Постанова

від 07.04.2014 по справі 804/126/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 804/126/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Сафрончик М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо - технічна компанія» до Криворізької північної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.14 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-технічна компанія» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.10.2013 року № 264 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» (код ЄДРПОУ 31551049);

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.10.2013 року № 271 «Про продовження терміну проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» (код ЄДРПОУ 31551049);

- визнати протиправними дії Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» (код ЄДРПОУ 31551049);

- зобов'язати Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній системі автоматичного співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» (код ЄДРПОУ 31551049) по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2013 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковим органом в порушення вимог пп.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України було винесено накази про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та продовження термінів її проведення, оскільки на обов'язковий письмовий запит, який був направлений на адресу підприємства, позивачем було надано всі необхідні документи щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ЄТК Україна» і ПАТ «Південний ГЗК», відтак у відповідача взагалі були відсутні підстави для прийняття спірних наказів та проведення перевірки позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 66-68, т. 3 а.с. 32-36). З наданих до суду заперечень свідчить, що перевірка позивача проведена з дотриманням норм п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, оскільки підприємством на обов'язковий письмовий запит ОДПІ не були надані в повному обсязі всі первинні документи та письмові пояснення про які було зазначено у запиті. Крім того, відповідачем правомірно здійснено коригування показників податкової звітності з ПДВ позивача за січень - лютий 2013 року, оскільки в ході перевірки не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «ЄТК Україна» і ПАТ «Південний ГЗК». За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позову.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача (т. 3 а.с. 30).

У відповідності до положень ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з таких підстав та мотивів.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного наказу від 22.10.2013 р. № 264 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» (код ЄДРПОУ 31551049) відповідач визначив положення пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, ст. 86 Податкового кодексу України (далі ПКУ) (т. 1 а.с. 20).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

07.10.13 за № 4440/10/04-83-22.11 і № 4726/10/04-83-22.11 відповідачем були складені і того ж дня вручені позивачу письмові запити «Про надання інформації та її документального підтвердження» з питань взаємовідносин з ТОВ «ЄТК Україна» (код ЄДРПОУ 34828710)» за період січень - лютий 2013 року (т. 1 а.с. 22, 25). Зі змісту вказаних запитів вбачається, що юридичною підставою для складання згаданих запитів суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, ч. 1 п. 73.3 ст. 73, ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, фактичною ж підставою слугувало отримання податкової інформації від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 26.07.13 №62/22-01/34828710 щодо виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення позивачем норм податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ЄТК Україна» за січень-лютий 2013р. та подальшої реалізації товарів покупцям.

21.10.2013 року за вих. № 170 та № 171 позивачем на адресу ОДПІ були направлені копії первинних документів та письмові пояснення у відповідь на обов'язкові письмові запити відповідача від 07.10.2013 р. (т. 1 а.с. 23-24, 26-27).

Наказом начальника Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.10.2013 року № 264 прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» код ЄДРПОУ 31551049» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЄТК Україна» (код ЄДРПОУ 18710) за період з 01.01.2013 року по 28.02.2013 року, та подальшою реалізацією придбаних зів (робіт, послуг). Проведення перевірки призначене з 22.10.2013 року тривалістю 5 робочих днів (т. 1 а.с. 20).

В подальшому, наказом начальника Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.10.2013 року № 271 прийнято рішення про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» код ЄДРПОУ 31551049» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ЄТК Україна» (код ЄДРПОУ 34828710) за період з 01.01.2013 року по 28.02.2013 року на 2 робочих дні з 29.10.2013 року по 30.10.2013 року (т. 1 а.с. 21).

За наслідками проведеної перевірки, Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 01.11.2013 року було складено акт № 210/222/31551049 про результати її проведення (т. 1 а.с. 28-50).

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз положень ПКУ дає підстави для висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 ПКУ, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок унормовані ст.79 ПКУ.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 ПКУ обставини, які є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України. Положеннями пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

В ході розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, представником позивача визнано, що запити від 07.10.13 за № 4440/10/04-83-22.11 і №4726/10/04-83-22.11 були одержані позивачем, який надав відповідь від 21.10.2013 р. за вих. № 170 і № 171, але без сертифікатів походження товару - «коксовий дріб'язок» (ТУ, ГОСТ), виписок банку, що засвідчують факт оплати за поставлений товар за січень - лютий 2013 року.

Між тим, як свідчить з доданих до матеріалів справи копій первинних документів, відповідно до Договору поставки № 01-10/12 від 10.12.2012 р., укладеного між ТОВ «Північний ГЗК» (Покупець) та ТОВ «Українська гірничо - технічна компанія» (Продавець), обов'язковою умовою поставки товару є надання оригіналу сертифікату якості товару (п. 6.3.2) (т. 1 а.с. 93).

В ході розгляду справи представником позивача не було надано зрозумілих пояснень щодо ненадання в повному обсязі інформації на обов'язковий запит ОДПІ (в т.ч. сертифікатів походження товару - «коксовий дріб'язок» (ТУ, ГОСТ), виписок банку, що засвідчують факт оплати за поставлений товар), які б підтверджували реальність здійснення господарської діяльності позивача.

Судовим оглядом вказаних запитів не встановлена їх невідповідність вимогам, викладеним в абз.1 та 2 п.73.3. ст.73 ПКУ.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимоги про скасування спірних наказів від 22.10.2013 р. № 264 і від 28.10.2013 р. № 271, оскільки на отримані від податкового органу письмові запити, оформлені відповідно до вимог абз.1 та 2 п.73.3. ст.73 ПКУ, платник податків надав відповідь, до якої не долучив у повному обсязі документи по суті викладених у запиті питань, внаслідок чого у податкового органу виникло право прийняти рішення про проведення документальної перевірки та продовження термінів її проведення.

Суд також не вбачає підстав і для задоволення позову в частині визнання протиправними дій ОДПІ щодо організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія», оскільки в ході розгляду справи було підтверджено правомірність її проведення з підстав, викладених в наказах від 22.10.2013 р. № 264 і від 28.10.2013 р. № 271.

Щодо провденого коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень - лютий 2013 року, відображених позивачем у податковій звітності з ПДВ, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із відображенням відповідачем в автоматизованій базі даних співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України висновків акту перевірки від 01.11.2013 року № 210/222/31551049 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ЄТК Україна» за період з 01.01.2013 р. по 28.02.2013 р.» (т. 3 а.с. 32-36).

Відповідно до висновків цього акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «ЄТК Україна» - ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» - ПАТ «Південний ГЗК», що призвело до завищення податкового юедиту за січень 2013 року на суму ПДВ 505873,39 грн. і за лютий 2013 року на суму ПДВ 688351,62 грн., та завищення податкових зобов'язань за січень 2013 року на суму ПДВ 505873,39 грн. і за лютий 2013 року на суму ПДВ 688351,62 грн. (т. 1 а.с. 49).

Перевіряючи спірні дії ДПІ на відповідність вимогами ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом. Так, контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій органів державної податкової служби. З метою удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та визначення порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ДПА України своїм Наказом «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.08 № 266 затвердила відповідні Методичні рекомендації (далі - Методичні рекомендації №266).

Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій №266 створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом п. 2.12. Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість надсилається до центральної бази даних податкової звітності та підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Одночасно положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п.179.5 ст. 179 ПКУ). Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 9.8 ст. 9 ПКУ визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.08 №827, передбачено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

На підставі викладених нормативних положень суд доходить до висновку, що обов'язку платника податків подати декларацію з податку на додану вартість кореспондує обов'язок податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Крім того, суд зважує, що вище викладені нормативні положення дають підстави для висновку й про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Позаяк питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У спірних правовідносинах ОДПІ в ході проведення перевірки дійшла висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «ЄТК Україна» - ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» - ПАТ «Південний ГЗК»; встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України; а також встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання ТОВ «ЄТК Україна» - ТОВ «Українська гірничо-технічна компанія» - ПАТ «Південний ГЗК».

З огляду на припис розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, суд доходить до висновку, що за відсутністю об'єкту оподаткування, визначення якому надано в ст.185 ПКУ, у платника не можуть виникати відповідні податкові зобов'язання з ПДВ та право на податковий кредит. За викладених обставин, висновки ОДПІ, викладені в Акті, стосуються правильності та достовірності задекларованих позивачем даних податкового обліку.

Суд відмічає, що висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платнику податкових зобов'язань відповідним податковим повідомлення-рішенням та їх узгодження у встановленому законом порядку. Як встановлено в ході розгляду справи, відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі Акту відповідачем відносно позивача не приймалось, однак висновки Акту внесені до електронних баз, що потягло відображення в таких базах показників з відхилення сум ПДВ від сум ПДВ, зазначених позивачем в податкових деклараціях.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПКУ. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПКУ та його узгодження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимим доказами факт відповідності показників в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показникам, зазначеним позивачем в податковій звітності з ПДВ за спірні періоди, з огляду на внесення до електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних Акту щодо відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та відсутність відповідного податкового повідомлення-рішення відносно позивача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподіл відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо - технічна компанія» до Криворізької північної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Криворізької північної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо - технічна компанія» з податку на додану вартість за січень - лютий 2013 року в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі Акту перевірки від 01.11.2013 р. № 210/222/31551049.

Зобов'язати Криворізьку північну державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо - технічна компанія», що зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо - технічна компанія» в податкових деклараціях з ПДВ за січень - лютий 2013 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо - технічна компанія» (код ЄДРПОУ 31551049, 50031, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Кремлівська б. 4) витрати по сплаті судового збору в сумі 18,27 грн. (вісімнадцять грн. 27 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева