Постанова

від 28.01.2015 по справі 820/20318/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 січня 2015 р. №820/20318/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників позивача - Гладкій О.В., відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області, з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд, визнати недійсним та скасувати рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0005041701/130 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.08.2014 року передбачені законодавством України, (штрафу у розмірі 1230, 38 грн. та пені у розмірі 98, 43 грн.) за період з 21 05.2014 року по 28.05.2014 року в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.09.2013 року між Куп'янським управлінням Державної казначейської служби України Харківської області та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області було укладено договір №5 від 08.01.2014 року про здійснення розрахунково - касового обслуговування. На виконання норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області до Куп'янського управління казначейства було надано платіжні доручення №129, №130, №131, №132 від 06.05.2014 року на сплату єдиного соціального внеску Куп'янській ОДПІ, про що свідчить відмітка банківської установи «Одержано 06.05.2014 року». Проте, в порушення умов вказаного Договору, грошові кошти за даними платіжними дорученнями були списані казначейством з рахунків позивача тільки 28.05.2014 року, що підтверджується відміткою на платіжних дорученнях «Оплачено 28.05.2014 року». Оскільки позивач всі свої зобов'язання зі сплати сум єдиного внеску, передбачені чинним законодавством України, виконав вчасно та в повному обсязі, тому відповідальність у вигляді нарахованих штрафних санкцій та пені повинен нести банк. За результатами розгляду поданих позивачем скарг рішення податкового органу не скасовано. А тому, оскаржуване рішення податкового органу № 0005041701/130 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.08.2014 року, є безпідставним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши у судових засіданнях як копії так і оригінали матеріалів адміністративної справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що, позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області (код ЄДРПОУ 25865043, адреса: 63701, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, буд. 6), є юридичною особою. Позивач є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 29 - 31).

Як підтверджено матеріалами справи, 08.01.2014 року між Куп'янським управлінням Державної казначейської служби України Харківської області (Казначейство), з одного боку, та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області (Клієнт), з другого боку, укладено Договір №5 про здійснення розрахунково - касового обслуговування, відповідно до умов якого, орган Казначейства відкриває Клієнту реєстраційні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» та здійснює його розрахунково - касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України та умов вказаного Договору (а.с. 26 - 28).

З матеріалів справи вбачається, що на сплату єдиного соціального внеску Куп'янській ОДПІ та на виконання п.2.4.7. Договору, 06 травня 2014р відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області до органу Казначейства було подано ряд платіжних доручень, а саме: платіжні доручення №129, №130, №131 та №132 від 06 травня 2014 р., що підтверджується відміткою на платіжних дорученнях «Одержано банком 06.05.2014» з підписом відповідальної особи банківської установи, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 19 - 20).

19.08.2014 року Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі ч.10 п.2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вирішено застосувати до позивача штраф у розмірі 1230,38 грн. (10%) та нарахувати пеню у розмірі 98,43 грн. за період з 21.05. по 28.05.2014 року, про що винесено відповідне рішення №0005041701/130 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 8). Вказане рішення отримане позивачем 20.08.2014 року, що підтверджується підписом на рішенні.

За результатами адміністративного оскарження вищезазначеного рішення, скарги позивача залишені без задоволення, а рішення без змін. (а.с. 9-17)

Перевіряючи правомірність позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення, суд виходить з наступного.

Як-то передбачено п.п.2.4.7. п.2.4 Договору, Клієнт (позивач по справі) зобов'язується надавати органу Казначейства платіжні доручення протягом операційного дня в межах операційного часу, визначеного органом Казначейства з урахуванням регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України (арк. 3 Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що 06.05.2014 року позивачем на сплату сум єдиного внеску було подано до органу Казначейства - Куп'янського УДКСУ Харківської області відповідні платіжні доручення №129, №130, №131 та №132 від 06 травня 2014 р.

На момент подачі платіжних доручень на рахунку позивача по справі були в наявності кошти для сплати єдиного внеску, що підтверджується копією виписки Куп'янського УДКСУ Харківської області від 25.04.2014 37173400901329, наявній в матеріалах справи (а.с. 20 - 24).

Згідно положень п.п.2.3.2 п.2.2 Договору №5 про здійснення розрахунково - касового обслуговування, орган Казначейства зобов'язується своєчасно, не пізніше наступного робочого дня після дня подання платіжних документів здійснювати розрахунково - касові операції за дорученням Клієнта (арк. 2 Договору).

Позивачем зазначено, що колективним договором між адміністрацією відділення Фонду та трудовим колективном на 2011 - 2014 р.р. встановлена виплата заробітної плати за другу половину місяця - 07 числа наступного за розрахунковим місяця (а.с. 25). Тобто, платніжні доручення повинні були бути виконані не пізніше 07.05.2014 року - на наступний після їх подання до банку день.

Проте, в порушення умов Договору банківською установою такі платіжні доручення були проведені лише 28.05.2014 року, тобто зі спливом 22 календарних днів, що підтверджується проставленим штампом органу Казначейства з відповідною відміткою на платіжних дорученнях: «Проведено банком 28.05.2014 року» з підписом уповноваженої особи банківської установи (а.с. 18 - 19).

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням п. 22.4 ст. 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником свого обов'язку по перерахуванню в бюджет суми єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжних доручень на перерахування відповідних сум єдиного внеску, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

В даному випадку вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету (податкового органу) з вини виключно банківської установи - Куп'янського управління Державної казначейської служби України Харківської області, в якій обслуговувався платник.

Відповідно до п.1 ч.12 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум органи доходів і зборів застосовують до банків фінансові санкції.

А відтак п.1 ч.12 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачена відповідальність банківської установи за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску.

При цьому суд зазначає фінансові санкції до суб'єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначені п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не передбачають застосування органом державної фіскальної служби таких санкцій за несвоєчасне перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Таке твердження узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України наведеною в загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі «Зір» з приводу застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за несвоєчасну сплату/перерахування сум єдиного внеску з вини банку.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

В свою чергу, доводами заперечень відповідача не спростовано факту неправомірності оскаржуваного позивачем рішення.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0005041701/130 від 19.08.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 31.01.2015 року.

Суддя Волошин Д.А.