Рішення

від 27.01.2015 по справі 914/4514/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015 р. Справа № 914/4514/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩИТ-К», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Данута»,

м. Жовква, Львівська область

про: стягнення 62 451,75 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Добрінов С.В . - дов. №б/н від 12.01.2015 року,

відповідача: не з'явився.

Учасниками судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩИТ-К» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данута» про стягнення 62 451,75 грн. Ухвалою від 25.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2015р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах господарського суду Львівської області які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору №14 від 01.11.2011 року про надання охоронних послуг, несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив за надані послуги, внаслідок чого в останнього виникла основна заборгованість перед позивачем у сумі 62 451,75 грн. Крім того, відповідачу нараховано: 3 157,43 грн. - пені, 2 117,02 грн. - 3% річних та 10 177,30 грн. - інфляційні втрати.

Через канцелярію суду 22.01.2015 року представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог (за вх. №267/15 від 22.01.2015 року), в якому просить зменшити суму основного боргу до 35 000,00 грн., так як відповідач 18.12.2014 року оплатив 2000,00 грн. та 09.01.2015 року оплатив 10 000,00 грн. Решта заявлених вимог залишається незмінною.

В судове засідання 27.01.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (за вх. №267/15 від 22.01.2015 року), вимоги ухвали суду від 15.01.2015 р. виконав.

В судове засідання 27.01.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Суд розцінює клопотання позивача за вх. №267/15 від 22.01.2015 про зменшення позовних вимог, як заяву про зменшення позовних вимог і приймає її до розгляду, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.01.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши і проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.

01.11.2011 р. міжТовариства з обмеженою відповідальністю «ЩИТ-К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Данута» укладено договір №14 про надання охоронних послуг та додатки до нього (надалі Договір). Згідно п. 1.1 договору, замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (надалі - Об'єкт) (Додаток №1). Вид охорони визначається за згодою Сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони. Згідно п. 1.4. Договору, додаток №1 «Дизлокація об'єктів», Додаток №2 «Інструкція по охороні об'єкта» Замовника, Додаток №3 «Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону» є невід'ємними складовими частинами Договору. В пункті 1.5. зазначається, що Додаток №2 та Додаток №3 затверджуються Замовником та Охороною не пізніше 5 діб з моменту взяття об'єкту під нагляд. Зміни та доповнення у Додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.1 Договору, сума даного Договору складає 14000,00 грн. в т.ч. ПДВ, щомісяця.

Пунктом 7.2. Договору, сторони погодили, що сплата замовником вартості охоронних послуг здійснюється наступним чином: строк оплати - щомісячно. Замовник на підставі Договору до 20 числа кожного місяця Охороні аванс у розмірі 50% від вартості послуг у поточному місяці. Остаточний розрахунок за місяць, а також при розірванні договору здійснюється замовником в строк не пізніше 5 числа розрахункового місяця на підставі виставленого охороною рахунку. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охорони.

01.03.2013 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩИТ-К» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Данута» укладено додаткову угоду №1 до Договору №14 про надання охоронних послуг від 01.11.2011 року, відповідно до якої внесені зміни в дислокацію об'єктів Додаток №1 до Договору додається та зменшено суму вказаного договору до 11 000,00 грн..

На підтвердження виконання позивачем наданих послуг за спірний період часу, та що не оплачені відповідачем, між сторонами підписано акти про прийняття-здачу робіт (надання послуг), що перелічуються нижче:

- №ОУ-0000094 за охоронні послуги за березень на суму 9 166,67 грн. по рахунку №СФ-0000093 від 31.03.2013 р.; - №ОУ-0000129 за охоронні послуги за квітень на суму 9 166,67 грн. по рахунку №СФ-0000131 від 30.04.2013 р.; - №ОУ-0000165 за охоронні послуги за травень на суму 9 166,67 грн. по рахунку №СФ-0000165 від 31.05.2013 р.; - №ОУ-0000199 за охоронні послуги за червень на суму 9 166,67 грн. по рахунку №СФ-0000202 від 30.06.2013 р.; №ОУ-0000229 за охоронні послуги за липень на суму 9 166,67 грн. по рахунку №СФ-0000231 від 31.07.2013 р.;

Однак відповідачем не оплачено за надані послуги з березня 2013 року по липень 2013 року.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №14 від 01.11.2011 р. за переліченими вище актами здачі-прийняття робіт становить 47000,00 грн. на час подачі позовної заяви в суд.

Під час розгляду справи судом відповідачем частково погашено основну заборгованість перед позивачем в сумі 12 000,00 грн., а саме 18.12.2014 року -2 000,00 грн. та 09.01.2015 року 10 000,00 грн., а відтак залишилась неоплаченою сума заборгованості в розмірі 35 000,00 грн.

14.05.2013 р. та 12.11.2014 року позивачем на адресу відповідача направлялись претензії про сплату заборгованості за надані послуги.

03.06.2013 року від відповідача фіксальним зв'язком за вих. №30 від 03.06.2013 року позивачу надійшов лист із запропонованим графіком погашення наявної заборгованості в сумі 74 000,00 грн. станом на 01.06.2013 року щомісячно по 10 600,00 грн. до кінця 2013 року. Однак відповідач не дотримався своїх гарантій по оплаті виниклої заборгованості.

25.07.2013 року відповідачем направлено лист за вих. №14 щодо розірвання договірних відносин з 01.08.2013 року.

01.08.2013 року між сторонами по справі підписано додаткову угоду №2 та акт зняття постів від 01.08.2013 року, згідно якої сторони погодилися про дострокове припинення дії Договору починаючи з 01.08.2013 року, у зв'язку з чим 31 липня 2013 року вважається останнім днем надання послуг за Договором. З моменту розірвання договору, обов'язки охорони припиняються, а замовник зобов'язаний провести остаточні розрахунки за отримані послуги, які надання під час дії договору (п. 1-2 Додаткової угоди №2).

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість по договору №14 від 01.11.2011 р. у сумі 35 000,00 грн. не сплатив, доказів зворотнього суду не представив. Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.

Крім того, позивач відповідно до п. 7.6. Договору нарахував до стягнення з відповідача пені в межах 6 - місячного строку з дня прострочення - 3 157,43 грн., 3% річних - 1 923,78 грн. та 10 177,30 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення у справі суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 7.2. Договору, сторони погодили, що сплата замовником вартості охоронних послуг здійснюється наступним чином: строк оплати - щомісячно. Замовник на підставі Договору до 20 числа кожного місяця Охороні аванс у розмірі 50% від вартості послуг у поточному місяці. Остаточний розрахунок за місяць, а також при розірванні договору здійснюється замовником в строк не пізніше 5 числа розрахункового місяця на підставі виставленого охороною рахунку. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок охорони.

Натомість, як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що по договору №14 від 01.11.2011 р. про надання охоронних послуг, відповідач виконав зобов'язання по оплаті наданих і отриманих послуг частково. Відтак, невиконаними залишились зобов'язання по оплаті наданих позивачем і отриманих відповідачем послуг на загальну суму 35000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) по Договору.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено п. 7.6 Договору, у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п. 7.2.3 даного Договору, охорона нараховує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, перевіривши розрахунок, здійсненний позивачем, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 157,43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім цього, згідно поданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 2 117,02 грн. - 3% річних та 10 177,30 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2013 року №52/30 зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 01 по 15 день відповідного місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши здійсненні позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 117,02 грн. - 3% річних та 10 177,30 грн. - інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами у справі, відповідачем не спростовані, а тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача - 35 000,00 грн. - основного боргу, 3 157,43 грн. - пені, 2 117,02 грн. - 3% річних та 10 177,30 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Як визначено ч.2 цієї ж статті, в такому випадку судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Однак, при поданні позовної заяви позивачем сплачено 1 951,50 грн. судового збору, в той час, коли слід сплатити 1 827,00 грн. судового збору у даній справі.

Суд розглянувши матеріали справи, враховуючи вищенаведене, вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЩИТ-К» 124,50 грн. зайво сплаченої ним суми судового збору.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 1 827,00 грн., так як даний спір виник з його вини і вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 83, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данута» (адреса: 80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Л. Українки,77, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19164262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩИТ-К» (адреса: 03150, м. Київ, вул. І. Федорова, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32589246) 35 000,00 грн. - основного боргу, 3 157,43 грн. - пені,

2 117,02 грн. - 3% річних, 10 177,30 грн. - інфляційних втрат та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЩИТ-К» (адреса: 03150, м. Київ, вул. І. Федорова, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32589246) зайво сплачену суму судового збору у розмірі 124,50 грн., що сплачено платіжним дорученням №153 від 17.12.2014 р.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116, 117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.01.2015 р.

Суддя Долінська О.З.