Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/28861/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/28861/14 27.01.15 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Індекс-Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд"

про стягнення 17 450,32 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Ковтун Д.С.(директор)

Від відповідача: Качан В.В.(дов. від 15.05.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу № 221013-КД від 22.10.2013 у розмірі 17 450,32 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2014 порушено провадження у справі №910/28861/14 та призначено до розгляду на 13.01.2015.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання 13.01.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 27.01.2015.

Представник позивача з'явився в судове засідання 27.01.2015, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2015 також з'явився, заперечень проти позову не подав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Індекс-Груп» (далі позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд» (далі відповідач, покупець) був укладений договір купівлі продажу № 221013-КД(далі Договір).

Відповідно до розділу 1 договору продавець зобов'язується своєчасно передати (поставити) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати і своєчасно оплачувати пакувальні та маркувальні матеріали, що іменується надалі "Товар", на умовах даного Договору.

Асортимент, кількість, ціна і загальна вартість Товару вказуються в накладних, які оформляються Продавцем у відповідності з поданим Покупцем замовленням.

Загальна кількість товару, що передаються за цим Договором у власність Покупця, не обмежуються і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару.

Згідно розділу 3 договору товар продавець доставляє за адресою: вул. Сім'ї Сосніних, 9, м. Київ, протягом З (трьох) робочих днів з моменту подачі заявки на відповідну партію Товару.

Продавець надає з Товаром на адресу Покупця такі супроводжувальні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну та товарно-транспортну накладну.

Прийом Товару провадиться уповноваженими представниками обох Сторін. При необхідності оформлюються відповідні акти приймання-передачі з обов'язковою участю повноважних представників обох Сторін. Датою поставки Товару вважається дата підписання видаткової накладної Покупцем.

Відповідно до розділу 4 договору ціна Товару встановлюється в національній валюті України.

Загальна сума даного Договору складає суму вартостей Товару, зазначених у накладних на кожну партію Товару, поставлених в рамках даного Договору.

Згідно розділу 5 договору Засобом платежів є національна валюта України - гривня.

Покупець здійснює оплату Товару на підставі виставлених Продавцем рахунків в наступному порядку: 100% вартості партії Товару оплачуються впродовж 40(сорока) календарних днів з моменту отримання Покупцем відповідної партії Товару.

На виконання умов Договору позивачем був поставлений товар відповідачу в кількості та асортименті зазначеному в видаткових накладних. Вказаний товар в повному обсязі був отриманий відповідачем.

В свою чергу відповідач розрахувався за отримані товарно-матеріальні цінності частково у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість на загальну суму 14385 грн. 65 коп. (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят п'ять гривень 65 копійок).

Так, відповідно до видаткової накладної від 16.12.2013 № РН-0001251 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 9831 грн. 73 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 27.01.2014 № 27 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 9831 грн. 73 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 11.03.2014 № 164 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 972 грн. 00 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 19.03.2014 №185 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 10260 грн. 00 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 21.03.2014 № 194 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 972 грн. 00 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 04.06.2014 № 420 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 13764 грн. 60 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 26.06.2014р. № 490 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 1209 грн. 60 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 05.08.2014р. № 635 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 13121 грн. 99 коп.

Відповідно до видаткової накладної від 25.09.2014р. № 813 Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 14385 грн. 60 коп.

Всього Позивачем було поставлено Відповідачу товарно-матеріальних цінностей на суму 74 349,25 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем оплата товару отриманого за вищевказаними видатковими накладними була здійснена частково і на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти згідно наступних банківських виписок:

Відповідно до банківської виписки від 28.01.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 9831 грн. 73 коп.

Відповідно до банківської виписки від 07.03.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 9831 грн. 73 коп.

Відповідно до банківської виписки від 22.04.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 972 грн. 00 коп.

Відповідно до банківської виписки від 12.05.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 10260 грн. 00 коп.

Відповідно до банківської виписки від 24.06.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 972 грн. 00 коп.

Відповідно до банківської виписки від 24.07.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 10354 грн. 60 коп.

Відповідно до банківської виписки від 25.07.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 3410 грн. 00 коп

Відповідно до банківської виписки від 12.09.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 13121 грн. 99 коп

Відповідно до банківської виписки від 24.09.2014 Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в сумі 1209 грн. 60 коп

Всього Відповідачем було перераховано Позивачу коштів на загальну суму 59963 грн. 65 коп.

За період з 22.10.2013 по 17.12.2014 Відповідачем не було оплачено отримані ним товарно- матеріальні цінності за видатковою накладною від 25.09.2014 № 1224 загальну суму 14385 грн. 60 коп.

Заборгованість за вищевказаними видатковими накладними склала 14385 грн. 60 коп.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість покупця за товар перед постачальником становить 14 385,60 грн .

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 692 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 14 385,60 грн.

Судом на підставі: договору, видаткових накладних, платіжних документів достеменно встановлено та відповідачем будь-якими доказами не спростовано, що залишок його заборгованості за не поставлену позивачем продукцію становить 14 385,60 грн., що є у відповідності з умовами договору та нормами Цивільного кодексу України безперечною підставою для задоволення вказаних позовних вимог у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 20,10 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 20,10 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу та штрафу у розмірі 20% неоплаченої суми в у відповідності з п. 7.3 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за непоставлений товар, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 7.3 договору, яка складає 167,50 грн. та штраф на підставі пункту 7.3 договору, який складає 2 877,12 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 167,50 грн. та штраф у розмірі 2 877,12 грн. З цими сумами суд погоджується, так як позивачем вони розраховані арифметично вірно.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Індекс-Груп" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд" (01133, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 3, код ЄДРПОУ 37264943) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Індекс-Груп" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, провулок П.Морозова, буд. 29, код ЄДРПОУ 37233920) основний борг в сумі 14 385 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 60 коп., 3% річних в сумі 20 (двадцять) грн. 10 коп., пеню в сумі 167 (сто шістдесят сім) грн . 50 коп., штраф в сумі 2 877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 02.02.2015