Постанова

від 27.01.2015 по справі 820/19399/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 р. справа №820/19399/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Гумінській Л.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Сичова А.Ю.,

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001472200 від 19.08.2014 року.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту №601/20-20-22-08/35777106 від 06.08.2014 року "Про результати проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" код за ЄДРПОУ 35777106 з питань підтвердження взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-КОЛОР" код за ЄДРПОУ 38876809 за лютий 2014 року", висновки якого про завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2014 року є незаконними та необґрунтованими, оскільки зроблені на підставі припущень та перевірки не самого позивача, а його контрагента.

Також зазначено, що факт реального здійснення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог законодавства, встановленими для первинних документів. Товари, придбані позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Колор", використані Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, їх придбання призвело до змін у складі майна товариства, відтак оскаржуване рішення, на думку позивача, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач не скористався своїм правом надати до суду письмові заперечення проти позову, заяви про визнання позову від відповідача також не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та просив адміністративний позов задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, послався на правомірність висновків акту перевірки та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Довідки АА №850702 з ЄДРПОУ від 08.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" (код ЄДРПОУ 35777106) зареєстроване як юридична особа 20.03.2008 року; місцезнаходження юридичної особи: 63200, вул. Заводська буд.1, смт. Нова Водолага, Харківська обл. (Т.1, а.с.45).

Фахівцями Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено невиїзну документальну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт №601/20-20-22-08/35777106 від 06.08.2014 року "Про результати проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" код за ЄДРПОУ 35777106 з питань підтвердження взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-КОЛОР" код за ЄДРПОУ 38876809 за лютий 2014 року" (далі по тексту - Акт перевірки, акт) - Т.1, а.с.11-28.

За результатами перевірки у Акті відповідачем зроблено висновок про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" порушено вимоги п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаних матеріалах за податковими накладними, отриманими від ТОВ "АС-Колор".

На підставі Акту перевірки відповідачем 19.08.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (Т.1, а.с.30).

Податкове повідомлення-рішення №0001472200 від 19.08.2014 року оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Харківській області (скарга №27.08.14/а/с від 27.08.2014 року, - Т.1, а.с.176-181). Рішенням №5850/10/20-40-10-04-17 від 05.09.2014 року продовжено строк розгляду скарги до 24.10.2014 року, рішенням №6944/10/20-40-10-04-17 від 22.10.2014 року скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (Т.1, а.с.183-187).

Позивач не погодившись з рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою №31-10-14/п/с від 31.10.2014 року на податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014 року №0001472200 (Т.1, а.с.188-193). Державна фіскальна служба України рішенням №6948/6-99-99-10-01-25 від 18.11.2014 року про результати розгляду скарги залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін та скаргу без задоволення (Т.1, а.с.195-197).

Згідно з Довідкою АА №850702 з ЄДРПОУ від 08.10.2013 року основними видами діяльності за КВЕД-2010 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" (код ЄДРПОУ 35777106) є:

- 23.19 виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних;

- 18.13 виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфних послуг;

- 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

-68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 74.10 спеціалізована діяльність із дизайну.

Позивач має сертифікат відповідності, виданий ДП "Харківстандартметрологія" серії ВГ реєстровий №UA1.007.0168051-13, згідно з яким продукція, вироблена Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" (пляшки, графини, склянки, келихи, банки, чашки, декоровані вироби зі скла: попільнички), відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 10117.1., ГОСТ 30407-96, ТУ У 26.1-32783300-001:2005 "Посуд скляний декорований для харчових продуктів. ТУ" (Т.1, а.с.165).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" був отриманий висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи про те, що продукція, вироблена позивачем, відповідає встановленим чинним законодавствам вимогам щодо безпеки продукції (Т.1, а.с.166-167).

Для забезпечення можливості здійснення власної господарської діяльності позивач у своїй діяльності використовує офісні та складські приміщення на підставі договорів оренди №03/10-01ар. від 03.10.2011 року, №0111/13-02 від 01.11.2013 року, згідно з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" орендує у виробничого підприємства "Ремсервіс" - Товариства з обмеженою відповідальністю приміщення площею 36,00 кв. м. по вул. Морозова, 20 у м. Харкові як складське приміщення та приміщення площею 12,8 кв. м. як офісне приміщення, що підтверджено матеріалами справи (Т.1, а.с.137-146).

На підставі договору оренди № 11/07-4 від 11.07.2011 року ТОВ "ПФ "Данко Декор" орендує у виробничого підприємства "Ремсервіс" автомобіль ЗАЗ 110557, державний номер АХ8596АР для власних виробничих потреб (Т.1, а.с.147-148).

На підставі договору оренди №13 від 01.07.2013 року, укладеного між Виробничим підприємством "Ремсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор", позивач має у володінні та користуванні автонавантажувач моделі 40841 (Т.1, а.с153-155).

Виробничі потужності підприємства знаходяться у селищі Нова Водолага Харківської області, де Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" на підставі договору оренди № 11/01-1 від 11.01.2013 року (додатковий договір від 14.01.2013 року), укладеного з виробничим підприємством "Данко Декор" Товариством з обмеженою відповідальністю, орендує, зокрема, таке нерухоме і рухоме майно та обладнання: цех декорування №1,2 площею 1886,6 м.кв.; цех декорування №3 площею 50 м.кв.; цех ЛУДП (складське приміщення) площею 500 м.кв. (Т.1, а.с.158-160).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" мало взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Колор".

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" (Постачальник) 09.12.2013 року укладено договір поставки технологічної оснастки №9-1 (Т.1, а.с.49-50).

Згідно з пунктом 3.2. цього Договору обов'язок щодо вивезення товару зі складу Постачальника покладено на Покупця.

Пунктом 1.3. договору №9-1 від 09.12.2013 року передбачалось, що розгорнутий асортимент і кількість товару вказується в рахунках-фактурах, специфікаціях або накладних.

Згідно з вказаним договором у лютому 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" відвантажено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" технологічну оснастку, а саме, пробку гумову.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-КОЛОР" виписані видаткові накладні: №РН-0000022 від 25.02.2014 року, №РН-0000025 від 26.02.2014 року, податкові накладні: №11 від 25.02.2014 року, №15 від 26.02.2014 року, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.51,53, 54,56).

З матеріалів справи вбачається, що транспортування придбаного товару за договором №9-1 від 09.12.2013 року здійснювалось власними силами позивача автомобілем ЗАЗ 1105, державний номер АХ85-96АР, який перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" на підставі договору оренди №11/07-4 від 11.07.2011 року. Водій, що здійснював перевезення товару, перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор", що підтверджується копією наказу №02/2-к "Про заміщення посад у відповідності до штатного розпису" від 01.02.2014 року (Т.1, а.с.161). На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем надано до суду копії товарно-транспортних накладних №25/02-2 від 25.02.2014 року, №26/2-2 від 26.02.2014 року (Т.1, а.с.52, 55).

Товар отримано за довіреністю ААА №385164/65 від 18.02.2014 року уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор", що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей (Т.1, а.с.61-62).

Оплата отриманого товару за договором №9-1 від 09.12.2013 року здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" відповідно до платіжних доручень №252 від 17.03.2014 року, №203 від 03.03.2014 року (Т.1, а.с.58-59).

Призначення платежу в платіжних дорученнях за договором №9-1 від 09.12.2013 року зазначено: "платіж за договором №19-1 від 19.12.2013 року на поставку керамічної фарби".

Позивачем з приводу цього надано пояснення, в яких зазначено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-КОЛОР", окрім договору на поставку технологічної оснастки №9-1 від 09.12.2013 року, було укладено ще один господарський договір - №19-1 від 19.12.2013 року на поставку керамічних фарб.

Враховуючи, що наприкінці 2013 року - початку 2014 року позивач здійснював у відповідача закупівлю як гумових пробок, так і фарб керамічних по обом договорам, бухгалтерією Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "ДАНКО ДЕКОР" у платіжних дорученнях було неповно вказано призначення платежу.

Про неправильність призначення платежу, позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-КОЛОР" листами №03/03-01 від 03.03.2014 року, №17/03-01 від 17.03.2014 року, №24/03-01 від 24.03.2014 року про уточнення призначення платежів, відтак жодних суперечностей між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "ДАНКО ДЕКОР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-КОЛОР" не виникало, як вказує позивач (Т.1, а.с.209-211).

Щодо використання придбаного товару за договором №9-1 від 09.12.2013 року у власній господарській діяльності, позивачем надано до суду письмові пояснення з приводу використання придбаного товару та послідовності технологічного процесу по виготовленню продукції.

Як зазначено позивачем у письмових поясненнях, пробка гумова необхідна товариству для здійснення виробничих процесів з матування скляних пляшок. Пробка гумова кріпиться на касеті для матування. На гумовій пробці закріплюється скляна пляшка. На одній касеті для матування розміщається від 54 до 70 пляшок скляних (в залежності від їх об'єму).

Після розміщення необхідної кількості пляшок на гумових пробках касета встановлюється на лінії для матування та занурюється у ванну зі спеціальним засобом для матування. Крім того, пробка гумова виготовляється зі спеціального матеріалу, який має стійкість до хімічних пошкоджень та запобігає потраплянню хімічного розчину для матування всередину пляшок, які піддаються обробленню. Одна пробка гумова розрахована для використання 40-70 разів, в залежності від типу пляшок та виду робіт. Орієнтовна кількість гумових пробок, необхідних для декорування (або у деяких випадках використаних під час декорування) певної кількості пляшок конкретного виду, розраховується відповідними хімічними та технологічними лабораторіями Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "ДАНКО ДЕКОР" та відображається у виробничих калькуляціях.

Внутрішнє переміщення пробки гумової з складу на ділянку матування, підтверджено накладною №ПМ-0000255 від 27.02.2014 року (Т.1, а.с.79).

Використання товару придбаного за договором №9-1 від 09.12.2013 року у ТОВ "АС-Колор" у власні господарській діяльності позивача підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рах.: 22. За період з 25.02.2014 року по 28.02.2014 року (Т.1, а.с.241)

У подальшому готову продукцію позивачем реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим", Товариству з обмеженою відповідальністю "Горобина", Івано-Франківському об'єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "ДАНКО ДЕКОР" було укладено договір підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" по обробці-декоруванню скляної пляшки №31/08-01 від 31.08.2012 року (Т.1, а.с.80-88), згідно акту приймання-передач №07/02-02 від 07.02.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" товарно-матеріальні цінності (пляшку Арина) для виконання робіт за договором підряду (Т.1, а.с.95), в результаті виконання договору сторонами було складено акт прийому-передачі виконаних робіт №38 від 28.02.2014 року (Т.1, а.с.89).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" виписано податкові накладні №42 від 25.02.2014 року, №53 від 28.02.2014 року та накладна на відпуск готової продукції №28/02-01 від 28.02.2014 року (Т.1, а.с.90-92). Транспортування готової продукції здійснювалось згідно з товарно-транспортної накладної №28/02-01 від 28.02.2014 року, товар отримано уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Віналь-Крим" за довіреністю №45 від 27.02.2014 року (Т.1, а.с.93-94).

Також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горобина" укладено договір підряду №11/07-12 від 11.07.2011 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" зобов'язувалось закупити партію скляних пляшок та здійснити роботу з обробки скляної пляшки (Т.1, а.с.97-101).

За результатами виконаного договору позивачем виписано видаткову накладну №26/02-01 від 26.02.2014 року, податкову накладну №43 від 26.02.2014 року (Т.1, а.с.102,105). Готова продукція згідно з договору підряду №11/07-12 від 11.07.2011 року відвантажена 26.02.2014 року (товарно-транспортна накладна №26/02-01- а.с.104), отримана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" за довіреністю №53 від 26.02.2014 року (Т.1, а.с.103).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" та Івано-Франківським об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості укладено договір про закупівлю товару за державні кошти від 07.03.2012 року (Т.1, а.с.107-109), за яким Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" зобов'язується поставити покупцю (Івано-Франківському об'єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості) товари зазначені в Специфікації до договору (Т.1, а.с.238) - пляшка скляна декорована "Карпатська ексклюзив", пляшка скляна декорована "Карпатська вершина", пляшка скляна декорована "Княгинин золота", пляшка скляна декорована "Старе місто", пляшка скляна декорована "Велич Галичини" всі ємністю 0,75 літр. Строк дії договору від 07.03.2012 року продовжено Додатковою угодою від 28.12.2012 року (Т.1, а.с.237).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" виписано видаткову накладну №РН-28/02-1 від 28.02.2014 року, товар відвантажено відповідно до товарно-транспортної накладної №28/02-02 від 28.02.2014 року уповноваженій особі Івано-Франківського об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за довіреністю №128 від 26.02.2014 року, також позивачем виписано податкові накладні №37 від 21.02.2014 року, №55 від 28.02.2014 року (Т.1, а.с.111-114).

Відповідно до наданої позивачем копії реєстру №9028410349 від 19.05.2014 року, податкові накладні, отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Колор", були належним чином зареєстровані у зазначеному реєстрі (Т.1, а.с.70-78).

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року №9028410329 від 19.05.2014 року (Т.1, а.с.64-68).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пунктом 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництво, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За результатами системного аналізу вказаних правових норм, суд приходить до висновку про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий ним товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, усі суми податкового кредиту у спірних правовідносинах підтверджені відповідними податковими накладними, а також належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У ході перевірки відповідачем не встановлено та не відображено у акті перевірки наміру позивача отримати за вказаними вище договорами іншого результату, ніж придбання товару та отримання послуг. Досліджуючи надані позивачем та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом на виконання вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за вказаними договорами поставки та надання послуг, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

У акті перевірки Нововодолазька об'єднана державна податкова інспекція зазначила, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" не надано на перевірку товарно-транспортних накладних за лютий 2014 року - по ланцюгу від замовників до підрядника і від підрядника до замовника, а саме: не надано товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт отримання зазначеного товару та підтвердження факту просування товару згідно операцій виробничого процесу.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначені товарно-транспортні накладні надані відповідачеві до проведення перевірки у складі інших первинних документів по господарських операціях позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-КОЛОР" у лютому 2014 року, про свідчить наявна в матеріалах справи копія листа-відповіді позивача №22/07-01 від 22.07.2014 року на запит податкового органу № 2096/10/20-20-22-21 від 19.06.2014 року "Про надання пояснень та їх документального підтвердження ", що надійшов до податкового органу 23.07.2014 року відповідно до штампу вхідної кореспонденції (Т.1, а.с.203-207).

З акту перевірки вбачається, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач, зокрема, виходив з того, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" (довідка Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області від 30.04.2014 року №1501/20-38-22-0308/38876809 "Про результати документальної зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" код ЄДРПОУ 38876809 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Астелія" ЄДРПОУ 37765705 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" ЄДРПОУ 35777106 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Руш" ЄДРПОУ 32007740 за лютий 2014 року") податковим органом не підтверджено реальність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" з його контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання товарів.

Виходячи з цього, Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Харківській області зроблено висновок про те, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" зі своїми контрагентами-покупцями, зокрема і з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор", є безтоварними, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" сформувало "сумнівний" податковий кредит.

Дана обставина була покладена відповідачем в обґрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що, на думку суду, є безпідставним з огляду на наступне.

Дані щодо проведених щодо контрагента позивача звірок податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Доказами порушення правил формування податкового кредиту можуть слугувати лише досліджені первинні бухгалтерські документи підприємства позивача.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки відповідачем не наведено доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам правовідносин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 16 ПК України передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету - є платники податку.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим. Отже, відповідальність є персональною; обов'язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Матеріалами справи підтверджено факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок оплати цих товарів з господарською діяльністю позивача. Договірні відносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ас-Колор" мали реальний характер. Формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ здійснено відповідно до вимог ст. ст. 187, 198 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення №0001472200 від 19.08.2014 року підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001472200 від 19.08.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор" (63200, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Заводська, буд.1, код ЄДРПОУ 35777106) судовий збір у розмірі 214,20 грн. (двісті чотирнадцять гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 31 січня 2015 року.

Суддя Котеньов О.Г.