Рішення

від 26.01.2015 по справі 914/4193/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015 р. Справа № 914/4193/14

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Трускавець Львівської області

до відповідача: Виробничого кооперативу "Крок", м. Дрогобич

про стягнення 26 347, 94 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець

від відповідача: Куца Л.П. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу "Крок" про стягнення 26 347, 94 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2014 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду, в судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася в господарський суд з позовом до Виробничого кооперативу "Крок" (надалі - відповідач) про стягнення 26 347, 94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 25.06.2010 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір про надання послуг (надалі - договір).

Відповідно до умов договору позивач надає послуги екскаватором, а відповідач сплачує кошти за надані позивачем послуги шляхом безготівкового перерахування коштів на його розрахунковий рахунок. Розмір місячної плати за екскаватор вказується в акті виконаних робіт.

Так, протягом серпня - грудня 2010 р. позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 152 280 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за серпень 2010 р. на суму 14 760, 00 грн.; за вересень 2010 р. на суму 31 680, 00 грн.; від 29.10.2010 р. на суму 30 240, 00 грн.; від 09.11.2010 р. на суму 8 280, 00 грн.; за листопад 2010 р. на суму 10 530, 00 грн.; від 30.11.2010 р. на суму 16 830, 00 грн.; від 31.12.2010 р. на суму 21 600, 00 грн.; від 31.12.2010 р. на суму 11 520, 00 грн.; від 31.01.2011 р. на суму 6 840, 00 грн.

Відповідач оплату за надані позивачем послуги здійснив частково в розмірі 130 250, 00 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 22 030, 00 грн.

В листопаді 2013 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення останнім заборгованості, яку він залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином на час розгляду справи, сума основного боргу становить 22 030, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст. 625 ЦК України, 3 % річних в розмірі 624, 69 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 693, 25 грн.

У представленому відзиві на позовну заяву, представник відповідача позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що позивачем були надані послуги на загальну суму 133 470, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за серпень 2010 р. на суму 14 760, 00 грн.; за вересень 2010 р. на суму 31 680, 00 грн.; від 29.12.2010 р. на суму 30 240, 00 грн.; від 30.11.2010 р. на суму 16 830, 00 грн.; від 31.12.2010 р. на суму 21 600, 00 грн.; від 31.12.2010 р. на суму 11 520, 00 грн.; від 31.01.2011 р. на суму 6 840, 00 грн. В той же час, акти виконаних робіт від 09.11.2010 р. на суму 8 280, 00 грн. та за листопад 2010 р. на суму 10 530, 00 грн., на які посилається позивач були анульовані. Відповідачем надані позивачем послуги оплачені в розмірі 130 520, 00 грн., а решта суми заборгованості в розмірі 2 950, 00 грн. сплачена платіжним дорученням від 08.12.2014 р. № 114. Таким чином, у відповідача повністю відсутня заборгованість перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 (глава 63) ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Приписами ст. 903 вказаного Кодексу зазначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 25.06.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу послуги екскаватором, а відповідач зобов'язався сплатити кошти за надані позивачем послуги шляхом безготівкового перерахування коштів на його розрахунковий рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом серпня - грудня 2010 р. позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 152 280 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за серпень 2010 р. на суму 14 760, 00 грн.; за вересень 2010 р. на суму 31 680, 00 грн.; від 29.10.2010 р. на суму 30 240, 00 грн.; від 09.11.2010 р. на суму 8 280, 00 грн.; за листопад 2010 р. на суму 10 530, 00 грн.; від 30.11.2010 р. на суму 16 830, 00 грн.; від 31.12.2010 р. на суму 21 600, 00 грн.; від 31.12.2010 р. на суму 11 520, 00 грн.; від 31.01.2011 р. на суму 6 840, 00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач оплату за надані позивачем послуги здійснив частково в розмірі 130 520, 00 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 21 760, 00 грн., а не 22 030 грн., оскільки при розрахунку основного боргу позивачем не було враховано оплату проведену відповідачем 19.02.2014 р.

Після звернення позивача з відповідним позовом до суду, 08.12.2014 р. відповідачем частина заборгованості в розмірі 2 950, 00 грн. була сплачена, що підтверджується платіжним дорученням № 114.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 18 810, 00 грн., зокрема неоплаченими залишаються акти виконаних робіт від 09.11.2010 р. на суму 8 280, 00 грн. та за листопад 2010 р. на суму 10 530, 00 грн.

Твердження представника відповідача, що акти виконаних робіт від 09.11.2010 р. на суму 8 280, 00 грн. та за листопад 2010 р. на суму 10 530, 00 грн. були анульовані сторонами шляхом підписання акту від 30.11.2010 р. на суму 16 830, 00 грн., не підтверджені жодними доказами, а відтак вони не спростовують заборгованість відповідача в розмірі 18 810, 00 грн., тому вказана сума основного боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилання представника відповідача в обгрунтування своїх заперечень на акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року, що укладений між замовником - ТзОВ «Санаторій Едем» та генпідрядником - Виробничим кооперативом «Крок» (відповідачем) та на відомість ресурсів до вказаного акту, в якій зазначено що екскаватором одноковшовим дизельним на пневмоколісному ходу, місткістю ковша 0,25 куб.м. було виконано робіт на суму 16 830, 00 грн. (п.18 відомості) суд не вважає належним доказом, оскільки у вказаній відомості зазначено що екскаватор у листопаді 2010 року відпрацював 112,2 машино-годин, а в акті від 30.11.2010 р. зазначено, що екскаватор відпрацював лише 93,5 години.

Суд зауважує що відповідачем не представлено жодних доказів вжиття протягом 2010-2014 років дій щодо анулювання підписаних з позивачем актів виконаних робіт від 09.11.2010 р. на суму 8 280, 00 грн. та за листопад 2010 р. на суму 10 530, 00 грн., навіть незважаючи на надіслання позивачем претензії про сплату заборгованості, а посилання відповідача про те, що вказані акти були анульовані сторонами внаслідок підписання акту від 30.11.2010 р. на суму 16 830, 00 грн. виникло лише після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 2 950, 00 грн., що погашена відповідачем платіжним дорученням від 28.12.2014 р. № 114, копія якого долучена до матеріалів справи, провадження у справі слід припинити.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 624, 69 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 693, 25 грн., суд зазначає, що при їх розрахунку позивачем допущено помилки, оскільки не вірно визначено суму основного боргу. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних в розмірі 617, 03 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 648, 06 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу «Крок» (82100, м. Дрогобич Львівської області, вул. Репіна, 18, код ЄДРПОУ 19162403) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму в розмірі 24 865, 55 грн. з них:

- 18 810, 00 грн. - основного боргу;

- 3 648, 06 грн. - інфляційні втрати;

- 617, 03 грн. - 3 % річних;

- 1 790, 46 грн. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 950, 00 грн. заборгованості припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 29.01.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.