Постанова

від 30.01.2015 по справі 804/20156/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 р. Справа № 804/20156/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сената» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сената», в якому просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, що його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1022,00грн.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначалося, що через несплату відповідачем у встановлені законом строки сум узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Сената» у податковій звітності з податку на прибуток, згідно податкового повідомлення-рішення від 03.09.2013р. №0006551502, у відповідача утворився податковий борг з цього податку у розмірі 1022,00грн. При цьому позивачем в порядку приписів ст.59 Податкового кодексу України було виставлено податкову вимогу від 26.08.2014р. №1936-25 про сплату відповідачем вищеозначеного податкового боргу. Однак, станом на теперішній час цей податковий борг ТОВ «Сената» не сплачений і непогашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника у порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сената» (код ЄДРПОУ 32988627) (далі - ТОВ «Сената») зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі податку на прибуток приватних підприємств.

Статтею 4 Закону №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181-ІІІ) (чинний на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок платника податків самостійно обчислити суму податкового зобов'язання та зазначити її у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Також цією статтею визначено порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

Аналогічний обов'язок платників податків закріплено і п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно абз.1,2 п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

При цьому п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 2 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2013р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «Сената» за звітній податковий період: 1 півріччя 2010р., 9 місяців 2010р., 2010 рік, 1 квартал 2011р., 2 квартал 2011р., 2-3 квартали 2011р., 2-4квартали 2011р., 1 квартал 2012р., 1 півріччя 2012р., 9 місяців 2012р., 2012 рік.

За результатом вказаної перевірки було складено акт від 18.06.2013р. №1791/151/32988627, яким зафіксовано порушення ТОВ «Сената» граничних строків подання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств за звітній податковий період: 1 півріччя 2010р., 9 місяців 2010р., 2010 рік, 1 квартал 2011р., 2 квартал 2011р., 2-3 квартали 2011р., 2-4 квартали 2011р., 1 квартал 2012р., 1 півріччя 2012р., 9 місяців 2012р., 2012 рік, відповідальність за що передбачена приписами ст.120 Податкового кодексу України. (а.с.12-14).

На підставі означеного акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2013р. №0006551502, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1022,00грн. (а.с.8).

Так, приписами п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому згідно п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Податкове повідомлення-рішення від 03.09.2013р. №0006551502 було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про його вручення, однак це поштове відправлення повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення адресату у зв`язку із його відсутністю за зазначеною адресою 08.09.2013р.(а.с.9-10).

Згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вищевказані податкове повідомлення-рішення у розумінні приписів абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вважається врученим.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки це податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось, воно є узгодженим.

З довідки про стан розрахунків з бюджетом, наданої позивачем, вбачається, що заборгованість відповідачем не сплачено і вона складає 1022,00грн. (а.с.31).

Враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідача є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була виставлена податкова вимога форми «Ю» №1936-25 від 26.08.2014р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 1022,00 грн. (а.с.18).

Означена податкова вимога була надіслана ТОВ «Сената» засобами поштового зв'язку поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про його вручення

Однак поштове відправлення, яким надсилалася ця податкова вимога, повернулося до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість його вручення адресату у зв`язку із його відсутністю за зазначеною адресою 04.11.2014р.

При цьому, з урахуванням вимог абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України означена податкова вимога вважається врученою.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки після надіслання відповідачеві податкової вимоги форми «Ю» №1936-25 від 26.08.2014р. податковий борг останнього погашено не було, а загальна сума не змінилася, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно дост.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявність у ТОВ «Сената» відкритих рахунків у банках підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (а.с.17).

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Сената», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, яким відповідачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сената» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сената» (код ЄДРПОУ 32988627, проспект Героїв Сталінграду, буд. 15, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000) у банках, що обслуговують цього платника податків, на користь Державного бюджету (р/р №31116009700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 11021000) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1022,00 грн. (одна тисяча двадцять дві гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова