cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2015№ 910/27005/14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/27005/14
за публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс", м. Київ,
про стягнення 56 344,55 грн.,
за участю представників:
позивача - Чернишенка А.Г. (довіреність від 26.12.2014 №541/03);
відповідача - не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" (далі - ТОВ "Авто Люкс Сервіс"): 37 147,85 грн. втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за кредитом; 63,18 грн. втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за несплату відсотків за кредитом; 18 846,53 грн. процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 286,99 грн. процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за кредитом, що утворилися у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 23.03.2006 №28-06Ю (далі - Договір).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2014 порушено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2014 відкладено розгляд справи на 26.01.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
У судовому засіданні 26.01.2015 представник позивача надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог, викладених в ухвалах господарського суду міста Києва, не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 26.01.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ :
23.03.2006 ПАТ "Брокбізнесбанк" (банк) і ТОВ "Авто Люкс Сервіс" (позичальник) укладено Договір, за умовами якого:
- банк відкриває позичальнику мультивалютну відкличну кредитну лінію з лімітом одночасного залишку заборгованості за основною сумою у розмірі, еквівалентному 1 010 000 грн. строком з 23.03.2006 по 22.03.2007 із сплатою 20% річних у гривні та 20% річних у російських рублях для поповнення обігових коштів та оплати за контрактами (пункт 2.1 Договору);
- позичальник повертає банку кредит на умовах пункту 2.1 Договору. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повній сумі (пункт 4.1 Договору);
- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 (двадцять шосте) число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 27 (двадцять сьомого) числа минулого місяця по 26 (двадцять шосте) число включно поточного місяця, при повному погашені кредиту - до дня погашення (не включно) (пункт 4.3 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за погашенням кредиту, процентів та штрафних санкцій, нарахованих банком (пункт 6.1 Договору).
15.08.2007 ПАТ "Брокбізнесбанк" (банк) і ТОВ "Авто Люкс Сервіс" (позичальник) укладено додаткову угоду №9 Договору (далі - Додаткова угода), за умовами якої зміст Договору викладено, зокрема, у такій редакції:
- банк надає постачальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит або кредитна лінія) на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Додаткової угоди);
- кредит надається у вигляді відкличної мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у сумі 1 010 000 грн. Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у таких валютах: російський рубль (код валюти 643), українська гривня (980) (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 Додаткової угоди);
- термін користування кредитом до 21.03.2008 включно (підпункт 1.1.2 пункту 1.1 Додаткової угоди);
- процентна ставка за користування кредитом: 20% річних у гривні та 20% річних у російських рублях (підпункт 1.1.3 пункту 1.1 Додаткової угоди);
- проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, визначеного підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 Додаткової угоди, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту (пункт 2.6 Додаткової угоди);
- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється окремо у кожній валюті кредиту щомісячно з 27 (двадцять сьомого) числа по 30/31 (тридцяте/тридцять перше) число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 (двадцять шосте) число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому проценти нараховуються щомісячно з 27 (двадцять сьомого) числа минулого місяця по 26 (двадцять шосте) число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно) (пункт 2.7 Додаткової угоди);
- позичальник зобов'язується здійснити своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховану проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені Додатковою угодою (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 Додаткової угоди);
- Додаткова угоди набирає чинності з дня її підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Додатковою угодою (пункт 8.1 Додаткової угоди).
Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2014 у справі №910/18400/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, позовні вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Авто Люкс Сервіс" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість в сумі 121 050 грн., пеню за несвоєчасне погашення основної суми кредиту у сумі 7 689,65 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 260,63 грн.; стягнуто з ТОВ "Авто Люкс Сервіс" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 580,02 грн.
На виконання вказаного рішення суду 30.05.2014 видано накази; 03.07.2014 ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві із заявою, в результаті чого головним державним виконавцем Максимовим Миколою Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2014 ВП №43871481 та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43871484.
Відповідачем рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014 у справі №910/18400/13 в добровільному порядку не виконане, заборгованість за Договором не погашена.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною другою статті 345 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до частини першої статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частинами першою та сьомою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами даної справи підтверджено, що станом на 01.11.2014 загальна заборгованість ТОВ "Авто Люкс Сервіс" перед ПАТ "Брокбізнесбанк" за неправомірне користування чужими грошовими коштами за Договором становить 56 344,55 грн.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №0-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» зазначено, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183).
Згідно з пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (далі - постанова пленуму) інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач просить суд стягнути з відповідача:
37 147,85 грн. втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за кредитом за такі періоди, а саме: з 27.01.2010 по 17.03.2010 на суму 3 481,89 грн.; з 01.02.2011 по 13.06.2011 на суму 5 087,59 грн.; з 01.03.2011 по 13.06.2011 на суму 4 086,39 грн.; з 01.04.2011 по 13.06.2011 на суму 2 528,96 грн.; з 01.01.2012 по 14.06.2012 на суму 259,57 грн.; з 15.06.2012 по 21.10.2012 на суму 12,59 грн.; з 01.02.2012 по 03.04.2013 на суму 370,81 грн.; з 01.03.2012 по 03.04.2013 на суму 296,65 грн.; з 01.04.2012 по 08.04.2013 на суму 185,41 грн.; з 01.05.2012 по 27.05.2013 на суму 217,70 грн.; з 01.06.2012 по 17.06.2013 на суму 222,49 грн.; з 18.06.2013 по 30.10.2014 на суму 1 597,73 грн.; з 01.07.2012 по 30.10.2014 на суму 6 266,69 грн.; з 01.08.2012 по 30.10.2014 на суму 6 266,69 грн.; з 27.08.2012 по 30.10.2014 на суму 6 266,69 грн.
63,18 грн. втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за несплату відсотків за кредитом за такі періоди: з 08.11.2011 по 12.01.2012 на суму 21,37 грн.; з 08.12.2011 по 12.01.2012 на суму 14,48 грн.; з 10.01.2012 по 22.02.2012 на суму 17,72 грн.; з 10.04.2012 по 20.05.2012 на суму 0,00 грн.; з 08.05.2012 по 14.06.2012 на суму 0,00 грн.; з 08.06.2012 по 17.07.2012 на суму 0,00 грн.; з 10.07.2012 по 20.09.2012 на суму 4,03 грн.; з 08.08.2012 по 30.09.2012 на суму 5,58 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за кредитом у сумі 37 147,85 грн. та втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за несплату відсотків за кредитом у сумі 63,18 грн., господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунки правильні та підлягають задоволенню.
За приписами пункту 4.1 постанови пленуму встановлено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Верховний Суд України у постанові від 20.12.2010 № 10/25, правова позиція в якій є обов'язковою для застосування господарськими судами України згідно з приписами статті 111 28 ГПК України, зазначив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Так, позивач просить стягнути з відповідача 18 846,53 грн. процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за такі періоди: з 27.01.2010 по 17.03.2010 на суму 533,15 грн.; з 27.02.2010 по 17.03.2010 на суму 315,45 грн.; з 01.02.2011 по 13.06.2011 на суму 1 216,07 грн.; з 01.03.2011 по 13.06.2011 на суму 960,06 грн.; з 01.04.2011 по 13.06.2011 на суму 676,61 грн.; з 01.01.2012 по 14.06.2012 на суму 504,54 грн.; з 15.06.2012 по 03.10.2012 на суму 114,59 грн.; з 04.10.2012 по 21.10.2012 на суму 14,53 грн.; з 01.02.2012 по 21.10.2012 на суму 802,41 грн.; з 22.10.2012 по 08.11.2012 на суму 53,08 грн.; з 09.11.2012 по 15.11.2012 на суму 15,71 грн.; з 16.11.2012 по 19.12.2012 на суму 52,89 грн.; з 20.12.2012 по 31.12.2012 на суму 10,31 грн.; з 01.01.2013 по 03.04.2013 на суму 80,09 грн.; з 01.03.2012 по 31.12.2012 на суму 930,06 грн.; з 01.01.2013 по 03.04.2013 на суму 283,44 грн.; з 01.04.2012 по 31.12.2012 на суму 835,84 грн.; з 01.01.2013 по 03.04.2012 на суму 283,44 грн.; з 03.04.2012 по 31.12.2012 на суму 663,26 грн.; з 01.01.2013 по 08.04.2013 на суму 238,74 грн.; з 01.05.2012 по 31.12.2012 на суму 744,66 грн.; з 01.01.2013 по 08.04.2013 на суму 298,68 грн.; з 09.04.2013 по 27.05.2013 на суму 147,89 грн.; з 01.06.2012 по 31.12.2012 на суму 650,44 грн.; з 01.01.2013 по 27.05.2013 на суму 448,02 грн.; з 28.05.2013 по 17.06.2013 на суму 51,44 грн.; з 18.06.2013 по 30.10.2014 на суму 402,82 грн.; з 01.07.2012 по 31.12.2012 на суму 559,25 грн.; з 01.01.2013 по 30.10.2014 на суму 2 035,90 грн.; з 01.08.2012 по 31.12.2012 на суму 465,03 грн.; з 01.01.2013 по 30.10.2014 на суму 2 035,90 грн.; з 27.08.2012 по 31.12.2012 на суму 386,06 грн. та з 01.01.2013 по 30.10.2014 на суму 2 036,17 грн.
Разом з тим, позивач нараховує відповідачу 286,99 грн. процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за кредитом за такі періоди: з 09.01.2009 по 13.01.2009 на суму 4,67 грн.; з 10.03.2009 по 18.03.2009 на суму 8,72 грн.; з 19.03.2009 по 19.03.2009 на суму 0,90 грн.; з 08.04.2009 по 08.04.2009 на суму 0,87 грн.; з 09.06.2009 по 15.06.2009 на суму 6,56 грн.; з 08.08.2009 по 11.08.2009 на суму 3,75 грн.; з 08.10.2009 по 12.10.2009 на суму 4,84 грн.; з 08.12.2009 по 09.12.2009 на суму 1,94 грн.; з 12.01.2010 по 21.01.2010 на суму 9,37 грн.; з 10.03.2010 по 24.03.2010 на суму 14,53 грн.; з 08.10.2011 по 18.10.2011 на суму 5,63 грн.; з 08.11.2011 по 31.12.2011 на суму 26,78 грн.; з 01.01.2012 по 12.01.2012 на суму 5,94 грн.; з 08.12.2011 по 31.12.2011 на суму 12,30 грн.; з 01.01.2012 по 12.01.2012 на суму 6,13 грн.; з 10.01.2012 по 22.02.2012 на суму 21,76 грн.; з 08.02.2012 по 22.02.2012 на суму 7,65 грн.; з 08.03.2012 по 03.04.2012 на суму 13,76 грн.; з 10.04.2012 по 20.05.2012 на суму 19,55 грн.; з 08.05.2012 по 14.06.2012 на суму 18,12 грн.; з 08.06.2012 по 17.07.2012 на суму 19,73 грн.; з 10.07.2012 по 20.09.2012 на суму 36,15 грн.; з 21.09.2012 по 30.09.2012 на суму 0,38 грн.; з 08.08.2012 по 30.09.2012 на суму 24,68 грн.; з 08.09.2012 по 03.10.2012 на суму 12,28 грн.; з 04.10.2012 по 22.10.2012 на суму 0,00 грн.
Суд перевірив розрахунки ПАТ "Брокбізнесбанк" процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 18 846,53 грн. та процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за кредитом у сумі 286,99 грн. та дійшов висновку про те, що такі розрахунки також правильні та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Так, відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 №45 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.2014.
За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Так, позовна заява ПАТ "Брокбізнесбанк" від 01.12.2014 №11311/012-02 надійшла до господарського суду міста Києва 03.12.2014.
Статтею 8 Закону України від 16.01.2014 № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1 218 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 56 344,55 грн. за неправомірне користування чужими грошовими коштами за Договором, тому 2% від ціни позову становить 1 126,89 грн.
Таким чином, з ТОВ "Авто Люкс Сервіс" підлягає стягненню в доход державного бюджету України 1 827 грн. судового збору.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Люкс Сервіс» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, оф. 418; ідентифікаційний код 22938853) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, пр-кт. Перемоги, 41; ідентифікаційний код 19357489): 37 147 (тридцять сім тисяч сто сорок сім) грн. 85 коп. втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за кредитом; 63 (шістдесят три) грн. 18 коп. втрат від інфляції за прострочення сплати заборгованості за несплату відсотків за кредитом; 18 846 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 53 коп. процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 99 коп. процентів за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за кредитом.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Люкс Сервіс» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, оф. 418; ідентифікаційний код 22938853) в доход державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.01.2015.
Суддя О. Марченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2015 |
Оприлюднено | 31.01.2015 |
Номер документу | 42499841 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Марченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні