Рішення

від 05.12.2014 по справі 314/3567/13-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3567/13-ц Провадження № 2/314/74/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2014 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Надворної О.С.

при секретарі- Якубовській Т.М.,

за участю: прокурора- Бабія Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_2, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство» про визнання недійсним рішення та державного акту, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_2, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство»і з врахуванням неодноразово уточнених позовних вимог прохає суд визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району № 4 від 12.09.2007 року, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1708 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 696042, виданий ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення; зобов'язати останнього повернути ділянку до земель державної власності, а оригінал отриманого ним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 696042 - повернути до Відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області. При цьому прокурор також прохає поновити йому строк звернення до суду з заявленими вимогами ( т.1 а.с. 1-9, 61-69, 105-112, 128-135, 232- 239).

Заявлені вимоги прокурор обґрунтовує тим, що прокурорською перевіркою, проведеною за участю спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, встановлено, що рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 4 від 12.09.2007 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,1708 га (кадастровий № 2321586800:07:001:0029) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У подальшому на підставі зазначеного рішення Петро-Михайлівської сільської ради ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 696042, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010726000365.

Прокурор вважає, що при прийнятті вказаного рішення Петро-Михайлівською сільською радою Вільнянського району, на підставі якого ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, - було суттєво порушено земельне законодавство України. Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області 07.11.2012 року, земельна ділянка, відведена ОСОБА_2, частково розташована за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», а тому не могла виділятися для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та передаватись у приватну власність. А крім того, земельну ділянку було відведено на підставі технічної документації із землеустрою без розроблення проекту землеустрою та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Отже, посилаючись на вищезазначені обставини, прокурор вважає, що оскільки рішення сільської ради прийнято з суттєвим порушенням вимог чинного законодавства, то його, а також виданий відповідачу ОСОБА_2 на підставі цього рішення Державний акт на право власності на земельну ділянку, - слід визнати недійсними, і зобов'язати останнього повернути ділянку до земель державної власності, а оригінал вказаного державного акту повернути до Відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області.

В судовому засіданні прокурор Бабій Є.В. підтримав позов, підтвердив викладені в позовній заяві обставини, пояснивши, що внаслідок прийняття Петро-Михайлівською сільською радою оскаржуваного рішення без розроблення проекту землеустрою, без погодження з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини, а також без згоди землекористувача ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», було змінено її цільове призначення вказаної земельної ділянки, чим порушено інтереси держави. Отже прохає суд задовольнити позов в повному обсязі, при цьому поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що про вказані порушення чинного законодавства, допущенні при відведенні земельної ділянки ОСОБА_2, він дізнався тільки після перевірки, проведеної в листопаді 2012 року за участі спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'являвся, повідомлений про місце та час розгляду справи у відповідності до ст., ст. 74, 76 ЦПК України. Приймає участь у судовому засіданні через свого представника - ОСОБА_5, а також надав суду письмові заперечення (т.1 а.с.80-85)

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов також не визнала. При цьому відповідач ОСОБА_2 в своїх письмових запереченнях та його представник безпосередньо в судовому засіданні посилаються на те, що на момент звернення прокурора до суду позовна давність вже сплила, і тому прохають суд застосувати позовну давність. Крім того, за ствердженням відповідача та його представника, прокурор не довів обставини, викладені в позовній заяві. Зокрема, відсутні належні доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка віднесена до земель лісового фонду, та надана у користування ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Також представник відповідача в суді наголошує на тому, що згідно публічно-кадастрової карти, яка розташована на офіційному веб-сайті управління ГУ Держземагенства в Запорізькій області, земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться в межах с. Круглик. Тому вважає, що сільська рада, приймаючи рішення щодо виділення відповідачу вказаної земельної ділянки, - діяла в межах своїх повноважень. Крім того, складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012 року, не відповідає уніфікованій формі, не є нормативно-правовим актом, а являється службовим документом, який не породжує у сторін прав та обов'язків, а отже, на думку представника відповідача, не може вважатись належним доказом у справі. Також зазначає, що прокурор в своєму позові не зазначив жодну з передбачених положеннями ст. 140 ЗК України підстав, за умови наявності яких право власності на земельну ділянку може бути припинено. З врахуванням наданих заперечень, прохає суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області - адвокат ОСОБА_6 в останні судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій прохає розглянути справу без своєї участі (т.2 а.с. 48).

Представник третьої особи: відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області - Бараник Р.М. в судовому засіданні позов прокурора підтримав, вважає його обґрунтованим та прохає суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи: Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» - Гладкий С.І. позов також підтримав, прохає суд його задовольнити. Підтвердив, що спірна земельна ділянка дійсно належить до земель лісового фонду, і була виділена ОСОБА_2 незаконно, всупереч положенням чинного законодавства України.

Заслухавши учасників процесу, встановивши обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд дійшов наступних висновків:

Положеннями ст. 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом в їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування у межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначений ст. 118 ЗК України.

Так, за положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

За нормами ч.ч. 8-10 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 4 від 12.09.2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради у АДРЕСА_1, загальною площею 0, 1708 га - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель ( т.1 а.с. 11).

11.09.2007 року Відділом земельних ресурсів у Вільнянському районі Запорізької області ОСОБА_2 було надано Висновок про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну дідянку ( т.1 а.с. 12).

25.10.2007 року ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення сільської ради № 4 від 12.09.2007 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 696042 ( кадастровий номер земельної ділянки- 2321586800:07:001:0029 ( т.1 а.с. 10).

До прийняття рішення про безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 спірна земельна ділянка у його користуванні не перебувала.

Цю земельну ділянку було відведено ОСОБА_2 без розроблення проекту землеустрою, лише на підставі технічної документації із землеустрою, яка не містить передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України погоджень з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини ( т.1 а.с. 207-219).

Зважаючи на виявлені порушення порядку погодження Запорізьким міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері 03.01.2013 року до відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області було внесено подання з вимогою усунути виявлені порушення ( т.1 а.с. 13-19).

За результатами розгляду подання наказом начальника Відділу держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області від 15.01.2013 року Висновок відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 14 від 11.09.2007 року про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1708 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - відкликано як такий, що наданий з порушенням вимог чинного земельного законодавства ( т.1 а.с. 20-21).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Вимоги щодо державної експертизи погодженого проекту відведення земельної ділянки також встановлені Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004, п.п. 10, 11 якого визначали , що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

На обов'язковість проведення державної землевпорядної експертизи вказує і правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 22 травня 2013 року № 3-11цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Проте, як встановлено судрм при розгляді справи, відведення земельної ділянки ОСОБА_2 відбулося без проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Наявність вищевказаних порушень підтверджується і актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області ( т.1 а.с. 25-30).

Крім того, суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи прокурора щодо розташування відведеної ОСОБА_2 земельної ділянки частково за межами населеного пункту - на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Як вбачається з відповіді відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 6246 від 14.11.2012 року, відповідно до Плану утворення території та встановлення меж Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району 331.92.02-УГ, Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів 331.92.02-УГ, земельна ділянка ОСОБА_2 розташована за межами населеного пункту с. Круглик та відноситься до земель лісового фонду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». ( т.1 а.с.22).

Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, проектом встановлення меж с. Круглик, матеріалами лісовпорядкування (т.1 а.с. 25-30, 87-89, 171-185) відведена ОСОБА_2 земельна ділянка частково розташована за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, квартал 21). У додатку до Акту перевірки від 07.11.2012 міститься графічне зображення меж с. Круглик Петро-Михайлівської сільської ради та під № 4 позначено передану ОСОБА_2 земельну ділянку як таку, що знаходиться поза межами населеного пункту (т.1 а.с.31-32).

Також наведене підтверджується технічним звітом, складеним ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» за результатами інвентаризації земель лісового фонду ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, кв. 20-21), проведеної на замовлення ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (т.1 а.с. 171-185).

Відповідно до змісту ст. 20 ЗК України надання (передача) громадянам та юридичним особам земельних ділянок відбувається згідно з їх цільовим призначенням.

У випадку передачі громадянам у приватну власність земельної ділянки із земель Державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі, або цільове призначення якої змінюється, обов'язковим є розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

За таких обставин, на підставі досліджених матеріалів технічної документації із землеустрою (т.1 а.с. 207-219), суд приходить до висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора в частині порушення вимог ст. 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при прийнятті Петро-Михайлівською сільською радою оскаржуваного рішення, а саме прийняття рішення без розроблення проекту землеустрою, з порушенням порядку погодження проекту органами, визначеними ч. 9 ст. 118 ЗК України, а також без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Факт розташування відведеної ОСОБА_2 земельної ділянки частково за межами с. Круглик підтверджується також наданим відділом Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області графічним зображенням цієї земельної ділянки, сформованим за допомогою програмного забезпечення «Земельный учет» (т.1 а.с. 35, 206).

Отже, всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності свідчать про те, що передача земельної ділянки ОСОБА_2 була здійснена за рахунок саме земель Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

За змістом ст.ст. 83, 84 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Такі випадки встановлені ст.ст. 56, 57 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та стосуються передачі у власність замкнених земельних ділянок лісогосподарського призначення у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств, земельних ділянок деградованих і малопродуктивних угідь для залісення, а також передачі у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Натомість, встановлено, що вилучення земельної ділянки вказаної категорії або зміна її цільового призначення з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища - не проводилась.

Прийшовши до висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора щодо розташування земельної ділянки, відведеної ОСОБА_2 за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», суд не приймає до уваги заперечення представників відповідачів з посиланням на те, що з індексно-кадастрової карти, яка розташована на офіційному веб-сайті ГУ Держземагенства в Запорізькій області, нібито вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться в межах с. Круглик.

Згідно ст. 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті- це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, районуу місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Представник відділу Держземагенства у Запорізькій області в суді пояснив, що внесені до публічно-кадастрової карти відомості містять неточності щодо меж с. Круглик, і карта потребує корегування.

З оглянутих в судовому засіданні листів ГУ Держземагенства в Запорізькій області вбачається, що чинна індексно-кадастрова карта Вільнянського району створена в рамках виконання Угоди про позику (Проект «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 року, ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 року № 1776-IV, згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»( далі -Порядок) та внесені та внесенні до Державного земельного кадастру. Індексні карти на території Вільнянського району Запорізької області не створювались відповідно до Порядку. Чинна індексно кадастрова карта Вільнянського району створена в рамках виконання Угоди про позику ( т.2 а.с. 166-167, 197-200 )

Разом з тим, представникі відповідачів посилаються на порядок ведення та визначення меж населених пунктів, який був введений в дію лише 01 січня 2013 року, тобто набагато пізніше, ніж виникли спірні правовідносини. Станом на час прийняття оскаржуваного рішення сільської ради межі села Круглик Вільнянського району визначались за проектом встановлення меж сільських населених пунктів Вільнянського району, затвердженим розпорядженням представника Президента України у Вільнянському районі Запорізької області № 100 від 30.09.1993, а тому при вирішенні справи суд керується планово-картографічними матеріалами території Петро-Михайлівської сільської ради, наданими представником відділу Держаземагенства у Вільнянському районі, викопіювання з якого міститься в матеріалах справи, і які використовувались при проведенні ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» інвентаризації земель лісового фонду ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ( т.1 а.с. 87-89, 171-185, 201).

Необґрунтованими суд вважає і доводи представників відповідачів щодо відсутності у ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою.

Так, в ході судового розгляду з даного приводу встановлене наступне:

Спірну земельну ділянку надано в користування ДП «Запорізьке ЛМГ» на підставі відповідних рішень Запорізького облвиконкому відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 15.07.1995 року № 869 «О десятилетнем плане создания и развития зеленіх зон городов и робочих поселков УССР на 1955-1956гг».

В п. 5 розділу 7 Прикінцевих положень Лісового кодексу України зазначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У матеріалах справи наявні копії планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та висновки контролюючих органів, згідно з якими спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення і віднесена до земель ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Згідно із ч.4 ст. 48 Лісового кодексу України матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

На підставі вказаних норм 15.05.2009 року проведено другу лісовпорядну нараду, на якій розглянуто організації та розвитку лісового господарства ДП « Запорізьке ЛМГ», про що складено відповідний проткол. Вказаний протокол затверджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області та Запорізьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Таким чином, матеріали лісовпорядкування ДП « Запорізьке ЛМГ» погоджені із органами лісового господарства та органами охорони навколишнього природного середовища.

Разом із тим ДП « Запорізьке ЛМГ» при проведенні лісовпорядкування були погоджені межі підприємства із відділом Держкомзему у Вільнянському районі, про що було видано довідку № 2330 від 09.07.2008 року.

Таким чином, матеріали лісовпорядкування ДП « Запорізьке ЛМГ» погоджені із органами землеустрою.

Вищезазначене свідчить про те, що на сьогоднішній день ДП « Запорізьке ЛМГ» використовує в своїй діяльності належним чином погоджені матеріали лісовпорядкування.

Технічний звіт, який складений ДП «Харківська державна лісовпорядкувальна експедиція» є проміжною стадією здійснення лісовпорядкування 2012 року, і вказане лісовпорядкуваня на сьогоднішній день не може бути завершено у зв'язку із виявленими фактами передачи земель лісового фонду у приватну власність, в тому числі гр. ОСОБА_2, що ускладнює подальше погодження вказаного звіту.

Отже, досліджені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування суд розцінює як належні докази по справі, а відсутність у лісогосподарського підприємства акту на право постійного користування землею жодним чином не спростовує факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що земельна ділянка була отримана ОСОБА_2 у власність без розроблення проекту землеустрою та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, тобто з порушенням вимог земельного законодавства України. При цьому Петро-Михайлівська сільська рада передала ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку, частково розташовану за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, незаконно, без зміни цільового призначення, що порушує права власника - держави, та інтереси постійного землекористувача - ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Необхідність захисту інтересів держави покладається на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ч.1 ст.126 ЗК України в реакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність і допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При розгляді спору суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в частині того, що прокурор в своєму позові не вказав жодної з підстав припинення права власності на земельну ділянку, передбачених ст. 140 ЗК України .

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, що пов'язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-57цс13, статтею 140 ЗК України визначено перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто в передбаченому законом порядку, а не коли особа набула право власності на земельну ділянку на підставі незаконного розпорядження органу місцевого самоврядування.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (ст.21 ЗК України).

Враховуючи, що в судовому засіданні доведений факт знаходження спірної земельної ділянки на землях лісогосподарського призначення, суд дійшов висновку про перевищення сільською радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та відповідно недійсності рішення про надання ОСОБА_2 цієї ділянки.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт видано, і дотримання вимог, передбаченних земельним законодавством, зокрема, статтями 116, 118 ЗК України.

Зважаючи, що судом на підставі досліджених доказів достовірно встановлено, що в даному випадку ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку на підставі незаконного рішення Петро-Михайлівської сільської ради, суд не вбачає підстав для застосування вимог ст. 140 ЗК України.

Отже, в судовому засіданні доведений факт того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування та не відноситься до земель населеного пункту Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, оскільки проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку не розроблявся, рішення про проведення робіт із землеустрою щодо припинення права користування і вилучення із користування ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» із зміною категорії і цільового призначення радою не приймалося.

Вирішуючи спір, суд враховує, що про всі вищевказані порушення з боку сільської ради при наданні ОСОБА_2 у приватну власність спірної земельної ділянки Запорізькій міжрайонній прокуратурі з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері стало відомо лише під час проведеної перевірки - наприкінці 2012 року. Враховуючи вказану обставину, суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави для визнання поважною причини пропуску прокурором строку звернення до суду, і тому вважає за необхідне його поновити.

Звернення прокурора до суду з заявленими позовними вимогами спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної власності у приватну, а отже в даному випадку дотримується справедлива рівновага між інтересами суспільства та правами власника.

Приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини суд дійшов висновку щодо обгрунтованності заявлених позовних вимог, і тому вважає за необхідне визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 4 від 12.09.2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку», визнати недійсним виданий на підставі цього рішення Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 696044, виданий на ім'я ОСОБА_2, зобов'язати останнього повернути до відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області оригінал виданого йому Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, а також зобов'язати відповідача повернути до земель державної власності спірну земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради площею 0,1708 га, кадастровий номер 2321586800:07:001:0029.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити прокурору строк звернення до суду.

Позов Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_2, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство» - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 4 від 12.09.2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку».

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 696042, виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 9 від 12.09.2007 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути до відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 696042, виданий на його ім'я.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради площею 0,1708 га, кадастровий номер 2321586800:07:001:0029 до земель державної власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.С. Надворна

05.12.2014