Рішення

від 26.01.2015 по справі 910/25968/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015Справа № 910/25968/14 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Декор Сервіс Трейд" простягнення 34485 грн. 78 коп. Представники сторін: від позивача:Загребельний С.К. - представник за довіреністю б/н від 05.01.2015; від відповідача:не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.11.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Сервіс Трейд" про стягнення 34485 грн. 78 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 01-05/2010 від 01.05.2010 не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар (враховуючи частину повернутого товару), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 34485 грн. 78 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 порушено провадження у справі № 910/25968/14 та справу призначено до розгляду на 10.12.2014.

10.12.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.01.2015.

У судовому засіданні 26.01.2015 представник позивача надав суду для огляду оригінал Договору № 01-05/2012 від 01.05.2010, оригінали накладних, щодо яких заявлено позовні вимоги, оригінали накладних на повернення товару та довіреності на отримання матеріальних цінностей; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 26.01.2015 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19654283 від 24.11.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 26.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Декор Сервіс Трейд» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (постачальник) укладено Договір № 01-05/2010, відповідно до умов якого постачальник продає, а покупець купує вироби, надалі продукція, за цінами, в кількості та за якістю, вказаними в накладних до цього Договору, що є невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 01-05/2010, постачальник надає продукцію покупцю за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (додатки до цього Договору).

Поставка продукції здійснюється постачальником на умовах, передбачених розділом 7 цього Договору (п. 1.3 Договору № 01-05/2010).

Загальна сума цього договору не обмежується певним розміром і визначається сумою всіх накладних (п. 1.4 Договору № 01-05/2010).

Поставка продукції постачальником здійснюється партіями після отримання постачальником замовлення на партію продукції від покупця та після узгодження з покупцем асортименту, ціни та кількості продукції в партії (замовленні). Покупець передає постачальнику замовлення факсом, в якому вказує асортимент, кількість продукції. Погодженням вважається прийняття замовлення покупця до виконання постачальником. Сторони домовились, що у випадку не отримання відповіді на замовлення покупця протягом 5 (п'ять) робочих днів, замовлення вважається прийнятим (п. 4.1 Договору № 01-05/2010).

Відповідно до п. 4.2 Договору № 01-05/2010, строк поставки продукції згідно замовлення погоджується сторонами окремо на кожне замовлення і вказується в відповідній Специфікації. Строк поставки продукції не може перевищувати 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту подання покупцем постачальнику замовлення. У випадку збільшення строків поставки продукції за цим контрактом постачальник зобов'язується повідомити покупця не пізніше 5 (п'ять) робочих днів.

Згідно з п. 4.3 Договору № 01-05/2010, умови поставки продукції визначаються СРТ - склад покупця (м. Київ, просп. Московський, 8, корп. 16 А) згідно правил Інкотермс - 2000. Ціна на товар включає вартість доставки товару постачальником. Постачальник зобов'язується завантажити продукцію на власний транспорт та доставити замовлену партію продукції на склад покупця в погоджені строки поставки за власний рахунок. Розвантаження продукції на складі покупця здійснюється силами та за рахунок покупця.

Поставка партії продукції повинна супроводжуватись передачею постачальником покупцю наступних документів: накладною та податковою накладною постачальника; технічною документацією на товар; санітарно-гігієнічним висновком. Представник покупця повинен в момент поставки надати постачальнику належним чином оформлене доручення на отримання матеріальних цінностей від постачальника (п 4.4 Договору № 01-05/2010).

Відповідно до п. 4.5 Договору № 01-05/2010, датою поставки продукції вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю в момент поставки товару.

Згідно з п. 7.1 Договору № 01-05/2010, оплата за продукцію проводиться покупцем постачальнику два рази на місяць: 10 числа за продукцію, реалізовану клієнтам покупця з 15 по 31 число попереднього місяця та 25 числа за продукцію, реалізовану клієнтам покупця з 1 по 15 число поточного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Посилання в платіжному дорученні на номер та дату цього Договору є обов'язковим. Кошти, що надійшли постачальнику в оплату за цим Договором, зараховуються сторонами в оплату тієї партії поставленої продукції згідно накладних, що надійшла раніше в календарному порядку, незалежно від посилання в платіжному дорученні на номер та дату накладної.

Відповідно до п. 12.1 Договору № 01-05/2010, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010, а в частині розрахунків - до їх повного проведення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Судом встановлено, що за період з 20.05.2010 по 01.11.2013 позивач поставив відповідачу узгоджений між сторонами товар на загальну суму 215327 грн. 39 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 907 від 20.05.2010 на суму 3824 грн. 15 коп., № 917 від 27.05.2010 на суму 74235 грн. 05 коп., № 918 від 27.05.2010 на суму 4291 грн. 51 коп., № 919 від 27.05.2010 на суму 6792 грн. 81 коп., № 921 від 27.05.2010 на суму 6567 грн. 04 коп., № 922 від 27.05.2010 на суму 5737 грн. 18 коп., № 953 від 27.05.2010 на суму 3654 грн. 15 коп., № 976 від 02.06.2010 на суму 4249 грн. 15 коп., № 987 від 04.06.2010 на суму 1396 грн. 02 коп., № 1018 від 09.06.2010 на суму 16837 грн. 50 коп., № 1055 від 15.06.2010 на суму 2150 грн. 40 коп., № 1058 від 16.06.2010 на суму 5098 грн. 30 коп., № 1226 від 13.07.2010 на суму 2878 грн. 40 коп., № 1479 від 27.08.2010 на суму 4957 грн. 55 коп., № 1516 від 03.09.2010 на суму 1119 грн. 20 коп., № 1528 від 07.09.2010 на суму 7466 грн. 20 коп., № 1535 від 08.09.2010 на суму 639 грн. 20 коп., № 1586 від 15.09.2010 на суму 4249 грн. 15 коп., № 1607 від 17.09.2010 на суму 2234 грн. 40 коп., № 1812 від 22.10.2010 на суму 2577 грн. 14 коп., № 1895 від 03.11.2010 на суму 1439 грн. 20 коп., № 1940 від 09.11.2010 на суму 3229 грн. 15 коп., № 1943 від 10.11.2010 на суму 2992 грн. 02 коп., № 2087 від 03.12.2010 на суму 5100 грн. 29 коп., № 2114 від 08.12.2010 на суму 4081 грн. 15 коп., № 2141 від 10.12.2010 на суму 4251 грн. 14 коп., № 2260 від 24.12.2010 на суму 4251 грн. 14 коп., № 2263 від 27.12.2010 на суму 3230 грн. 15 коп., № 1 від 04.01.2011 на суму 4504 грн. 15 коп., № 46 від 13.01.2011 на суму 1599 грн. 20 коп., № 89 від 21.01.2011 на суму 4674 грн. 16 коп., № 256 від 17.02.2011 на суму 5304 грн. 02 коп., № 280 від 21.02.2011 на суму 4081 грн. 14 коп., № 392 від 09.03.2011 на суму 1599 грн. 20 коп., № 1327 від 12.08.2011 на суму 2837 грн. 58 коп., № 2446 від 23.12.2011 на суму 1199 грн. 20 коп. та довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

При цьому, судом встановлено, що частина узгодженого між сторонами товару на загальну суму 25798 грн. 65 коп. була поставлена відповідачу після закінчення строку дії Договору, оскільки пунктом 12.1 сторони погодили, що договір діє до 31.12.2010, а доказів продовження строку дії договору сторонами не надано.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

Оскільки видаткові накладні № 1 від 04.01.2011 на суму 4504 грн. 15 коп., № 46 від 13.01.2011 на суму 1599 грн. 20 коп., № 89 від 21.01.2011 на суму 4674 грн. 16 коп., № 256 від 17.02.2011 на суму 5304 грн. 02 коп., № 280 від 21.02.2011 на суму 4081 грн. 14 коп., № 392 від 09.03.2011 на суму 1599 грн. 20 коп., № 1327 від 12.08.2011 на суму 2837 грн. 58 коп., № 2446 від 23.12.2011 на суму 1199 грн. 20 коп. містять найменування товару, його кількість та ціну, то суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення договору поставки товару у спрощений спосіб.

Як встановлено судом, відповідач частково здійснив оплату за поставлену позивачем продукцію в загальному розмірі 92649 грн. 15 коп., що підтверджується наявними матеріалах справи банківськими виписками, та повернув позивачу поставлений товар на загальну суму 88192 грн. 46 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні про повернення товару № 15В від 16.06.2010 на суму 6280 грн. 80 коп., № 75В від 10.09.2010 на суму 1119 грн. 20 коп., № 31В від 14.09.2010 на суму 1699 грн. 15 коп., № 106В від 11.10.2010 на суму 1519 грн. 20 коп., № 160В від 13.01.2011 на суму 5543 грн. 35 коп., № 63В від 07.04.2011 на суму 8149 грн. 50 коп., № 64В від 07.04.2011 на суму 4308 грн. 80 коп., № 66В від 03.06.2011 на суму 1563 грн. 93 коп., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором № 01-05/2010 від 01.05.2010 та за період фактично поставленої продукції в загальному розмірі 34485 грн. 78 коп.

При цьому, суд зазначає, що умова Договору, викладена в п. 7.1, відповідно до якого оплата за продукцію проводиться покупцем постачальнику два рази на місяць: 10 числа за продукцію, реалізовану клієнтам покупця з 15 по 31 число попереднього місяця та 25 числа за продукцію, реалізовану клієнтам покупця з 1 по 15 число поточного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, - не є строком виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, викладена в п. 7.1, не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі, та ставить обов'язок з оплати в залежність від правовідносин покупця з третіми особами, які виникли у зв'язку з реалізацією поставленої продукції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони не досягли згоди про строк оплати поставленого товару.

Згідно з частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, в п. 1.7. Постанови Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що строк виконання обов'язку з оплати за товар за Договором № 01-05/2010 від 01.05.2010 та за накладними, за якими поставка здійснювалась після закінчення строку дії Договору № 01-05/2010 від 01.05.2010, настав після прийняття покупцем товару.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 34485 грн. 78 коп. заборгованості, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань з оплати за поставлений товар, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Сервіс Трейд" заборгованості в розмірі 34485 грн. 78 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Сервіс Трейд" (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 8; ідентифікаційний код: 34045018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 103; ідентифікаційний код: 33104763) грошові кошти в розмірі 34485 (тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 78 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 31.01.2014

Судя І.М. Отрош