Постанова

від 21.01.2015 по справі 820/18711/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"21" січня 2015 р. № 820/18711/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорем Плюс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лорем Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0004692201 від 10.11.2014 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лорем Плюс", код ЄДРПОУ 38001854, суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 639 403, 00 грн., у тому числі 511 522,00 грн. за основним платежем та 127 881,00 грн. за штрафними санкціями. Покласти на відповідача витрати з оплати судового збору.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорем Плюс" № 4825/20-31-22-01-07/38001854 від 30.09.2014р. про неправомірність формування податкового кредиту в серпні 2013 року, листопаді 2013 року та в грудні 2013р.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Київському районі Головного управління у Харківській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Лорем Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.07.2014 року.

В результаті проведення перевірки було складено акт. № 4825/20-31-22-01-07/38001854 від 30.09.2014 р. яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст. 198 ПК України , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 511 522 грн., у тому числі по періодам: в серпні 2013 року в сумі 309 698 грн., в листопаді 2013 року в сумі 164 362 грн., в грудні 2013 року в сумі 37 462 грн.

На підставі вище зазначено акут перевірки керівником ДПІ у Київському районі Головного управління у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004692201 від 10.11.2014 року, де визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 639 403.00 грн., у тому числі 511 522,00 грн. за основним платежем та 127 881,00 грн. за штрафними санкціями.

Суд зазначає, що підставою для вище загачених висновків викладених в акті перевірки, є посилання відповідача на те, що до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області надійшов лист з ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з яким надано акт від 10.04.2014р. № 145/22-03/38467509 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Алларіс Прайм», код ЄДРПОУ 38467509, щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р.», лист від 17.04.2014р. № 2070/7/26-59-22-02 з ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з яким надано акт від 16.04.2014 № 1057/2659/22-02/38123047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Грант Тайм», код ЄДРПОУ 38123047, щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013р. по 28.02.2014р.» та лист з ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з яким надано акт від 28.05.2014 р. № 248/22-03/38467488 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імперіал Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 38467488) при фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р.» якими встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Імперіал Трейдінг», ТОВ «Грант Тайм» , ТОВ «Алларіс Прайм» за 2013 року, оскільки в перевіряємий період позивачем нібито придбало ТМЦ (робіт), поставку яких ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було визнано неможливими (у зв'язку з ти що у відсутні трудові ресурси, складські приміщення , виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом, що між ТОВ «Лорем Плюс» (Покупець) та ТОВ «Грант Тайм» (Постачальник) уклало договір поставки від 05.08.2013р. № 05/08-2013 на поставку товарів (матеріали для виконання робіт з нанесення дорожньої розмітки).

- в серпні 2013 року в сумі 192 990 грн.;

- в листопаді 2013 року в сумі 164 362 грн.;

- в грудні 2013 року в сумі 16 058 грн.

Між ТОВ «Лорем Плюс» (Покупець) та ТОВ «Алларіс Прайм» (Постачальник) уклало договір поставки від 01.08.2013 p. № 01/08 з на поставку товарів (матеріали для горизонтальної дорожньої розмітки).

- серпні 2013 року в сумі 116 708 грн.

Між ТОВ «Лорем Плюс» (Покупець) та ТОВ «Імперіал Трейдинг» (Постачальник) і уклало договір поставки від 16.12.2013 р. № 31/12 з на поставку товарів (матеріали для горизонтальної дорожньої розмітки).

- грудні 2013 року в сумі 21 403 грн.

Суд зазначає, та вказаний факт не заперечувався відповідачем по справі та даними акту перевірки, що позивачем були отримані належним чином податкова та видаткові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Алларіс Прайм» та ТОВ «Імперіал Трейдинг» зазначені операція належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, товар використан у власній господарській діяльності та проведено відповідний розрахунок у безготівковій формі.

У відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст договорів позивача з ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Алларіс Прайм» та ТОВ «Імперіал Трейдинг» не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідав би дійсним намірам сторін, і такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до вимог чинного на час її складення законодавства та повністю підтверджує реальність виконаних робіт, отримання товару з боку ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Алларіс Прайм» та ТОВ «Імперіал Трейдинг».

Більше того, відповідачем на виконання приписів ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду доказів протилежного.

Окрім того, відповідачем не наведено доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача, так і ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Алларіс Прайм» та ТОВ «Імперіал Трейдинг» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає, що доказів відсутності повноважень у посадових осіб як позивача, так і ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Алларіс Прайм» та ТОВ «Імперіал Трейдинг» на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

На час складення податкових накладних відомості про контрагентів позивача містились в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних.

Щодо посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок тощо, то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Алларіс Прайм» та ТОВ «Імперіал Трейдинг» правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У відповідності до п. 198.1, 2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

· дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

· дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Суд звертає увагу, що в акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Алларіс Прайм» та ТОВ «Імперіал Трейдинг», а отже податкове повідомлення-рішення № 0004692201 від 10.11.2014 року винесене Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорем Плюс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0004692201 від 10.11.2014 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лорем Плюс», код ЄДРПОУ 38001854, суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 639 403, 00 грн., у тому числі 511 522,00 грн. за основним платежем та 127 881,00 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорем Плюс" код ЄДРПОУ 38001854 сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 січня 2015 року

Суддя Спірідонов М.О.