, до клопотання не додані і частина з яких позивачем на вимоги ухвал суду не подається протягом усього часу розгляд справи, у зв'язку з чим судом було витребувано письмове пояснення цих причин.

Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором поставки від 22.05.2014 №1902-4 (далі - Договір-1902-4) по видатковим накладним від 06.08.2014 №№ТД-0160543, від 07.08.2014 №ТД-0161727, від 12.08.2014 №№ТД-0165111, ТД-0165113, від 13.08.2014 №ТД-0165896, від 21.08.2014 №№ТД-0172773, ТД-0172774, відповідач отримав від позивача товар в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у видаткових накладних, на загальну суму 30576,34 грн.

Відповідач вказує на часткове повернення та оплату отриманого товару на загальну суму 8160,25 грн. за видатковими накладними (повернення) від 08.10.2014 №ТД-1805599, від 10.10.2014 №ТД-1806758, фіскальним чеком від 04.09.2014 №0000409713.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними Договором-1902-4, видатковими накладними, видатковими накладними (повернення), фіскальними чеками, а також актами звірки взаєморозрахунків за серпень-жовтень 2014 року (в копіях), підписаним сторонами та скріпленим їх печатками, письмовим поясненням представника позивача від 27.01.2015 (вх.№2039/15 від 27.01.2015).

Відповідач свої зобов'язання за Договором-1902-4 належним чином не виконав і станом на час розгляду спору за отриманий товар розрахувався частково, заборгованість відповідача перед позивачем склала 22416,09 грн.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу менша від тієї, на яку позивач має право за Договором-1902-4, що позивачем доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, що право визначення підстав і предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить позивачу і що заявлений розмір вимог відповідачем не оспорюється, обставини зарахування коштів, які позивач вважає сплаченими, судом не досліджуються.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені п.4.2. Договору-1902-4, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у примусовому порядку.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач має право на стягнення 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п.5.2 договору сторонами установлено інший розмір процентів - 20%. За невиконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п.5.2., 5.3., 5.4. Договору-1902-4, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та штрафу у розмірі 10% від суми прострочення за прострочення сплати понад 30 днів, 20% від суми прострочення за прострочення сплати понад 45 днів.

У зв'язку з відсутністю у розрахунках чітко вказаних сум оплати та документів, якими б підтверджувалась у розрахунку кожна зазначена сума сплати та дата сплати (тобто необгрунтованістю розрахунку нарахувань на суму основного боргу) позивачу ухвалами суду від 04.12.2014, від 06.01.2015 пропонувалось надати обґрунтовані розрахунки сум боргу, на які нараховані пеня і проценти, з посиланням на первинні документи. Однак, зазначені ухвали виконані не були без поважних на те причин (представник у засіданні послався на відсутність бухгалтера, а у письмових поясненнях від 27.01.2015 (вх.№2039/15 від 27.01.2015) - на наявність достатнього розрахунку в матеріалах заяви, та наявність клопотання про проведення судово-економічної експертизи з метою забезпечення обґрунтування позовних вимог щодо суми основного боргу та відповідних штрафних санкцій.

До функцій суду віднесено оцінка наявних у справі доказів та перевірка обґрунтованості і правильності розрахунків, але не проведення «перерахунків» належних до стягнення сум за позивача. Суд вважає, що позивач без поважних причин не надав суду обґрунтованого розрахунку вказаних сум і заявлені вимог про стягнення 879,51 грн. 20% річних і 1101,88 грн. пені за період з 20.08.2014 по 05.11.2014, тому в цій частині вимог необхідно відмовити.

Враховуючи, що останнім днем строку оплати за усіма поставками товару є 04.09.2014, що до стягнення підлягає сума основного боргу у розмірі 22416,09 грн., що строк прострочення сплати цієї суми складає більше 45 днів, позивач, відповідно до п. 5.4 Договору має право на стягнення штрафу у розмірі 20% від простроченої суми, який складає 4483,22 грн. При цьому умови п. 5.3 Договору застосуванню не підлягають з огляду на те, що особа не може бути двічі притягнута за одне й те ж порушення, тому в частині стягнення 2241,61 грн. штрафу у розмірі 10% необхідно відмовити.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Суд вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягають у непроведенні повного розрахунку з позивачем, тому згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на нього в повному обсязі покладаються сплачені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. (який в даному випадку є мінімальним).

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Техноексперт» (20706, Черкаська область, м.Сміла, вул.40 років Перемоги,22, ідентифікаційний код 35245337) на користь приватного підприємства «Торговий дім Поляков (18005, м.Черкаси, вул.Чехова,41, ідентифікаційний код 32268131) 22416,09 грн. основного боргу, 4483,22 грн. штрафу, 1827,00 грн. судових витрат - разом 28726,31 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять шість гривен тридцять одна копійка).

У решті вимог за позовною заявою відмовити.

Направити дане судове рішення сторонам рекомендованим листом з повідомленням.

Повне судове рішення складено 30.01.2015.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Хабазня

3