Рішення

від 20.01.2015 по справі 910/24841/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24841/14 20.01.15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд"

Про стягнення 38 385,10 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Ворлд Фуд» про стягнення 38 385,10 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/24841/14 та призначено розгляд справи на 10.12.2014.

В судове засідання 10.12.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 10.12.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали про порушення провадження не виконав.

Ухвалою суду від 10.12.2014 відкладено розгляд справи на 20.01.2015.

13.01.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони.

В судове засідання 20.01.2015 представники сторін не з'явилися.

В судовому засіданні 20.01.2015 судом винесено рішення.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.09.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №Д-174, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціни на товар що поставляється на умовах Договору, формуються на підставі прас-листів постачальника та зазначаються в накладних на партію товару. При зміні цін на товари постачальник зобов'язаний за 14 календарних днів письмово повідомити покупця про передбачене введення в дію нових цін.

Згідно п. 7.1 оплата за товар здійснюється протягом 40 календарних днів, починаючи з дати поставки.

Позивач зазначає, що зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується:

видатковими накладними №М-051113/49 від 05.11.13р., №М-051113/50 від 05.11.13р., №М-051113/52 від 05.11.13р., №М- 051113/55 від 05.11.13р., №М-061113/22 від 06.11.13р., №М-071113/26 від 07.11.13р., №М-071113/42 від 07.11.13р., №М-071113/43 від 07.11.13р., №М-071113/59 від 07.11.13р., №М-081113/12 від 08.11.13р., №М- 131113/3 від 13.11.13р., №М-131113/10 від 13.11.13р., №М-131113/11 від 13.11.13р., №М-131 113/12 від 13.11.13р., №М-261113/22 від 26.11.13р., № М-261113/23 від 26.11.13р., №М-261113/24 від 26.11.13р.. №М- 261113/25 від 26.11.13р., №М-281113/22 від 28.11.13р., №М-281113/23 від 28.11.13р., №М-281 113/24 від 28.11.13р., №М-281113/25 від 28.11.13р., №М-281113/26 від 28.11.13р., №М-021213/12 від 02.12.13р., №М- 021213/13 від 02.12.13р., №М-021213/14 від 02.12.13р., №М-021213/15 від 02.12.13р. на загальну суму 32,619,60 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем було прийнято вар без зауважень, проте оплату не здійснено, в зв'язку із чим станом на 05.11.2014 утворилась заборгованість у розмірі 32619,60 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 09/04-1 від 09.04.2014, проте відповіді не отримано.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості що підлягає до стягнення становить 32619,60 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача товарний кредит у розмірі 1 238,88 грн., 487,02 грн. - 3% річних, інфляційних втрат у розмірі 4 039,60 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно розрахунку позивача сума товарного кредиту складає 1 238,88 грн.. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів за товарний кредиту розмірі 1 238,88 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 487,02 грн. - 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 4 039 (чотири тисячі тридцять дев'ять) грн.. 60 коп., підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВОРЛД ФУД! ( 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, код ЄДРПОУ 36148981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" ( 49098, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 14, кв. 178, код ЄДРПОУ 32502186) основну заборгованість в розмірі 32619 ( тридцять дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн.. 60 коп., проценти за товарний кредит - 1238 ( одна тисяча двісті тридцять вісім) грн., 88 коп., 3% річних і розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн.02 коп., інфляційні втрати в розмірі 4039 (чотири тисячі тридцять дев'ять) грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.01.2015

Суддя Л.В. Прокопенко