Рішення

від 26.01.2015 по справі 910/27591/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015Справа № 910/27591/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» ДоПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепловозоремонтний завод» Прозобов'язання перерахувати кошти, Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Василенко Д.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» про стягнення 260 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.01.2015 року.

У судовому засіданні 13.01.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також підтримав викладене у позовній заяві клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепловозоремонтний завод».

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення щодо клопотання про залучення третьої особи, відповідно до яких проти задоволення даного клопотання не заперечував.

Також представник відповідача в судовому зсіданні 13.01.2015 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що Постановою Правління Національного банку України №597 від 24.09.2014 року та рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №97 від 25.09.2014 року, відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію, в зв'язку з чим та на підставі п. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 13.01.2015 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепловозоремонтний завод». Розгляд справи відкладено на 26.01.2015 року.

В судовому засіданні 26.01.2015 року представник позивача подав письмові пояснення щодо відзиву відповідача, а також надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 26.01.2015 року не з'явився, проте, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання 26.01.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.01.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» (позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» (відповідач, банк) укладений договір банківського вкладу №450, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та/або іноземній валюті та здійснює його (їх) обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, а клієнт сплачує банку плату за надані послуги згідно тарифів банку, вказаних в додатку 1 та 2 до цього договору (послуги банку).

Відповідно до п. 1.4 договору банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок (рахунки), відкритий (ті) клієнтові, грошові кошти, що йому надходять виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством, тарифами банку та цим договором.

Згідно п. 2.1.3 даного договору банк зобов'язаний надавати клієнту послуги, пов'язані із переказом коштів на рахунок клієнта, з рахунку клієнта, інші послуги, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 2.1.5 договору банк зобов'язаний здійснювати своєчасне зарахування та списання коштів з рахунку (рахунків) клієнта.

Згідно з п. 2.1.10 договору банк зобов'язаний виконувати розрахункові документи в національній валюті (в межах залишку коштів на рахунках клієнта, в тому числі з урахуванням надходжень на його рахунок протягом операційного дня), що надійшли до банку, у строки:

- в день їх надходження, якщо документи надійшли протягом операційного часу розрахункового обслуговування, зазначеного в п. 1.8 цього договору;

- не пізніше наступного операційного дня, якщо документи надійшли після закінчення операційного часу розрахункового обслуговування (зазначеного в п. 1.8 договору).

Пунктом 1.8 договору сторони погодили, що банк самостійно визначає регламент роботи банку, встановлює тривалість операційного та післяопераційного часу та здійснює обслуговування клієнтів протягом даного часу у відповідності до тарифів банку та технічних можливостей. Операційним днем банку визначено час з 9:00 до 18:00 години (в п'ятницю з 9:00 до 16:45) за Київським часом. Операційним часом банку для проведення розрахункового обслуговування визначено з 9:00 до 16:00 години за Київським часом. Операційним часом банку для проведення касового обслуговування визначено з 9:00 до 16:00 години за Київським часом (а п'ятницю з 9:00 до 15:00).

Пунктом 3.2.1 договору сторони погодили, що клієнт має право розпоряджатися коштами на своєму рахунку (рахунках) на свій розсуд та у відповідності з діючим законодавством України та вимогами Національного банку України.

Договір, укладений в двох примірниках по одному для кожної сторони, на невизначений строк, набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та розповсюджує свою дію на всі поточні рахунку клієнта, передбачені додатками до даного договору (п.8.1).

Відповідачем на ім'я позивача були відкриті поточні рахунки: №26006700450101 (в валюті - гривня); №26003700450201 (в валюті - долар США); №26000700450301 (в валюті - рублі Росії), які, в подальшому, з 02.09.2013 року - закриті та замість них відкриті рахунки: №26006113664001 (в валюті - гривня); №26006113664001 (в валюті - рублі Росії); №260061136644001 (в валюті - долар США).

17.09.2014 року позивач подав відповідачу, а відповідач прийняв платіжні доручення на перерахування на інший поточний рахунок позивача, відкритій в філії АТ «Укрсімбанк», коштів (перерахування коштів для поповнення рахунку) загалом на суму 260 000,00 грн., а саме, платіжні доручення: №503 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №504 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №505 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №506 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №507 від 17.09.2014 року на суму 60 000,00 грн.

Зазначені кошти в сумі 260 000,00 грн. були списані відповідачем з рахунку позивача №260061136644001, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 17.09.2014 року, проте не перераховані на зазначений позивачем у платіжних дорученнях рахунок.

Серед іншого, 29.09.2014 року зазначені вище кошти в розмірі 260 000,00 грн., повернуті на рахунок №260061136644001, відкритий у відповідача, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 29.09.2014 року.

Листом №544/01 від 30.09.2014 року відповідач повідомив позивача про запровадження в банку тимчасової адміністрації з 25.09.2014 року.

Листом від 27.10.2014 року відповідач повідомив позивача про те, що в зв'язку з запровадженням в банку тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів є неможливим, а всі грошові кошти за платежами, які не були перераховані на рахунки отримувачів будуть повернуті на поточні рахунки клієнтів.

Як зазначав позивач, станом на день звернення до суду з позовом, відповідач не виконав розпорядження позивача на перерахування коштів в сумі 260 000,00 грн. згідно вищезазначених платіжних доручень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк у свою чергу має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п.8.2 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Відповідно до п. 2.19 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року розрахункові, документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

З огляду на викладене, господарським судом встановлено, що позивач, розпоряджуючись власними коштами, які знаходились на рахунку №260061136644001, відкритому у відповідача на підставі договору банківського вкладу від 20.08.2012 року №450, 17.09.2014 року подав відповідачу, а відповідач прийняв платіжні доручення на перерахування на інший поточний рахунок позивача, відкритій в філії АТ «Укрсімбанк», коштів (перерахування коштів для поповнення рахунку) загалом на суму 260 000,00 грн., а саме: №503 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №504 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №505 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №506 від 17.09.2014 року на суму 50 000,00 грн., №507 від 17.09.2014 року на суму 60 000,00 грн.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку позивача №260061136644001, відкритому у відповідача на підставі договору банківського вкладу від 20.08.2012 року №450, станом на 17.09.2014 року на зазначеному рахунку позивача були наявні кошти в розмірі 273 254,31 грн.

17.09.2014 року грошові кошти в розмірі 260 000,00 грн. були списані відповдіачем з рахунку позивача №260061136644001, проте, не перераховані на вказаний у платіжних дорученнях рахунок, відкритий в філії АТ «Укрсімбанк», натомість, 29.09.2014 року повернуті на рахунок позивача №260061136644001, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок по особовому рахунку позивача.

Також, судом встановлено, що рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.09.2014 року №97, на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 року №597 «Про віднесення ПАТ «КБ «Експобанк» до категорії неплатоспроможних», з 25.09.2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Експобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, з 25.09.2014 року по 25.12.2014 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 27.10.2014 року відповідач повідомив позивача про запровадження в банку тимчасової адміністрації, в зв'язку з чим та з посиланням на п. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зазначав про неможливість задоволення вимог кредиторів.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» надано визначення терміну «тимчасова адміністрація» - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Частиною 6 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; 1 1 ) сплати регулярного збору до Фонду; 2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті; 3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку; 4) виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, тощо; 5) здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації; 6) здійснення купівлі-продажу валюти фізичними та юридичними особами для погашення ними зобов'язань за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обов'язкового продажу валюти.

Однак, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття «вкладник» у розумінні цього закону.

Разом з тим, поняття кредитор банку міститься у статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнтом банку є будь-яка фізична або юридична особа, що користується послугами банку.

Таким чином, позивач, в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не є вкладником банку та, відповідно до приписів Закону України «Про банки і банківську діяльність», не є кредитором відповідача, а є його клієнтом.

Отже, обмеження, встановлені частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на спірні правовідносини. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 18.12.2014 року у справі №910/11139/14).

Натомість, невиконання банком розрахункової операції клієнта при наявності коштів на його рахунку є порушенням прав клієнта на безперешкодне розпорядження своїми коштами. При цьому повноваження на обмеження права клієнтів на безперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти видаткові операції клієнтів банку - юридичних осіб Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовій адміністрації не надано. (Аналогічна правова позиція викладене в Постанові Вищого господарського суду від 30.12.2014 року у справі №917/1066/14).

Окрім цього суд зазначає, що платіжні доручення надійшли відповідачу 17.09.2014 року, а тимчасова адміністрація у відповідача запроваджена з 25.09.2014 року.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно до документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, код ЄДРПОУ 09322299) перерахувати на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» (61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, буд. 23, код ЄДРПОУ 30236972) №26000000142573, відкритий в Філії АТ «Укрсімбанк», м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ: 00032112 грошові кошти в сумі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн. 00 коп., реквізити платежу: Отримува: ТОВ «Трансмаш» (код ЄДРПОУ 30236972), р/р 26000000142573 в Філії АТ «Укрексімбанк», м. Харків, МФО 351618.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, код ЄДРПОУ 09322299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» (61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, буд. 23, код ЄДРПОУ 30236972) 5 200 (п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

30.01.2015 року