Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
21 січня 2015 р. № 820/19279/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,
представників сторін:
позивача - Іванової Н.О.,
відповідача - Лук'янцева С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінг Сервіс Груп" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінг Сервіс Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.08.2014 року № 0002012205 та від 13.11.2014 року № 0002652205 .
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував полатковий кредит та витрати за спірний період що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначив, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що фахівцями Основ"янскої ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу № 1097 від 21.07.2014 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Аутсорсінг Сервіс Груп" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при документальному оформленні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ГАТІОРА» код ЄДРПОУ 38091733 за період з 01.01.2013 юку по 31.01.2013 року, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, враховуючи акт від 20.03.2014 року 1148 /26-56-22-01-03/38091733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ГАТІОРА» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року складеного ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
За результатами перевірки складено акт від 11.08.2014 року № 2769/20-38-22-05-08/3524579 про результати проведення документальної юза планової невиїзної перевірки ТОВ «АУТСОРСИНГ СЕРВІС ГРУП» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ГАТІОРА» за період з 01.01.2013 по 31.01.2013 року, в якому зафіксовані порушення: Неможливість підтвердження реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді між платником податків ТОВ «ГАТІОРА» та ТОВ «АУТСОРСИНГ СЕРВІС ГРУП» за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року; п.п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 11370,00 грн. ; ст.1, п.2 ст.З, ст.4, п.6 ст.8. п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пункту 2 « Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі , підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями п.198.1 п.198-2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст. 200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 16667,00 грн., у т.ч. за січень 2013 року -16667,00 грн.
Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки позивачем подано заперечення до Основ»янскої ОДПІ в яких позивач просив скасувати акт про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аутсорсінг Сервіс Груп» щодо фінансово-господарських взаємовідносин платником податків ТОВ «Гатіора» за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року.
Основ»янскою ОДПІ було надіслано лист в якому зміни до акту документальної позапланової ТОВ «АУТСОРСИНГ СЕРВІС ГРУП» код за ЄДРПОУ 35245798 від 11.08.2014 року №2769/20-38-22-05-08/35245798 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АУТСОРСИНГ СЕРВІС ГРУП» ЩОДО фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «ГАТІОРА» код ЄДРПОУ 38091733 за період з 01.01.2013 по З1 .01.2013», а саме у пункті акту перевірки «Висновок» на сторінці 23 абзац 4 викласти в наступній редакції :п.п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від «- п.п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями в результаті чого заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 10802,00 грн.
Листом від 26.08.2014 року № 12699/10/20-38-22-05-06 вказані заперечення залишенні без задоволення .
На підставі акту перевірки від акт від 11.08.2014 року № 2769/20-38-22-05-08/3524579 Основ»янською ОДПІ було прийняті податкові повідомлення рішення від 29.08.2014 року № 0002012205 та від 13.11.2014 року № 0002652205 .
Як вбачається з акту перевірки в основу висновків відповідачем покладено акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.03.2014 №148/26-56-22-01- 03/38091733 перевірки ТОВ «Гатіора» за період з 01.01.2013 по 31.01.2014, у якому зазначено, що місцезнаходження підприємства та його посадових осіб встановити неможливо; по ланцюгах постачання встановлені суб'єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності; перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Гатіора» об'єктів оподаткування при здійснень операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.198 Податкового Кодексу України; відсутність реального здійснення фінансово- господарських операцій ТОВ «Гатіора». Таким чином, взаємовідносини ТОВ «Гатіора» з контрагентами - постачальниками не спричиняють реального настання правових наслідків у зв'язку з чим в період з 01.01.2013 по 31.01.2014 у ТОВ «Гатіора» відсутні об'єкти об»єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, які підпадають під визначення ст.134, ст.138 ст.185, ст.198 Податкового кодексу України .
Крім цього, в акті перевірки вказано, що основним видом діяльності ТОВ «Гатіора» оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, надання консультацій з питань податкового, цивільного, фінансового, господарського, корпоративного, кримінального, трудового права, бухгалтерського й податкового обліку; ведення фінансово-господарської діяльності, складання комплексних правових висновків з питань фінансово-господарської діяльності, розробка схем проведення розрахунків усіх форм із дебіторами й кредиторами, надання правової допомоги по кримінальних справах в органах дізнання або попередніх діях слідства; консультування в сфері трудового права не передбачено видами діяльності ТОВ «Гатіора». Тоді як, основним видом діяльності ТОВ «Аутсорсинг Сервіс Груп» є діяльність у сфері права; засновником цього підприємства є ТОВ «Юридична фірма «Лєкс».
Враховуючи викладене, на порушення вимог п.138.1, п.138.2 ст.138, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Аутсорсинг Сервіс Груп» безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у 2013 році суму 14 000,00 грн. та до складу податкового кредиту у січні 2013 року суму ПДВ 16 667 грн. з вартості інформаційно - консультаційних послуг, отриманих від ТОВ «Гатіора», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 2 660 грн. та податок на додану вартість на суму 16 667 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
ТОВ «Аутсорсинг Сервіс Груп» 30.01.2013 уклало з ТОВ «Гатіора» договір про надання інформаційно - консультаційних послуг № 3001/01. Згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ «Гатіора» надало ТОВ «Аутсорсинг Сервіс Груп» інформаційно-консультаційні послуги на загальну суму 100 000 грн. (у т.ч. ПДВ 16 667 грн.). На підставі актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних, отриманих від ТОВ «Гатіора», ТОВ «Аутсорсинг Сервіс Груп» включило до складу витрат у 2013 році суму 14 000 грн. та до складу податкового кредиту у січні 2013 року суму ПДВ 16 667 грн. з вартості інформаційно-консультаційних послуг.
Однак, в порушення п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) оформлені неналежним чином, не зазначено конкретний перелік послуг, їх зміст. Платником до перевірки не надані будь-які документи та додатки до акту приймання - передачі наданих послуг, які б підтверджували що інформаційно-консультаційні послуги були надані ТОВ «Гатіора», яким чином ці послуги були надані, в якому вигляді, в якому обсязі та формі, для яких цілей. ТОВ «Аутсорсинг Сервіс Груп» не надано документального підтвердження та пояснень щодо подальшого використання послуг, отриманих від ТОВ «Гатіора», в господарській діяльності.
Згідно ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є : документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покрадений на контролюючі органи.
З огляду на приписи п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму вартості отриманих послуг є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. За відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку відповідні суми не можуть відображатись в податковому обліку в зменшення сум доходів за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Формування витрат податкового обліку за документами, які містять суттєві недоліки, за відсутності документів, що складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності певного виду, та без достеменного встановлення зв'язку понесених витрат платника податків з господарською діяльністю, є протиправним та суперечить нормам матеріального права - п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. В кожному конкретному випадку має бути підтверджений факт безпосереднього зв'язку таких послуг з господарською діяльністю платника податків. Такий зв'язок можна встановити лише з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків. Зокрема, в актах приймания-передачі послуг мас бути визначено їх конкретний перелік, обсяг та зміст. Позаяк чинним законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання послуг, то для підтвердження правомірності відображення витрат в податковому обліку мають бути надані інші належні докази для встановлення відповідної інформації - будь-які документи, що мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг.
Відсутність таких документів позбавляє можливості встановити зв'язок замовлених послуг з господарською діяльністю позивача, який має бути встановлений шляхом аналізу призначення результатів цих послуг з урахуванням їх сутності.
При дослідженні актів наданих послуг, встановлено, що в них зазначено про отримання послуг взагалі, без зазначення їх конкретного переліку, обсягу та змісту.
Частинами другою та третьою ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ із змінами та доповненнями, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це неможливе - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкуванню оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити : назва документа ; дату і місце складання ; назва підприємства, від імені якого складається документ ; зміст і обсяг господарської операції ; одиницю виміру господарської операції ; посади осіб , відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином наведені в актах реквізити не дають можливості встановити відповідність змісту і обсягу господарської операції та одиниці виміру господарської операції, і як наслідок загальну суму господарської операції, в тому податок на додану вартість. Тобто оформлені таким чином документи не дають можливості підтвердити зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність спірних рішень, проте позивачем не доказано обставин на яких грунтуються його вимоги.
Вищезазначене у сукупності дозволяє зробити висновок про те, що відповідачем правомірно нараховано грошові зобов"язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінг Сервіс Груп" та спірні рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінг Сервіс Груп" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінг Сервіс Груп" (61001, м. Харків, вул. Лебединська, б. 3, офіс 2, код ЄДРПОУ 35245798) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 січня 2015 року.
Суддя Панов М.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2015 |
Оприлюднено | 04.02.2015 |
Номер документу | 42523012 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Панов М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні