Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/29060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа № 910/29060/14

За позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області

До Публічного акціонерного товариства «Терра Банк»

Про стягнення 2 293,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Мартинець М.Л. - по дов. № 6рк від 13.01.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» 2 293,00 грн., з яких: 2 125,01 грн. основного боргу, 151,74 грн. пені, 16,25 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договорів №№ 01/142-13, 01/143-13, 01/144-13 від 01.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 порушено провадження у справі № 910/29060/14 та призначено її до розгляду на 15.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/29060/14 від 15.01.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 29.12.2014, розгляд справи був відкладений на 27.01.2015.

Позивач в судовому засіданні 27.01.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 27.01.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 29.12.2014 та ухвали від 15.01.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві, а саме : м. Київ, бул. Дружби Народів, 28-В та м. Київ, Кудрявський узвіз, 2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.01.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.01.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.01.2013 між Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області (охорона) та Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» (банк) було укладено договір про охорону установи банку № 01/142-13 (далі - договір № 01/142-13).

Відповідно до п. 1. договору 01/142-13 за цим договором позивач зобов'язується здійснювати охорону об'єктів охорони, що належать відповідачу, а також матеріальних цінностей, що у них знаходяться, а відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг позивача на умовах і в порядку встановлених договором.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктами є відокремленні приміщення, перераховані у дислокації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього договору, а саме за адресою: м. Луцьк, вул. Сенаторна, 1/1.

Також 30.01.2013 між Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області (охорона) та Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» (замовник) було укладено договір на реагування на сигнал «Тривога» з об'єктів, що обладнанні засобами тривожної сигналізації № 01/143-13 (далі - договір № 01/143-13).

Відповідно до п. 2.1. договору № 01/143-13 за цим договором відповідач доручає, а позивач здійснює спостереження за станом на технічне обслуговування тривожної сигналізації, що встановлена на об'єктах відповідача, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, а саме за адресою: м. Луцьк, вул. Сенаторна, 1/1.

Крім цього, 30.01.2013 між Відділом Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» (замовник) було укладено договір на технічне обслуговування технічних засобів системи відеосигналу № 01/144-13 (далі - договір № 01/144-13).

Відповідно до п. 1.1. договору № 01/144-13 відповідач доручає, а позивач здійснює технічне обслуговування технічних засобів системи відео нагляду, встановленої на об'єкті відповідача за адресою: м. Луцьк, вул. Сенаторна, 1/1.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договорів не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в загальному розмірі 2 125,01 грн. та не своєчасне виконання зобов'язань нараховані пеня в розмірі 151,74 грн. та 3% річних в сумі 16,25 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1. договору № 01/142-13 ціна послуг охорони об'єктів охорони та матеріальних цінностей за цим договором визначена у протоколі узгодження ціни за здійснення заходів охорони (додаток 2), що є невід'ємною частиною договору, та становить 400,00 грн. за місяць.

Пунктом 3.1. договору № 01/143-13 встановлено, що ціна охоронних послуг за цим договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки 1, 2), які є невід'ємними частинами цього договору, та становить 200,00 грн. за місяць.

Відповідно до п. 3.1. договору № 01/144-13 вартість ТО системи складає: 150,00 грн. за місяць.

Згідно з п. 4.2. договору № 01/142-13 оплата за надання послуги охоронні послуги здійснюється щомісячно до 10 числа поточного місяця у порядку передоплати відповідачем відповідної суми, вказаної у розрахунку вартості наданих послуг (додаток 1) з виставленням позивачем рахунків на підставі акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3. договору 01/143-13 оплата за надані послуги здійснюється щомісячно до 28 числа поточного місяця у порядку передоплати відповідачем відповідної суми вказаної у дислокації - розрахунку вартості наданих послуг (додаток1) згідно виставлених позивачем рахунків на підставі акту виконаних робіт.

Пунктом 3.2. договору № 01-144/13 визначено, що оплата за уцим договором здійснюється відповідачем на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідач листом № 12.09.2014/4-вих від 12.09.2014, у зв'язку із призупиненням роботи відділення банку № 32 за адресою: м. Луцьк, вул. Сенаторна, 1/1, звернувся до позивача з проханням зняти з охорони приміщення та розірвати договори №№ 01-142/13, 01/143-13, 01/144-13 від 30.01.2013.

Позивач згідно наказу № 1102 від 26.09.2014 визнав договори №№ 01-142/13, 01/143-13, 01/144-13 від 30.01.2013 такими, що втратили чинність з 26.09.2014.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензією) № 25/1-2248 від 19.09.2014, в якій повідомив про наявність боргу за договорами в розмірі 2 125,01 грн. та необхідність перерахування коштів позивачу.

Відповідач у відповідь листом № 29.09.2014/17-вих від 29.09.2014 повідомив про те, що на даний час не має можливості виконати зобов'язання, про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Терра Банк» та при надходженні коштів невідкладно задовольнить вимогу позивача.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами вартість наданих послуг у визначений договорами строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем, складає 2 125,01 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Слід відзначити, що згідно п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з цим, згідно з ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 2 125,01 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється

- нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

- нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Крім цього, з умов договору № 01/144-13 вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині оплати виконаних робіт.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача 151,74 грн. пені та 16,25 грн. - 3% річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28-В, код ЄДРПОУ 24425738) на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Драгомирова, 37, код ЄДРПОУ 08596848) 2 125 (дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. 01 коп. основного боргу, 1 693 (одну тисячу шістсот дев'яносто три) грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 02.02.2015.

СуддяВ.В. Сівакова