Рішення

від 23.12.2014 по справі 635/10015/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/10015/14-ц

Провадження № 2/635/3617/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 10 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 2128 у загальній сумі 281900 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, автогазозаправочного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(два літ. Г), яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1045 га, кадастровий номер : 6325157900:00:011:0037 та складається з операторської - літ. «А-1», з бетон. обкл. цегл., загальною площею 17,50 кв.м.; навіс літ. «В» та належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 травня 2012 року за реєстровим №1418,заяви про повний розрахунок, посвідченої ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 травня 2012 року за реєстровим №1420,зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 30 травня 2012 року згідно витягу про державну реєстрацію прав №34320479, реєстраційний номер 8729649, номер запису 33 в книзі 1, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно на підставі витягу індексний №24067060, запис про право власності №6286336 від 10 липня 2014 року, виданого Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 403912363251 шляхом передачі ОСОБА_1 права власності на зазначене майно, визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений предмет іпотеки та припинити право власності на нього за ОСОБА_2, а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10 липня 2014 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно умов якого він передав у відповідача грошові кошти у сумі 269346 гривень, що є еквівалентом 23100 доларів США по курсу НБУ станом на 10 липня 2014 року, а останній зобов'язався повернути зазначені грошові не пізніше 10 серпня 2014 року. З метою забезпечення виконання зобов'язання також між сторонами був укладений Договір іпотеки від 10 липня 2014 року, за умовами якого відповідач передав в іпотеку позивачу нежитлову будівлю, автогазозаправочного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (два літ. «Г»), яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1045 га, кадастровий номер: 6325157900:00:011:0037, при цьому вартість предмета іпотеки складає 281900 гривень. Крім того, договором іпотеки передбачено, що позивач здобуває право звернення стягнення на предмет іпотеки при простроченні Боржником сплати боргу більш ніж на 5 днів за договором позики та не виконання будь - якого із пунктів договору в забезпечення якого укладається Договір іпотеки, при цьому право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя належить останньому. 15 серпня 2014 року на адресу відповідача було направлено нотаріально посвідчену заяву позивача про намір отримати свої грошові кошти. В порушення умов договору позики відповідач жодної сплати за ним не здійснив, у зв'язку з чим станом на день подання позову сума неповернутої позики складає 269346 гривень, загальна сума штрафу складає 328602,12 гривень, яку просить стягнути частково у розмірі 12554 гривень.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення по справі рішення у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду справи були встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10 липня 2014 року між сторонами був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2, а останній прийняв грошові кошти в сумі 269346 гривень, що є еквівалентом 23000 доларів США по курсу НБУ станом на 10 липня 2014 року та зобов'язався повернути ОСОБА_1 грошові кошти у зазначеній сумі не пізніше 10 серпня 2014 року. Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 10 липня 2014 року за реєстровим №2128.

В забезпечення умов виконання основного зобов'язання за вищевказаними договором позики, 10 липня 2014 року між сторонами був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передає в іпотеку ОСОБА_1 нежитлову будівлю, автогазозаправочного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(два літ. Г), яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1045 га, кадастровий номер : 6325157900:00:011:0037 та складається з операторської - літ. «А-1», з бетон. обкл. цегл., загальною площею 17,50 кв.м.; навісу літ. «В» та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 травня 2012 року за реєстровим №1418,заяви про повний розрахунок, посвідченої ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 травня 2012 року за реєстровим №1420,зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 30 травня 2012 року згідно витягу про державну реєстрацію прав №34320479, реєстраційний номер 8729649, номер запису 33 в книзі 1, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно на підставі витягу індексний №24067060, запис про право власності №6286336 від 10 липня 2014 року, виданого Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 403912363251. Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 10 липня 2014 року за реєстровим № 2131.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зі змісту зазначених договору позики та договору іпотеки вбачається, що ними визначені всі суттєві його умови, при цьому ОСОБА_2 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомився і згоден з усіма умовами зазначених договорів.

З п. 4.1 зазначеного договору позики вбачається, зо грошові кошти у сумі 269346 гривень ОСОБА_2 отримав повністю від ОСОБА_1 щн до підписання зазначеного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4 вищевказаного договору позики передбачено, що відповідач погодився з тим, що прострочкою виконання зобов'язань за договором буде недотримання строку сплати платежу більш ніж на п'ять днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2014 року на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі ст. 84 Закону України «Про нотаріат» за вих.№72/02-24 від 15 серпня 2014 року, було передано заяву ОСОБА_1 про його намір отримати свої грошові кошти, які були передані відповідачу за договором позики від 10 липня 2014 року та запропоновано на протязі 40 днів добровільно повернути грошові кошти та штраф. Згідно поштового повідомлення, зазначена заява повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з п. 4.6. договору позики, відповідач погодився з тим, що достатнім доказом отримання ним кореспонденції від ОСОБА_1 та/або представника за довіреність та/або нотаріуса має сприйматися будь-яких поштовий документ, що підтвердить її надходження до зазначеного поштового відділення за адресою, задекларованою у зазначеному договорі і вважається отриманою в день її надходження на поштове відділення, що обслуговує дім за цією адресою.

Судом встановлено, що відповідач до теперішнього часу не повернув у повному обсязі позичені у позивача кошти, у зв'язку загальна сума боргу за договором позики становить 269346 гривень.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з п. 5 договору позики, за прострочення виконання своїх зобовязань, позичальник повинен сплати на користь позикодавця штраф (пеню) в розмірі 1% від суми платежу, починаючи з шостого дня прострочення. Штраф (пеня) повинен бути сплачений в національній валюті за офіційним курсом НБУ на день прострочення.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з розрахунку позивача, сума пені станом на 15 грудня 2014 року становить 328602,12 гривень (122 дні прострочення х 2693,46 сума штрафу (пені) за 1 прострочений день(загальна сума позики 269346/100). Суд погоджується з розрахунком суми пені, наданим позивачем. Враховуючи положення ст. 11 ЦПК України, сума штрафу (пені), яка підлягає стягненню з відповідача становить12554 гривень.

Як вбачається з умов договору позики, ОСОБА_2 погодився з тим, що його зобов'язання за цим договором при затримання строку повернення позики мають бути виконані звернення стягнення на майно.

Разом з тим, п. 8 вищевказаного договору іпотеки передбачено, що ОСОБА_1 здобуває право звернення на предмет іпотеки при простроченні ОСОБА_2 сплати боргу більш ніж на п'ять днів за договором позики, та не виконанні будь-якого і пунктів договору, в забезпечення якого укладається цей договір.

Крім того, п. 11 договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язань за договором та/або договором позики у встановлений іпотекодержателем строк, таку вимогу іпотекодердатель може задовольнити за рахунок предмету іпотеки, що є предметом договору, в тому числі: шляхом набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем. При цьому право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя належить останньому. Для реєстрації права власності на предмет іпотеки у відповідності до ст. 37 Закону, договором іпотекодержателю надається право пред'являти правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, усно чи письмово звертатися до Реєстраційної служби, БТІ та інших установ, підприємств та організацій, з питань отримання Витягів та інших документів, подавати, одержувати та підписувати необхідні довідки та документи, заяви, а також вчиняти всі інші дії, пов'язані з виконанням цих питань.

Згідно ст. 1, ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержавтель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, принциповим є встановлення факту невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого запису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Частиною другою ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням вказаних норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке є способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Така правова позиція викладена судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-124цс13 від 11 грудня 2013 року.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці першому п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки-шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

За п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співвмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, зіставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочерговість задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 281900 гривень, в той час як загальна сума заборгованості за договором позики станом на 15 грудня 2014 року також становить 281900 гривень.

З огляду на те, що відповідач зобов'язання щодо своєчасного повернення грошової суми за вищевказаним договором позики від 10 липня 2014 року не виконув, розмір загальної суми боргу за цим договором позики не перевищує суму іпотеки, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки, припинивши право власності ОСОБА_2 на зазначене майно.

Позивачем при пред'явленні позову до суду були сплачені судові витрати, а саме -судовий збір у сумі 3000 гривень, що підтверджується квитанцією №1 від 11 листопада 2013 року.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України: судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених позовних вимог складає 281900 гривень, при таких обставинах з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати у сумі 2819 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 526, 530, 528, 611, 629, 638, 640, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 10 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 2128 у загальній сумі 281900 гривень (двісті вісімдесят одна тисяча дев'ятсот) гривень звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, автогазозаправочного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(два літ. Г), яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1045 га, кадастровий номер : 6325157900:00:011:0037, складається з операторської - літ. «А-1», з бетон. обкл. цегл., загальною площею 17,50 кв.м.; навісу літ. «В» та належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 травня 2012 року за реєстровим №1418, заяви про повний розрахунок, посвідченої ОСОБА_4, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 травня 2012 року за реєстровим №1420,зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 30 травня 2012 року згідно витягу про державну реєстрацію прав №34320479, реєстраційний номер 8729649, номер запису 33 в книзі 1, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно на підставі витягу індексний №24067060, запис про право власності №6286336 від 10 липня 2014 року, виданого Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 403912363251 шляхом передачі ОСОБА_1 права власності на зазначене майно.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, автогазозаправочного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(два літ. Г), яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1045 га, кадастровий номер : 6325157900:00:011:0037 та складається з операторської - літ. «А-1», з бетон. обкл. цегл., загальною площею 17,50 кв.м.; навіс літ. «В».

Припинити право власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, автогазозаправочного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(два літ. Г), яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1045 га, кадастровий номер : 6325157900:00:011:0037 та складається з операторської - літ. «А-1», з бетон. обкл. цегл., загальною площею 17,50 кв.м.; навіс літ. «В».

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -