Рішення

від 28.01.2015 по справі 910/27869/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015Справа № 910/27869/14

за позовомВиконавчого комітету Української міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефечсіпі Інвестментс» простягнення 17 193,39 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Ніколаєва Г.Г. - представник за довіреністю від 08.01.2015; від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 28.01.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Виконавчого комітету Української міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефечсіпі Інвестментс» про стягнення заборгованості в розмірі 40617,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.05.2012 між сторонами було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, на підставі якого відповідачу було передано у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 336,4 кв. м. за адресою: м. Українка, вул.. Юності, 12. За доводами позивача, відповідач порушуючи умови укладеного договору не сплачував орендні платежі за користування орендованими приміщеннями в період з 14 травня 2012 по 13 травня 2013 року, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 40 617,38 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2014 порушено провадження у справі № 910/27869/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 28.01.2015.

21.01.15 через відділ діловодства суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.12.14.

У судове засідання 28.01.2015 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача - 01030 м. Київ, вул. Пирогова, буд. 6-А, що зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надана позивачем.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

На підставі рішення Української міської ради від 12.04.12. між Виконавчим комітетом Української міської ради (позивач, орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефечсіпі Інвестментс» (відповідач, орендар) 14.05.2012 року було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, відповідно до умовам якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Українка, вул. Юності, 12, площею 336,4 кв.м. з метою розміщення лазні.

Відповідно до п. 1.3 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста і знаходиться на балансі Виконавчого комітету Української міської ради.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується упродовж 2 днів з дати підписання цього договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади м. Українка та пропорції її розподілу та становить за місяць 2711,75 грн. без ПДВ. нарахування ПДВ та індексу інфляції на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п.3.2 договору вартість комунальних послуг не входить до орендної плати та сплачується окремо згідно із укладеними договорами з постачальниками цих послуг.

Пунктом 10 договору строк його дії встановлений з 14.05.12 по 13.05.13 включно.

На підставі акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 14.05.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежиле приміщення за адресою: м. Українка, вул. Юності, 12, площею 336,4 кв.м. для розміщення лазні.

Як зазначає позивач, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати відповідно до умов Договору оренди від 14.05.12 у відповідача за період з 14.05.12 по 13.05.13 виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 40617,38 грн.

Претензією вих. № 1038/0/3-13 від 15.05.13 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, станом на момент вирішення спору відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованість в повному обсязі не погасив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконало належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору оренди від 14.05.12, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача плату за користування приміщенням за період з 14.05.12 по 13.05.13 (включно).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не наддав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 40617,38 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефечсіпі Інвестментс» (01030 м. Київ, вул. Пирогова, будинок 6-А, ідентифікаційний код 34356512) на користь Виконавчого комітету Української міської ради (08720 Київська область, Обухівський район, м. Українка, пл.. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 24884653) заборгованість по орендній платі в розмірі 40 617 (сорок тисяч шістсот сімнадцять) грн. 38 коп., 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.01.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.