Постанова

від 29.01.2015 по справі 904/8116/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015 року Справа № 904/8116/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

Секретар судового засідання Ревкова Г.О.

Представники сторін:

від позивача: Слюсар Д.В., представник, довіреність № 16 від 13.01.15;

від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім "Дніпровський", м. Апостолове на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014року у справі № 904/8116/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасоптіма", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім "Дніпровський", м. Апостолове

про стягнення 295 003,21 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року по справі № 904/8116/14 (суддя Мартинюк С.В.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасоптіма", м. Кривий Ріг та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім «Дніпровський", м.Апостолове 195742,20 грн. основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів від 08 січня 2013 року № 27, укладеного між сторонами по справі, пеню в розмірі 14777,55 грн., 24% річних 38492,73 грн., штраф в розмірі 13701,95 грн., інфляційні в розмірі 32288,78 грн. та судовий збір у розмірі 5900,06 грн. ( з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2014 року про виправлення помилки - а.с.47) ( а.с.41-42;т.1).

Рішення вмотивоване виконанням позивачем зобов'язань по поставці нафтопродукції відповідачу згідно до умов Договору поставки нафтопродуктів від 08 січня 2013 року № 27, несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого товару та вимогами статті 193 Господарського кодексу України, статей 509, 525, 526, 530, 549, 598, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім «Дніпровський", м.Апостолове, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати і прийняти нове рішення в якому відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області є необґрунтованим, та таким, що прийнято при неповному досліджені матеріалів справи та з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Також скаржник вказує на те, що він не був присутній в судовому засіданні в якому приймалось оскаржуване рішення, отже був позбавлений можливості висловити свою думку з приводу належності та допустимості доказів, наданих позивачем, та надати свої докази на спростування позовних вимог позивача. Таким чином , був позбавлений законного права на судовий захист.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасоптіма» просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Торговий Дім «Дніпровський» залишити без задоволення.

Представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив ( а.с. 56 поштове відправлення).

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів, неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

08 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасоптіма" (далі по тексту - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім «Дніпровський» (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 27 з Додатковими угодами № 31 від 06 листопада 2013 року, № 4 від 15 листопада 2013 року, № 32 від 15 листопада 2013 року, № 5 від 21 листопада 2013 року, № 33 від 22 листопада 2013 року, № 6 від 05 грудня 2013 року (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник зобов'язувався передати нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах 100% передоплати ( пункт 4.2 Договору).

Підставою для розрахунків є даний Договір та Додаткові угоди, а також рахунки - фактури. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахунку покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. (пункти 4.3., 4.4. Договору).

В процесі виконання Договору між сторонами підписано Додаткові угоди № 31 від 06 листопада 2013 року, № 4 від 15 листопада 2013 року, № 32 від 15 листопада 2013 року, № 5 від 21 листопада 2013 року, № 33 від 22 листопада 2013 року, № 6 від 05 грудня 2013 року, умовами яких передбачена оплата товару протягом 30 днів з моменту поставки ( а.с.17,20,23,26,29,31; т.1).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013року (пункт 7.1 Договору), та містить всі істотні умови, які передбачені чинним законодавством для даного виду договорів.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 278 526,90 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1490 від 06 листопада 2013 року на суму 88755,00грн., № 466 від 15 листопада 2013 року на суму 2976,00грн., № 1552 від 15 листопада 2013 року на суму 97552,90 грн., № 481 від 21 листопада 2013 року на суму 299,00грн., № 1586 від 22 листопада 2013 року на суму 88755,00грн., № 507 від 05 грудня 2013 року на суму 189,00грн. та Довіреностями № 171 від 06 листопада 2013 року, № 179 від 15 листопада 2013 року, № 177 від 15 листопада 2013 року, № 180 від 21 листопада 2013 року, № 178 від 22 листопада 2013 року, на отримання товару представником відповідача, які містяться в матеріалах справи ( а.с.15-30; т.1).

На оплату товару позивачем відповідачу виставлено Рахунки № 1299 від 06 листопада 2013 року; № 316 від 15 листопада 2013 року; № 1344 від 15 листопада 2013 року; № 326 від 21 листопада 2013 року ; № 1369 від 22 листопада 2013 року; № 347 від 05 грудня 2013 року; які містяться в матеріалах справи ( а.с.15,18,21,24, 27,30; т.1).

Відповідач частково розрахувався з позивачем, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 195742,20 грн.

Доказів повного погашення заборгованості сторонами не надано.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 195 742,20грн. є обґрунтованими.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, в разі порушення строків розрахунків, передбачених додатковими угодами даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, за кожний день прострочки від суми заборгованості, а за прострочку більш ніж 30 днів додатково штраф розмірі 7 відсотків від суми заборгованості, згідно статті 625 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити прострочене грошове зобов'язання з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення; відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити 24 % річних від простроченої суми за весь час прострочки.

На підставі пункту 5.2. Договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 14 775,55 грн., 7% штрафу в розмірі 13 701,95грн., 24 % річних в розмірі 38 492,73 грн. та інфляційні втрати в розмірі 32 288,78 грн.

Розрахунок суми позову судом перевірено.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем доведена первинними документами, а саме видатковими накладними поставка товару відповідачу на суму 195742,20грн., а відповідач в свою чергу повинен довести оплату поставленого товару позивачу ( платіжними дорученнями, іншими розрахунковими документами, актами взаємозаліку, тощо), які відповідачем до матеріалів справи не надані.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі основного боргу в розмірі 195 742,20грн., пені в розмірі 14777,55 грн., 24% річних 38 492,73грн., штрафа в розмірі 13 701,95 грн., інфляційних втрат в розмірі 32288,78грн.

Доводи скаржника про позбавлення його судом першої інстанції на судовий захист, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

Згідно до частин 2, 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом; сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення ( а.с 32; т.1).

Заява відповідача про надання можливості для ознайомлення зі справою в матеріалах справи відсутня.

Тобто відповідач не був позбавлений права згідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позов, чи направити в судове засідання свого повноважного представника.

Крім того в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем відповідачу позову і доданих до нього матеріалів ( а.с.6-7).

Підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року по справі № 904/8116/14, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торговий дім "Дніпровський", м. Апостолове - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року у справі № 904/8116/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 лютого 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник