Постанова

від 26.01.2015 по справі 809/58/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. справа № 809/58/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача : Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - Шеркунової Р.В.,

представника відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" про стягнення заборгованості за страховими внесками на випадок безробіття в сумі 392,25 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 06.01.2015 року відкрито провадження у справі за позовом Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі по тексту також - позивач, Калуський міськрайонний центр зайнятості, Фонд) до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" (надалі по тексту також - відповідач) про стягнення заборгованості за страховими внесками на випадок безробіття в сумі 392,25 гривень.

Позов мотивовано тим, що за відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 392,25 гривень, самостійно визначені товариством у Розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків за 2010 рік.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю. Зазначила, що станом на січень 2015 року заборгованість відповідача в сумі 392,25 гривень не погашена перед позивачем, у зв'язку з чим просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 26.01.2015 року не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується отриманим 14.01.2015 року рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи (а.с. 24). Причини своєї неявки не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи чи розгляду справи без участі представника відповідача, останній до суду не звертався. Своїм правом подання письмового заперечення проти адміністративного позову відповідач не скористався.

Відповідно до приписів частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 і частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" зареєстроване як юридична особа та являється платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Суд, у відповідності до вимог частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в редакції чинній на час дії спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час вирішення спору) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (надалі по тексту також - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 вказаного Закону (в редакції на час формування у відповідача заборгованості за страховим внеском) визначено, що страхувальники - це роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до зазначеного вище Закону сплачують страхові внески.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час формування у відповідача заборгованості за страховим внеском) визначено роботодавця як власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичну особу, які використовують найману працю.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час формування у відповідача заборгованості за страховим внеском) роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до частини 2 і 3 статті 17 зазначеного вище Закону (в редакції на час формування у відповідача заборгованості за страховим внеском) розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час формування у відповідача заборгованості за страховим внеском) страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Пунктами 5.1 та 5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №339 від 18.12.2000 року (надалі по тексту також - Інструкція №339) визначено, що роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Нарахування страхових внесків роботодавців, найманих працівників та військовослужбовців здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, виходячи із розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат. Нарахування страхових внесків осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, здійснюється у строки, передбачені для сплати цими особами податків.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №339 нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час формування у відповідача заборгованості за страховим внеском) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціально страхування і зобов'язаний виконувати обов'язки платника страхових внесків, встановлені Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.4 Інструкції №339 про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

У разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони до нараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.

Згідно статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час формування у відповідача заборгованості за страховим внеском) роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач допустив заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 392,25 гривень, що підтверджується Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 рік, сформованою і поданою самостійно товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" до позивача (а.с. 8).

На підтвердження заборгованості відповідача в матеріалах справи також міститься акт планової перевірки №337 від 12.11.2010 року проведеної позивачем у відповідача, із змісту описової частини якого слідує, що станом на початок перевіряючого періоду за відповідачем рахується заборгованість по сумі страхових внесків в сумі 329,25 гривень (а.с. 9-10).

Згідно довідки позивача №129-06/12-15 за відповідачем станом на 26.01.2015 року числиться не сплачена заборгованість в сумі 392,25 гривень (а.с. 28).

Строк давності в разі стягнення заборгованості перед Фондом не застосовується (частина 4 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку (стаття 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За змістом пункту 7 Прикінцевих положень до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 392,25 гривень вчинене в порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а сплата таких страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі є обов'язком відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" (ідентифікаційний код 13644348, вул. Банянська, 25-А, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) на користь Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний код 19390203) заборгованість за страховими внесками на випадок безробіття в сумі 392 (триста дев'яносто дві) гривні 25 (двадцять п'ять) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 4 дня. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 30.01.2015 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.