cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2015 року Справа № 915/2196/14
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю представника позивача - Дяченка В.С. дов . № 09-01/22 від 21.03.2014р.
представник відповідача в судове засідання не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЭКСПОНИКОЛАЕВ", 54017, м. Миколаїв, пл. Суднобудівників, 3/Б
про: стягнення з відповідача коштів в розмірі 24 788,59 грн.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами (заява про зменшення позовних вимог № 09/01-55-ю від 26.01.2015р.) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЭКСПОНИКОЛАЕВ" заборгованості в розмірі 24 787,99 грн. з якої: 3 662,34 грн. - борг за теплову енергію, 17 315,12 грн. - інфляційних втрат, 3 531,34 грн. - 3% річних, 279,19 грн. - пені.
Відповідач в судове засідання 26.01.2015 року не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Враховуючи, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 24.12.2014 року направлена на адресу відповідача: 54017, м. Миколаїв, пл. Суднобудівників, 3/Б, яка зазначена в позовній заяві, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Господарським судом Миколаївської області також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до приписів п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи обмеженість строків розгляду позовної заяви , суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача .
Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення зменшених позовних вимог з огляду на наступне:
01 вересня 20 00 року між ДП "Миколаївська теплоелектроцентраль" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЭКСПОНИКОЛАЕВ" було укладено договір № 2143 про постачання теплової енергії в гарячій воді (Далі - Договір), за умовами вказаного Договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору теплова енергія постачається відповідачеві в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в Додатку 1 до Договору.
У відповідності до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальної організації вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 Договору).
Відповідно до п. 6.6 Договору, відповідачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою Додатка № 4) за попередній місяць. Відповідач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу Позивача. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованої відмови від підписання або неповернення підписаного екземпляра Позивачу, акт приймання-передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим Відповідачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною за розрахунками Позивача.
На виконання зобов'язань за Договором позивач поставив відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року на суму 3 662,34 грн., що підтверджується нарядом на підключення № 2143.1 від 26.11.2013 року (а.с. 36), актами прийому передачі теплової енергії (а.с. 55-57, 59) які є прийнятими, як то визначено п. 6.6 Договору, рахунками за вищевказаний період (а.с. 50 - 53) та реєстрами про вручення рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії. (а.с . 61 - 64 ).
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач вимоги Договору не виконав, оплату за поставлену теплову енергію в строк встановлений у Договорі не здійснив .
Таким чином розмір заборгованості відповідача за поставлену теплову енергію по Договору становить 3 662,34 грн.
З метою отримання грошових коштів за поставлену теплову енергію, позивач направив на адресу відповідача претензію № 190 -Ю від 25 .0 3 .2014 з вимогою погасити заборгованість. Відповіді на претензію відповідач не надав заборгованість за поставлену теплову енергію не погасив. .
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 662,34 грн. за поставлену теплову енергію в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.
Позивач в позовній заяві зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі №5016/1216/2012(4/37) з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЭКСПОНИКОЛАЕВ" згідно Договору № 2143 від 01.09.2000 року було стягнуто 77 909,70 грн. боргу за теплову енергію поставлену в період з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р., 279,46 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з листопада 2011 р. по березень 2012 р. включно, 896,47 грн. 3% річних нарахованих за період з 11.10.2011 р. по 25.06.2012 р. включно, 4 190,23 грн. пені, 1 665,52 грн. судового збору.
13.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю"ЭКСПОНИКОЛАЕВ" сплатило 5 000,00 грн. боргу за теплову енергію поставлену в 2011 - 2012 роках, що підтверджується платіжним дорученням №280.
Крім того, Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЭКСПОНИКОЛАЕВ" за наказом від 07.08.2012 р., виданим Господарським судом Миколаївської області у справі №5016/1216/2012(4/37), стягнуто 30 250,77 грн. боргу за теплову енергію, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.03.2013 р. №U178360 та від 11.04.2013 р. № U366948.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2013 р. у справі № 915/1156/13 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЭКСПОНИКОЛАЕВ" згідно Договору № 2143 від 01.09.2000 року було стягнуто 46 552,12 грн. боргу за теплову енергію поставлену в період з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. включно, 22,01 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з грудня 2012 р. по січень 2013 р. включно, 2 125,44 грн. 3% річних нарахованих за період з 08.08.2012 р. по 28.05.2013 р. включно (з урахуванням залишку суми боргу за теплову енергію, яка підтверджена рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі №5016/1216/2012(4/37), 2 672,63 грн. пені, 1720,50 грн. судового збору.
Таким чином, станом на 17.11.2014 р., залишок заборгованості за теплову енергію, яка підтверджена рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі №5016/1216/2012(4/37), складає 42 658,93 грн., а заборгованість за теплову енергію, яка підтверджена рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2013 р. у справі №915/1156/13, залишилась незмінною та складає 46 552,12 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 7.2.3 Договору сторони передбачили, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який нараховується пеня відповідно до Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР.
Позивач у позовній заяві та наданих поясненнях № 09/01-56-ю від 26.01.2015 року, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 279,19 грн. нараховану по:
- зобов'язанню листопада, грудня 2013 року в сумі 1 481,63 грн. пеня нараховувалась з 29.12.2013 р. по 27.05.2014 р. включно та складає 89,62 грн.
- зобов'язанню січня 2014 року в сумі 1 415,83 грн. пеня нараховувалась з 29.01.2014 р. по 28.07.2014 р. включно та складає 118,50 грн.
- зобов'язанню лютого 2014 року в сумі 764,88 грн. пеня нараховувалась з 26.02.2014 р. по 25.08.2014 р. включно та складає 71,07 грн., розмір
Так, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 29.12.2013 року по 25.08.2014 року в розмірі 279,19 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону та підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Позивач згідно наданого розрахунку (а.с. 11 - 16) нарахував (з урахуванням залишку суми боргу за теплову енергію, яка підтверджена рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі №5016/1216/2012(4/37) та від 23.07.2013 р. у справі №915/1156/13) та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.08.2013 р. по 17.11.2014 р. в сумі 3 531,34 грн., розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.
Згідно наданого до позовної заяви розрахунку (а.с. 9-10) та пояснень № 09/01-56-ю від 26.01.2015 року позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в загальному розмірі 17 315,12 грн., а саме:
1. Нарахування інфляційних втрат у вересні - грудні 2013 року та січні 2014 року здійснювалось лише на 89 211,05 грн. заборгованості, яка підтверджена рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі №5016/1216/2012(4/37), від 23.07.2013 р. у справі №915/1156/13, так:
- у вересні 2013 року інфляційних втрат не нараховано, оскільки індекс інфляції складав 100,0%;
- у жовтні 2013 року нараховано 356,84 грн. інфляційних втрат
- в листопаді 2013 року нараховано 178,42 грн. інфляційних втрат
- у грудні 2013 року нараховано 446,06 грн. інфляційних втрат
- в січні 2014 року нараховано 178,42 грн. інфляційних втрат
2. Нарахування інфляційних втрат у лютому 2014 року здійснювалось на 89 211,05 грн. заборгованості, яка підтверджена рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі №5016/1216/2012(4/37), від 23.07.2013 р. у справі №915/1156/13; 1 481,63 грн. боргу нарахованого за листопад, грудень 2013 року; 1 415,83 грн. боргу нарахованого за січень 2014 року; а всього на 92 108,51 грн. (92 108,51 х 100,6 / 100 - 92 108,51 = 552,65).
3. Нарахування інфляційних втрат у березні - жовтні 2014 року здійснювалось на 89 211,05 грн. заборгованості, яка підтверджена рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2012 р. у справі №5016/1216/2012(4/37), від 23.07.2013 р. у справі №915/1156/13; 1 481,63 грн. боргу нарахованого за листопад, грудень 2013 року; 1 415,83 грн. боргу нарахованого за січень 2014 року; 764,88 грн. боргу нарахованого за лютий 2014 року, з врахуванням 116,34 грн. перерахунку; а всього на 92 873,39 грн. , так:
- у березні 2014 року нараховано 2 043,21 грн. інфляційних втрат
- у квітні 2014 року нараховано 3 064,82 грн. інфляційних втрат
- у травні 2014 року нараховано 3 529,19 грн. інфляційних втрат
- у червні 2014 року нараховано 928,73 грн. інфляційних втрат
- у липні 2014 року нараховано 371,49 грн. інфляційних втрат
- у серпні 2014 року нараховано 742,99 грн. інфляційних втрат
- у вересні 2014 року нараховано 2 693,33 грн. інфляційних втрат
- у жовтні 2014 року нараховано 2 228,96 грн. інфляційних втрат, розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі провів оплату за поставлену теплову енергію, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЭКСПОНИКОЛАЕВ» (54017, м. Миколаїв, пл. Суднобудівників, 3/Б, р/р 260061949 в МОД АППБ «АВАЛЬ», МФО 326182, код ЄДРПОУ 23618961) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, р/р 260365001411, р/р 260083011411 в МОУ ПАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966) 3 662,34 грн. боргу за теплову енергію, 3 531,34 грн. - 3% річних, 279,19 грн. - пені, 17 315,12 грн. - інфляційних та 1827,00 грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 31.01.2015 року.
Суддя Н.О. Семенчук
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2015 |
Оприлюднено | 03.02.2015 |
Номер документу | 42523949 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Семенчук Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні