Постанова

від 26.01.2015 по справі 817/4118/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №817/4118/14

26 січня 2015 року 17год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М., за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Костюк-Москалюк Г.М.,

відповідача: представники Казмірчук М.В., Хмільницький В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі Рівненської області доСВК "Жовтневий" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі Рівненської області звернулось до суду з адміністративним позовом до СВК "Жовтневий" про стягнення капіталізованих платежів у сумі 254276,95 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Пояснила суду на їх обґрунтування, що на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань перебувають гр. ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_5, які отримали трудове каліцтво під час роботи на СВК "Жовтневий". У зв'язку з ліквідацією відповідача позивач звернувся до нього з вимогою здійснити капіталізацію платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань даного суб'єкта господарювання щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю вказаних громадян. Проте, відповідач у добровільному порядку грошові вимоги позивача не визнав, що стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом про їх стягнення.

Просила позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники відповідача проти позовних вимог заперечили. Пояснили суду на обґрунтування своїх заперечень, що СВК "Жовтневий" перебуває у процесі ліквідації на підставі рішення засновників, справа про банкрутство не порушувалась. З огляду на це, представники відповідача вважають, що у позивача відсутні підстави для направлення СВК "Жовтневий" розрахунку капіталізації платежів згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 06.05.2000 року №765.

Просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 перебувають на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань як потерпілі, які отримали трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з ними під час роботи на СВК "Жовтневий" та отримують щомісячні страхові виплати з 01.03.2013 року безстроково (а.с. 9-16).

У зв'язку з ліквідацією СВК "Жовтневий" Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі Рівненської області направило йому розрахунок по капіталізації платежів, необхідних для проведення страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та членам їх сімей по вказаних працівниках на загальну суму 254276,95 грн. та заяву від 14.11.2014 року №01-11/236 про визнання кредитором на дану суму (а.с. 5-6, 8).

Листом від 09.12.2014 року №1 СВК "Жовтневий" повідомило Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі Рівненської області про те, що не визнає вимоги по капіталізованих платежах на суму 254276,95 грн., оскільки ліквідація даного суб'єкта господарювання здійснюється на підставі рішення засновників, а не в межах процедури банкрутства (а.с. 7).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, в разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

На час виникнення спірних правовідносин правову основу, економічний механізм та організаційну структуру страхування громадян від нещасного випадку на виробництві було визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-XIV.

В силу вимог абзацу 3 частини 2 статті 46 даного Закону, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювалася, в тому числі, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2015 року правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону вирішено утворити Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

Разом з тим, згідно з п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV, до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В свою чергу, абзацом 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV передбачено, що в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду соціального страхування України за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV також встановлено, що одним із джерел формування коштів Фонду соціального страхування України є капіталізовані платежі, які надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог пунктів 1, 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 06.05.2000 року №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. Капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Суд приходить до висновку, що зазначені норми Цивільного кодексу України та законодавства у сфері соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, які були чинними як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення даної адміністративної справи судом встановлюють обов'язок страхувальника у всіх випадках своєї ліквідації, а не лише у разі ліквідації підприємства-банкрута, проводити капіталізацію платежів для продовження здійснення страхових виплат потерпілим особам на майбутнє.

За наведених обставин, позовні вимоги є належними та обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Як передбачено статтею 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з СВК "Жовтневий" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі капіталізовані платежі в сумі 254276 (двісті п"ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят шість) грн. 95 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.