Постанова

від 07.07.2006 по справі 5/215/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/215/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              07.07.06                                                                             №   5/215/06-АП

суддя     Проскуряков К.В.

(10 год. 55 хвил.)                                                                        м. Запоріжжя

За позовомПриватне підприємство “Мега Тур”, 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-А

до відповідачаДержавна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги 14

про визнання нечинним та скасування рішення      

Суддя: Проскуряков К.В.

Секретар судового засідання: Горохов І.С.

представники:

від позивача:       Захарченко В.Ф., довір., № 16 від 30.06.2006р.

від відповідача:   Сидорекно А.В., довір., № 43418/10-014 від 21.12.2005р.

                              Школьнікова Ю.А., довір., № 39215/10-014 від 17.11.2005р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

09.06.2006р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява позивача про визнання нечинним та скасування рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202303/0 від 20.02.2006р. у розмірі 13 000 грн.  

09.06.2006р. ухвалою господарського суду підготовче провадження закінчено та призначено справу до судового розгляду, засідання суду призначено на 07.07.2006р. У судовому засіданні від 07.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.                                                            

Позивач підтримав свої позовні вимоги, які обґрунтовує, посилаючись на те, що вилучення грошових коштів з каси підприємства старшим державним податковим ревізором –інспектором оперативного контролю ДПА у Запорізькій області Кавуном А.О. без складання протоколу вилучення є порушенням вимог діючого законодавства України. Посилається також на те, що Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг” не виділяє “власні” послуги, а виділяє лише “товари власного виробництва”  Таким чином, вказаним Законом передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при наданні будь-яких видів послуг підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. Позивач не є ні підприємством торгівлі, ні підприємством громадського харчування, надавало туристичні послуги в місцях своєї господарської діяльності шляхом проведення розрахунків у касі підприємства і оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, а значить здійснені підприємство розрахунки за вказаними операціями у відповідності до ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій. Також посилається на те, що рішення ДПА у Запорізькій області від 05.04.2006р. № 1139/10/25-020 про продовження терміну розгляду скарги до 22.04.2006р. не отримувало. Просить позов задовольнити.        

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що в ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не проведення розрахункової операції на повну суму 2 600 грн. Перелік суб'єктів підприємницької діяльності, які звільнені від обов'язкового застосування РРО та розрахункових книжок визначено у ст. 9 вказаного Закону, зокрема визначено, що підприємства у сфері послуг мають право не застосовувати РРО та розрахункові книжки при отриманні готівки від покупців при проведенні розрахунків за власні послуги. Операції турагента по перепродажу путівок, які є гарантією отримання туристичних послуг від туроператора, тобто не належать до послуг власного виробництва, повинні здійснюватись з застосування РРО. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

10.02.2006р. працівниками ДПА у Запорізькій області була проведена перевірка ПП “Мега Тур” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складено акт № 0800129/2308/082900582308 від 10.02.2006р., яким встановлено що, при перевірці ПП “Мега Тур” офіс за адресою пр. Леніна 117 А було здійснено купівлю путівки на відпочинок база відпочинку  “Христина”, смт. Славське, Львівська область,  на 10 днів 2-х місцевий номер, про що було укладено договір № 3 від 10.02.2006р. на туристичне обслуговування. Відповідно до умов договору турагент –ПП “Мега Тур” за встановлену договором плату –2 600 грн., за дорученням та замовленням туриста –громадянина Кавун А.О. зобов`язується надати посередницькі послуги туристу туристичного продукту, попередньо сформованого тур ператором, що передбачений додатком № 1 до даного договору, а турист зобов'язується на умовах даного договору прийняти та оплатити їх. На оплату послуг було виписано прибутковий касовий ордер № 4 від 10.02.2006р. на суму 2 600 грн. (2470 грн. –оплата за туристичні послуги згідно рахунку № 07/02 від 10.02.2006р., 130 грн. –комісійна винагорода ПП “Мега Тур” –5 %).

Внаслідок чого було встановлено, порушення підприємством п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р. № 1776-ІІІ, а саме: не проведення розрахункової операції на повну суму 2 600 грн.

На підставі акту перевірки прийнято рішення № 0000202303/0 від 20.02.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13 000 грн. Рішення вручено особисто директору ПП “Мега Тур” Фоменко Л.В. під розписку –20.02.2006р.

Позивачем було податно заперечення та пояснення № 2/14-06 від 14.02.2006р. до Акту перевірки до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. ДПІ у Орджоінікдзевському районі м. Запоріжжя було надано відповідь № 5672/23-812 від 17.02.2006р. в який повідомляється підприємству, що розрахункова операція яка була здійснена під час перевірки повинна проводитись через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем було подано скаргу № 09/03-06 від 09.03.2006р. до ДПА у Запорізькій області, за результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 1139/10/25-020 від 05.04.2006р. про продовження строку розгляду повторної скарги та 21.04.2006р. рішення № 1386/10/ 25-020 про результати розгляду  повторної скарги, яки му задоволенні повторної скарги було відмовлено, а рішення № 0000202303/0 від 20.02.2006р. залишено без змін.

Рішенням ДПА України № 8897/7/25-0415 від 12.05.2006р. продовжено строк розгляду скарги № 27/04-06 від 27.04.2006р., яке було вручено поштовим повідомленням Якубенко.

Рішенням ДПА України № 10247/7/25-0415 від 31.05.2006р. рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000202303/0 від 20.02.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із преамбулою Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-ІІІ від 01.06.2000р. цей Закон  визначає  правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування та послуг.

Пунктом 1 ст. 9  вказаного Закону України визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

при  здійсненні  торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами,  установами і організаціями усіх форм  власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з  оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій,  підписаних і завірених  печаткою  у встановленому порядку.

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або  в  безготівковій  формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу  товарів   (наданні   послуг)   у   сфері   торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із   застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 17 вказаного Закону України за порушення  вимог  цього  Закону  до  суб'єктів підприємницької  діяльності,  які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги),  за рішенням  відповідних  органів  державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг),  на  які  виявлено  невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій  на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори   розрахункових операцій, у  разі  не роздрукування відповідного  розрахункового  документа,  що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової  книжки.

Статтею 5 Закону України “Про туризм” від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР визначено, що туристичні агенти –юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльністю.

Діяльність туристичних фірм регулюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності, затвердженими спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 7/62 від 17.01.2001р.. Усі суб'єкти туристичної діяльності при  реалізації туристичних послуг, к відповідності з п. п. 1.1 Ліцензійних умов, можуть виконувати обов'язки тур оператора або турагента.

Туроператор –суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює заходи щодо формування, просування на ринку та реалізації свого туристичного продукту.

Турагент –суб'єкт туристичної діяльності, який здійснює заходи щодо просування та реалізації безпосередньо туристам туристичного продукту, сформованого туроператором, а також супутніх (додаткових) послуг, необхідних для реалізації туристичного продукту тур оператора.

Туристичні фірми, які не мають власної матеріальної бази для приймання відпочиваючих та здійснюють продаж туристичних путівок до санаторію, профілакторію, дому відпочинку, тур баз та інших на ринку туристичних послуг виступають у якості турагентів.

Враховуючи те, що ПП “Мега Тур” є турагентом та не має власної бази для приймання відпочиваючих та здійснює продаж путівок, тобто фактично  займається лише  реалізацією безпосередньо туристам туристичного продукту (посередницька діяльність), сформованого туроператором, операція щодо реалізації путівки повинна була бути проведеною через реєстратор розрахункових операцій на повну суму покупку.

Оскільки п. 1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  визначено, що не застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при здійсненні дозволяється у випадку здійснення торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами,  установами і організаціями усіх форм  власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з  оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій,  підписаних і завірених  печаткою  у встановленому порядку.

Путівка, реалізована позивачем,  не є продуктом його власного виробництва, а також не є і результатом  здійснених ним робіт (послуг), оскільки приватне підприємство “Мега Тур” є турагентом, що  реалізує, тобто продає туристам туристичний продукт (товар) інших туроператорів, і не реалізує туристам будь-яких інших послуг.

Посилання позивача на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 17.06.2005р. № 4905 щодо тлумачення ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” судом до уваги не приймається, оскільки вказаний лист не законодавчим чи нормативним актом і не є належним та допустимим доказом у справі.

Факт неотримання позивачем рішення про продовження строку розгляду скарги  від 05.04.2006р. № 1139/10/25-020 до 22.04.2006р., про яке зазначено у рішенні про результати розгляду повторної скарги  від 21.04.2006р. № 1386/10/25-020,   не свідчить про відсутність такого рішення взагалі, а тому не може бути підставою для визнання нечинним спірного рішення. .

Враховуючи вище викладене, вимога  позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167, розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                   К.В. Проскуряков

Відповідно до ст.. 254, 168 КАС  України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі –з дня складання у повному обсязі.

Постанова оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України   18.07.2006р.