Ухвала

від 26.01.2015 по справі 925/90/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.01.2015Справа № 925/90/15

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Центр", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіделіс"

про визнання недійсним договору передачі майна та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 19.01.2015 р. (вх. номер суду 1322/15 від 26.01.2015 р.) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач-1 (ТОВ "Київпроект-Центр") має наступну адресу місцезнаходження: 03186, м. Київ, вул. Антонова Авіаконструктора, 5, літ. А, а відповідач-2 (ТОВ "Фіделіс") - 01042, пров. Новопечерський, 5. За вказаними адресами відповідачів позивачем на виконання вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України були направлені копії позовної заяви і доданих до неї документів, на підтвердження чого до позовної заяви додані фіскальні чеки № 2251, № 2252 від 19.01.2015 р. з описами вкладень у цінні листи від 19.01.2015 р.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 2 п.п 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Як визначено в абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання .

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Натомість, позивачем не додано до позовної заяви належних доказів на підтвердження того, що вказані у позовній заяві адреси відповідача-1 та відповідача-2 дійсно є адресами місцезнаходження останніх станом на час звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду. При цьому суд виходив з наступного.

В якості додатків № 10 та № 11 до позовної заяви додані "витяг з електронного ЄДР щодо ТОВ "Київпроект-Центр" та "витяг з електронного ЄДР щодо ТОВ "Фіделіс".

Натомість, дослідивши копії вищевказаних витягів, доданих до позовної заяви суд прийшов до висновку, що вони фактично не містять даних про місцезнаходження ТОВ "Фіделіс", а щодо ТОВ "Київпроект-Центр" - вказані дані лише частини адреси місцезнаходження (03186, м. Київ, вулиця Антонова ...).

Таким чином, оскільки позивачем не додано до позовної заяви належних доказів на підтвердження того, що вказані у позовній заяві адреси відповідача-1 та відповідача-2 дійсно є адресами місцезнаходження останніх станом на час звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду, то у суду відсутні підстави вважати фіскальні чеки № 2251, № 2252 від 19.01.2015 р. з описами вкладень у цінні листи від 19.01.2015 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 2 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Таким чином, позовна заява № б/н від 19.01.2015 р. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, при можливому повторному зверненні зо господарського суду з відповідною позовною заявою слід звернути увагу, що позовна заява № б/н від 19.01.2015 р. подається позивачем про "визнання недійсним договору передачі майна та витребування майна з чужого незаконного володіння", в той час як позовні вимоги у прохальній частині цієї позовної заяви викладені наступним чином (абз. 3, 4, 5 стор. 13 позовної заяви):

"Визнати недійсним протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Київпроект-центр» від 16.09.2008 р. в частині участі ЗАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Київагропроект» в ТОВ «Київпроект-центр»;

Визнати недійсними п.п. 1.2, 4.2, 4.4, 11.2 статуту ТОВ «Київпроект-центр», зареєстрований в Соломянській районній в м. Києві державній адміністрації 29.09.2008 р., номер запису 10731020000016348, в частині участі ЗАТ «Проектно-випіукувальний інститут «Київагропроект» в ТОВ «Київпроект-центр»;

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіделіс», 01042 м. Київ, пров. Новопечерський, 5, ідентифікаційний код 37046192 на користь Закритого акціонерного товариства «Проектно-випіукувальний інститут «Київагропроект», 19200, Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Леніна, 50, к. 6, ідентифікаційний код 03578248) нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані по вул. Авіаконструктора Антонова, 5 у м. Києві, загальною площею 1794,2 кв.м, що складає 20/100 ч. від нежилих приміщень в будинку площею 9002,6 кв.м (в літ. А) та визнати за ЗАТ «Проектно-випіукувальний інститут «Київагропроект» право власності на вказане нерухоме майно",

а отже, фактично відсутня вимога про визнання недійсним договору передачі майна.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега