Рішення

від 28.01.2015 по справі 907/1225/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2015 Справа № 907/1225/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с.Оноківці

До відповідача підприємства Закарпатського фонду підтримки підприємництва „ТЕС ФОНД" „Ужгородський бізнес-інкубатор", м. Ужгород

Про стягнення 16 545,69 грн. (з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог).

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Чекан В.В., довіреність від 30.12.2014 №200.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Закарпаттяобленерго", с.Оноківці, Ужгородський район, звернувся до суду з позовом до відповідача, Підприємства Закарпатського фонду підтримки підприємництва „ТЕС ФОНД" „Ужгородський бізнес-інкубатор", м. Ужгород, про стягнення 16 545,69 грн., з яких 12 733,35 грн. основний борг за спожиту активну електроенергію, 93,08 грн. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 1 167,21 грн. пеня, 2 272,76 грн. інфляційні та 279,29 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог).

У ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Вказує, що заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи, зокрема, копіями договору про постачання електричної енергії від 16.06.2006 № Р06/13-2288, розрахунком заявленої суми, рахунками врученими відповідачу.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, тому суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Між Ужгородським МРЕМ ПАТ „Закарпаттяобленерго" (постачальник за договором, позивач у спорі) та підприємством Закарпатського фонду підтримки підприємництва „ТЕС ФОНД" „Ужгородський бізнес-інкубатор" (споживач за договором, відповідач у спорі) укладено договір про постачання електричної енергії від 16 червня 2006 року № Р06/13-2288, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (пункт 1).

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору обов'язками споживача є, зокрема, оплата постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами додатку 7 „Порядок розрахунків" та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснення оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 6 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

У свою чергу, правами постачальника є, зокрема, одержання від споживача плати за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності; визначати у порядку, передбаченому розділом 5 договору, величини споживання електричної енергії та потужності.

Однак, відповідач (споживач) всупереч переліченим пунктам договору своє зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за період з січня 2014 року по лютий (включно) утворився борг у сумі 12 733,35 грн. за спожиту активну електроенергію та 93,08 грн. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Суд дійшов висновку, що позов належить задоволити повністю з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Матеріалами справи встановлено, що зобов'язання позивача (постачальника) щодо виконання договору виконані в повному обсязі. Проте, всупереч існуючим зобов'язанням за договором, відповідач не виконував належним чином умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Сума основного боргу за спожиту активну електроенергію в розмірі 12 733,35 грн. та 93,08 грн. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі наведених норм та встановлених доказів.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 2 272,76 грн. інфляційних нарахованих за період березень-грудень 2014 року, 279,29 грн. 3% річних за період березень-грудень 2014 року та 1 167,21 грн. пені за період березень-квітень 2014 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Заборгованість у частині стягнення 2 272,76 грн. інфляційних за період березень-грудень 2014 року та 279,29 грн. 3% річних за аналогічний період повністю підтверджена матеріалами справи, її нарахування перевірено судом, а відтак підлягає до стягнення на підставі наведеної норми права.

Оскільки за порушення зобов'язання договором встановлено сплату пені у розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу (п.4.2.1 договору), то вона підлягає стягненню у повному розмірі на підставі ст. ст. 549, 551, 624 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України в межах заявленої суми - 1 167,21 грн. пені за період березень-квітень 2014 року (згідно поданого позивачем розрахунку, перевіреного судом).

Таким чином, з підприємства Закарпатського фонду підтримки підприємництва „ТЕС ФОНД" „Ужгородський бізнес-інкубатор" належить стягнути на користь позивача суму 16 545,69 грн., з яких 12 733,35 грн. основний борг за спожиту активну електроенергію, 93,08 грн. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 1 167,21 грн. пеня, 2 272,76 грн. інфляційні та 279,29 грн. 3% річних.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з підприємства Закарпатського фонду підтримки підприємництва „ТЕС ФОНД" „Ужгородський бізнес-інкубатор" (код ЄДРПОУ: 31826222, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. 8-го Березня, 46) на користь Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго" (код ЄДРПОУ: 00131529, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57) суму 16 545,69 грн. , з яких 12 733,35 грн. основний боргу за спожиту активну електроенергію, 93,08 грн. за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 1 167,21 грн. пені, 2 272,76 грн. інфляційніта 279,29 грн. 3% річних, а також суму 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.02.2015.

Суддя Л. М. Якимчук