Постанова

від 10.12.2014 по справі 804/17853/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 804/17853/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Боднара Д.В., відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 6847,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

30.10.2014 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 6847,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачу на підставі договору оренди землі від 28.11.2006 передано в оренду земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:06:090:0070). У зв'язку з несплатою відповідачем плати за користування орендованою земельною ділянкою, податковим органом на підставі податкового повідомлення - рішення від 31.03.2014 № 132-15 ( форми "Ф") нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 6847,30 грн. за користування означеною земельною ділянкою. Враховуючи те, що відповідачем добровільно заборгованість не сплачена, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 відкрито провадження по справі № 804/17853/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2014.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити його повністю.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, її користування вказаною земельною ділянкою унеможливлене через те, що перед магазином відповідача, який розміщений на орендованій земельній ділянці поставлено малу архітектурну форму, якою фактично перегороджено вхід до приміщення відповідача. Враховуючи зазначені обставин та скрутне матеріальне становище, ОСОБА_4 не вносить платежі за оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:06:090:0070). Факт наявності боргу з орендної плати за земельну ділянку відповідач не спростовує.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1) перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник орендної плати за землю.

Між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_4 28.11.2006 укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:06:090:0070) строком на п'ятнадцять років.

Згідно п. 4.1 вказаного договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі, урахуванням п. 2.1. цього договору, у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця.

Розділом 12 цього договору передбачена зміна умов договору і припинення його дії.

Договір укладений сторонами та посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі за № 9395.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Статтею 270 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як встановлено ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 від 28.11.2006 є чинним, відповідачка не зверталась до орендодавця із вимогою про його розірвання, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 36.1., п.п. 36.2. ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що означений договір оренди землі є чинним, а орендар плату за землю у встановленому порядку не вносив, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.03.2014 № 132-15 ( форми "Ф"), за яким ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 6847,30 грн.

Відповідно до п. 58.3. ст. 53 ПК України, податкове повідомлення - рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення - рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Вказане податкове повідомлення - рішення від 31.03.2014 № 132-15 ( форми " Ф") направлено відповідачу за податковою адресою, відповідачем воно не оскаржувалося, відтак сума у розмірі 6847,30 грн. є узгодженою.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У в'язку з несплатою в добровільному порядку означеної суми, яка в контексті п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України є податковим боргом, податковим органом було сформовано та направлено платнику податкову вимогу від 17.07.2014 № 1583-25.

Згідно облікових даних позивача та наданого останнім розрахунку, на момент звернення до суду з означеним позовом заборгованість відповідача перед бюджетом з орендної плати за землю становить 6847,30 грн.

З наведеного вбачається, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов'язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Відповідно до п. 87.1, п. 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На час розгляду справи загальна сума заборгованості по орендній платі складає 6847,30 грн., яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена, відповідних доказів сплати суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 6847,30 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації суму податкового боргу у розмірі 6847 ( шість тисяч вісімсот сорок сім) грн. 30 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року

Суддя О.В. Царікова