Рішення

від 28.01.2015 по справі 926/1759/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2015 р. Справа № 926/1759/14

За позовом приватного підприємства «Віта-Агро»

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк»

про стягнення заборгованості в сумі 171065,23 грн.

суддя Байталюк В. Д.

за участю представників сторін:

від позивача - Хомин І. М., довіреність від 03.11.2014 № 2/14;

від відповідача - Жмінка І. В., довіреність від 01.04.2014.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Віта-Арго», м. Золочів Львівської області, звернулось з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк», с. Горішні Шерівці Чернівецької області, про стягнення заборгованості за договором в сумі 171065,23 грн., в тому числі 122803,47 грн. основного боргу та 48261,76 грн. суми на яку збільшилась заборгованість в наслідок коливання курсу гривні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 29/09/11 від 29.09.2011 відповідачу поставлено товари загальною вартістю 2139144,60 грн. Рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.10.2014 стягнуто з відповідача частину заборгованості. Відмовившись від договору у порядку визначеному статтею 538 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача решту заборгованості в розмірі суми позову.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 28.11.2014 порушено провадження у справі.

В ході розгляду справи у судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва. Востаннє, ухвалою суду від 15.01.2015 розгляд справи відкладено на 28.01.2015.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.09.2011 сторони уклали договір № 29/09/11 (далі - Договір) згідно умов якого продавець (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві (відповідач) товари - далі по тексту іменовані як Товари, а також виконати необхідні роботи по монтажу, установці й пуско-наладці Товарів, навчання обслуговуючого персоналу в обсязі 36 (тридцять шість) робочих годин - далі по тексту іменовані як Роботи, а покупець зобов'язується прийняти Товари та Роботи, і оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору асортимент і кількість товарів, а також перелік Робіт зазначені в Додатках № 1 та № 2 до даного Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно додатків № 1 та № 2 (специфікацій) до Договору, погоджена сторонами вартість Товару становила 2139144,59 грн. (в тому числі 1215299,18 грн. згідно додатку № 1 та 923845,41 грн. згідно додатку № 2), а вартість Робіт відповідно до додатку № 1 складала 101234,43 грн. (84362,02 грн. без ПДВ).

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 2139144,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000039 від 28.02.2012 на загальну суму 1215299,18 грн. та видатковою накладною № РН-0000040 від 29.02.2012 на загальну суму 923845,42 грн.

Умови оплати послуг за Договором визначені розділом 3, згідно з яким:

3.1. Оплата за даним договором виконується банківським переведенням на рахунок Продавця, в українських гривнях, на наступних умовах:

3.1.1. Передоплата в розмірі 20 % вартості договору, що становить 448 075 грн. 80 коп. (чотириста сорок вісім тисяч сімдесят п'ять грн. 80 коп.) перераховується протягом 7 банківських днів з моменту підписання даного договору;

3.1.2. Платіж в розмірі 30 % вартості договору, що становить 672113 гри. 70 коп. (шістсот сімдесят дві тисячі сто тринадцять грн. 70 коп.) перераховується протягом 7 банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Німеччині.

3.1.3. Платіж в розмірі 40 % вартості договору, що становить 896151 грн. 61 коп. (вісімсот дев'яносто шість тисяч сто п'ятдесят одна грн. 61 коп.) перераховується протягом 7 банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Києві.

3.1.4. Платіж в розмірі 10 % вартості договору, що становить 224037 гри. 90 коп. (двісті двадцять чотири тисячі тридцять сім грн. 90 коп.) перераховується протягом 7 банківських днів після здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу.

Платежі передбачені підпунктами 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 Договору, відповідач оплатив повністю, що підтверджується банківськими виписками від 11.10.2011 та від 15.02.2012. Оплату платежу передбаченого підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 Договору, відповідач здійснив частково на суму 458546,61 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.02.2012.

Решту заборгованості в сумі 437605,00 грн. згідно підпункту 3.1.3 пункту 3.1 Договору, стягнуто з відповідача рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.10.2014 у справі № 926/1190/14, яке набрало законної сили.

Відтак, станом на день подання позову неоплаченою залишається вартість Товару на суму 122 803,47 грн.

Частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.10.2014 у справі № 926/1190/14, яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини справи.

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором - в ньому об'єднано два види цивільно-правових договорів, а саме договір купівлі-продажу (та поставки як його різновиду) та договір підряду.

Під час розгляду справи № 926/1190/14 судом встановлено як факт належної поставки відповідачу Товару за Договором (асортимент та сума обладнання поставленого згідно видаткових накладних № РН-0000039 від 28.02.2012 на суму 1215299,18 грн. та № РН-0000040 від 29.02.2012 на суму 923845,42 грн. відповідає обладнанню зазначеному в додатках № 1 та № 2 (специфікаціях) до Договору), так і його прийняття уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності від 27.02.2012 на бланку серії «ААД» № 037228.

Оплата четвертого платежу передбаченого підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 Договору перераховується протягом 7 банківських днів після здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу.

Отже частина перша статті 692 Цивільного кодексу України, щодо стягнення частини четвертого платежу передбаченого вказаним підпунктом Договору не застосовується, оскільки Договором встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 5.2 Договору, монтаж, установка обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу Продавець зобов'язується виконати в термін до 28 робочих днів з моменту готовності приміщень до монтажу обладнання.

Однак, як встановлено рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.10.2014 у справі № 926/1190/14 відповідач свого обов'язку про повідомлення позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання не виконав.

Також відповідачем не виконано у повному обсязі зобов'язання по сплаті третього платежу, визначеного в підпункті 3.1.3 пункту 3.1 Договору.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що виконання позивачем свого обов'язку по здійсненню робіт є за своїм змістом у розмінні частини першої статті 538 Цивільного кодексу України зустрічним виконанням зобов'язання, оскільки виконання позивачем свого обов'язку по проведенню робіт було обумовлене попереднім виконанням відповідачем свого обов'язку щодо повної оплати платежу, визначеного в підпункті 3.1.3 пункту 3.1 Договору та повідомлення відповідачем про готовність приміщень до монтажу обладнання, які відповідач не виконав.

Згідно частини третьої статті 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Зважаючи на те, що відповідач не виконав у повному обсязі свого обов'язку щодо здійснення попередньої оплати товару, а також не повідомив позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання, позивач правомірно відмовився від зобов'язання щодо виконання робіт відповідно до частини третьої статті 538 Цивільного кодексу України, що підтверджується надісланим на адресу відповідача повідомленням-вимогою вих. № 11/14 від 04.11.2014.

Відповідач не надав доказів повідомлення позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання до надіслання на його адресу вказаного вище повідомлення-вимоги від 04.11.2014. Подані представником відповідача письмові пояснення колишніх директорів СТОВ «Свіженька-Мілк» Велущака С. М. та Головенка О. М., про те, що ними нібито повідомлялося позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання не можуть слугувати належним доказом в підтвердження даних обставин. Також суд не приймає до уваги надану у судовому засіданні повідомлення-вимогу відповідача вих. № 1 від 22.01.2015 про готовність приміщень до монтажу обладнання та необхідність проведення робіт по монтажу, установці й пуско-наладці обладнання, оскільки це повідомлення надіслано відповідачу після його відмови від Договору.

Отже, у відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України позивач набув права вимоги щодо сплати решти заборгованості за Товар.

Відповідно до частини другої статті 524 Цивільного кодексу України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно частини другої статті 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що загальна сума Договору змінюється пропорційно зміні курсу євро відносно гривні, за курсом НБУ, встановленого на день надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця. На день підписання Договору курс зафіксовано як 10,87 грн. за 1 євро.

Станом на 20.11.2014 (дату подання позову) офіційний курс гривні до євро становив: 1 євро = 15,146 грн.

Таким чином, з огляду на зменшення курсу гривні відносно євро, порівняно з курсом, зафіксованим в пункті 2.2 Договору, сума основного боргу з урахуванням курсової різниці, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 171065,23 грн.

Розрахунок суми боргу здійснений позивачем з урахуванням зміни курсу гривні до євро судом перевірений.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача з урахування зміни курсу гривні відносно євро станом на день подання позову становить 171065,23 грн.

Судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» (Чернівецька область, Заставнівський район, с. Горішні Шерівці, вул. Задубрівська, буд. 2, ідентифікаційний код 36752260) на користь приватного підприємства «Віта-Агро» (Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код 32469212) заборгованість в сумі 171065,23 грн. та судовий збір в розмірі 3421,30 грн.

Повне рішення складено 31.01.2015.

Суддя В. Байталюк