Рішення

від 27.01.2015 по справі 922/5726/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р.Справа № 922/5726/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна", м. Яворів до Товариства з обмеженою відповідальністю " Універсал-Алчевськ ", м. Алчевськ про стягнення 1139474,08 грн. за участю представників сторін:

позивача - Цимбалюк С.В., за довіреністю № 13 від 23.01.2015 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Алчевськ" про стягнення основної заборгованості в розмірі 833352, 57 грн., пені у розмірі 146258, 16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 159863, 35 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором дистриб"юції №23/ДД від 13.01.2014 року. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 22789,48 грн.

Ухвалою суду від 09.12.2014 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/5726/14 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 січня 2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.01.2015 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 2970) про залучення до матеріалів справи документів.

Надані позивачем документи були досліджені судом та долучені до матеіралів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2015 року позов підтримував, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2015 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до відомостей, зазначених в матеріалах господарської справи № 913/5726/14 відповідач знаходиться за адресою: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, 1.

Харківська дирекція Поштамт-Центр поштового зв'язку № 1 в своєму листі від 26.09.14 р. № 7-14-608 проінформувала господарський суд Харківської області, що, у зв'язку з проведенням бойових дій в зоні АТО, з 22.07.14 р. до окремої вказівки, призупиняється приймання для пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей.

15.01.2015 року заступником начальника відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Харківської області складений акт про те, що у зв'язку із зупиненням приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, праціівники канцелярії суду не мають можливості направити за належністю поштову кореспонденцію за вих. № 000897/2 до ТОВ "Універсал-Алчевськ", м. Алчевськ, Луганська область, 94202, справа № 922/5726/14.

Оскільки телефонний (факсимільний) зв'язок з відповідачем також відсутній, суд, керуючись приписами інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", розмістив інформацію про час і місце судового засідання на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Враховуючи викладене, відповідач вважається судом таким, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Таким чином, справа № 922/5726/14 розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

02.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Алчевськ" (відповідач) було укладено договір дистриб`юції № 23/ДД, у відповідності до умов якого позивач протягом дії даного договору передає відповідачу у власність товар окремими партіями за цінами, а асортименті (за номенклатурою) та в кількості, що погоджується сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а відповідач зобов`язується прийняти у власність та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Також, 13.01.2014 року між сторонами було укладено договір дистриб`юції № 23/ДД, у відповідності до умов якого позивач протягом дії даного договору передає відповідачу у власність товар окремими партіями за цінами, а асортименті (за номенклатурою) та в кількості, що погоджується сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а відповідач зобов`язується прийняти у власність та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 1.7 договорів ціни на товар визначаються сторонами в накладній, виходячи із сформованих цін, що склалися на момент передачі партії товару.

Відповідно до п. 1.8 договорів, загальна ціна даного договору визначається виходячи з заводських цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, проданого відповідно до умов цього договору, та становить загальну суму всіх розхідних накладних, згідно яких відвантажувався товар на виконання умов цього договору.

Відповідно до п. З.З., 3.4. договорів відвантаження (поставка) товару здійснюється зі складу позивача, на протязі 7 робочих днів з моменту отримання замовлення від відповідача у якому вказується асортимент та кількість замовленого товару.

Пунктом 5.1. договорів передбачено право відповідача провести оплату за замовлену партію товару до передання зазначеної партії товару позивачем згідно виставленого позивачем рахунку-фактури.

Відповідно до п.3.6. договорів відповідач зобов'язаний прийняти відвантажений товар та провести повний розрахунок за отриману партію товару після відвантаження зазначеної партії зі складу позивача протягом стоку вказаного у накладній або іншому товарно-розпорядчому документі. При цьому, якщо товар відпущено на умовах зазначених п.5.3. цих договорів, тобто без проведення відповідачем попередньої оплати, а строк розрахунків у накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі не зазначено відповідач зобов'язується провести розрахунок протягом 50-ти календарних днів з моменту відвантаження зазначеної партії товару зі складу позивача.

Відповідно до п. 5.3. договорів у разі, якщо позивач відпустив (відвантажив) замовлену відповідачем партію товару без проведення останнім попередньої оплати за зазначену партію товару, відповідач зобов'язаний провести з позивачем повний розрахунок за дану партію товару в строк, що не перевищує 30 (тридцять) календарних днів з моменту відвантаження відповідної партії товару позивачем, якщо інший строк не встановлений сторонами в розхідній накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі. Непроведения відповідачем оплати за відповідну партію товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня її відвантаження позивачем, чи/або протягом іншого строку, що встановлений сторонами в розхідній накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі, вважається порушенням відповідачем умов цих договорів щодо оплати ним вартості зазначеної партії товару. Сторони погодились, що у разі, якщо термін оплати за відвантажену позивачем відповідачу партію товару, припадає на вихідний та/або святковий календарний день, то відповідач повинен провести (здійснити) оплату за зазначену партію товару напередодні вихідного та/або святкового дня, в противному випадку вважається, що відповідач порушив умови цих договорів щодо оплати ним вартості зазначеної партії товару, оплата розглядається як прострочена.

Відповідно до п. 5.4. договорів оплата за відвантажену згідно умов цих договорів партію товару здійснюється відповідачем на підставі цих договорів. При здійсненні платежу відповідачу обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер та дату цих договорів, а також номер та дату рахунку-фактури чи/або номер та дату розхідної накладної. У випадку невказання у платіжному дорученні реквізитів цих договорів, а також номера та дати рахунку-фактури або номера та дати розхідної накладної, позивач має право в односторонньому порядку зарахувати вказаний платіж в якості оплати за найдавніший документ.

На виконання умов вищезазначених договорів, позивачем було поставлено товар на загальну суму 833 662,57 (вісімсот тридцять три тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 57 копійок) згідно наступних видаткових накладних: Сн-0000629 від 23.12.2013 року на суму 310,00 грн., СН-0005885 від 20.03.2014 року на суму 17995,97 грн., СН-0004877 від 18.02.2014 року на суму 47934,29 грн., СН-0004878 від 18.02.2014 року на суму 11,95 грн., СН-0004879 від 18.02.2014 року на суму 8426,88 грн., СН-0004090 від 17.01.2014 року на суму 55052,75 грн. ,СН-0004091 від 17.01.2014 року на суму 131,68 грн., СН-0004092 від 17.01.2014 року на суму 19,80 грн., СН-0013677 від 21.12.2013 року на суму 338,59 грн., СН-0013676 від 21.12.2013 року на суму 69990,53 грн., СН-0012898 від 29.11.2013 року на суму 63,37 грн., СН-0012896 від 29.11.2013 року на суму 18,86 грн., СН-0012897 від 29.11.2013 року на суму 63569,16 грн., СН-0012449 від 20.11.2013 року на суму 6,96 грн., СН-0012450 від 20.11.2013 року на суму 4991,66 грн., СН-0012448 від 20.11.2013 року від 171,28 грн., СН-0012447 від 20.11.2013 року на суму 55439,83 грн., СН-0011553 від 28.10.2013 року на суму 100,00 грн., СН-0011552 від 28.10.2013 року на суму 3300,94 грн., СН-0011551 від 28.10.2013 року на суму 61137,71 грн., СН-0011942 від 05.11.2013 року на суму 683,45 грн., СН-0011943 від 05.11.2013 року на суму 222,76 грн., СН-0011940 від 05.11.2013 року на суму 77283,01 грн., СН-0011941 від 05.11.2013 року на суму 6836,42 грн., СН-0011554 від 28.10.2013 року на суму 1708,63 грн., СН-0000576 від 14.11.2012 року на суму 10,00 грн., СН-0011052 від 11.10.2013 року на суму 49656,66 грн., СН-0010747 від 30.09.2013 року на суму 73507,70 грн., СН-0010380 від 20.09.2013 року на суму 68663,84 грн., СН-0010128 від 12.09.2013 року на суму 109259,40 грн., СН-0009789 від 31.08.2013 року на суму 14555,52 грн., СН-0009787 від 31.08.2013 року на суму 42262,97 грн.

Вищезазанчені видаткові накладні були підписані обома сторонами.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив умови договорів та не виконав свого обов`язку оплатити поставлений позивачем товар в повному обсязі, в строк, встановлений умовами договорів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у нього виникла заборгованість в сумі 833352,57 грн. (основна заборгованість) за договором дистриб`юції від 02.01.2013 року та договором дистриб`юції від 13.01.2014 року, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договорів та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором дистриб`юції № 23/ДД від 02.01.2013 року та договром дистриб`юції № 23/ДД від 13.01.2014 року в сумі 833352,57 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 159863,35 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 159863,35 грн. заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 146258,16 грн. пені, суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2. договорів передбачено, що у випадку прострочення термінів по сплаті відповідачем суми вартості товару, відвантаженої в (відпущеної) згідно з п. 5.3. договорів, відповідач на вимогу позивача зобов'язаний сплатити на користь останнього пеню у розмірі 0,07% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку не менше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 1.12. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 146258,16 грн. та встановлено, що позивачем перевищено період нарахування пені, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому невірною є сума нарахування пені.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Позивач, при здійнсенні розрахунку пені посилається на ч. 6 ст. 232 ГК України, та зазначає, що сторонами було погоджено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за договорами, яке припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мали бути виконані (п. 8.4, 8.5 договорів).

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки вищезазанчена стаття Господарського кодексу України встановлює граничний період нарахування пені в шість місяців.

Щодо посилань позивача на продовження строків позовної давності до трьох років, то суд зазначає, що стаття 256 ЦК містить тлумачення терміна «позовна давність». Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК.

Зважаючи на норму ч. 6 статті 232 ГК України, а також враховуючи п. 5.3 договору, у відповідності до умов якого оплата товару здійснюється не пізніше чим через 30 (календарних) днів з моменту відвантаження відповідної партії товару, судом здійснено перерахунок пені та визначено період нарахування та суму, що становить:

- за видатковою накладною СН-0005885 від 20.03.2014 року за період з 19.04.2014 року по 17.10.2014 року (182 дні) 1980,05 грн.;

- за видатковою накладною СН-0004877 від 18.02.2014 року за період з 20.03.2014 року по 17.09.2014 року (182 дні) 4832,83 грн.;

- за видатковою накладною СН-0004878 від 18.02.2014 року за період з 20.03.2014 року по 17.09.2014 року (182 дні) становить 1,21 грн.

- за видатковою накладною СН-0004879 від 18.02.2014 року за період з 20.03.2014 року по 17.09.2014 року (182 дні) 849,61 грн.

- за видатковою накладною СН-0004090 від 17.01.2014 року за період з 16.02.2014 року по 16.08.2014 року (182 дні) 4971,34 грн.;

- за видатковою накладною СН-0004091 від 17.01.2014 року за період з 15.04.2014 року по 16.08.2014 року (182 дні) 11,90 грн.;

- за видатковою накладною СН-0004092 від 17.01.2014 року за період з 16.02.2014 року по 16.08.2014 року (182 дні) 1,79 грн.;

- за видатковою накладною СН-0013677 від 21.12.2013 року за період з 3001.2014 року 29.06.2014 року (182 дні) 26,18 грн.;

- за видатковою накладною СН-0013676 від 21.12.2013 року за період з 30.01.2014 року по 29.06.2014 року (182 дні) 5411,32 грн.;

- за видатковою накладною СН-0012898 від 29.11.2013 року за період з 29.12.2013 року по 28.06.2014 року (182 дні) 4,89 грн.;

- за видатковою накладною СН-0012896 від 29.11.2013 року за період з 29.12.2013 року по 28.06.2014 року (182 дні) 1,46 грн.

- за видатковою накладною СН-0012897 від 29.11.2013 року за період з 29.12.2013 року по 28.06.2014 року 49,04 грн.;

- за видатковою накладною СН-0012449 від 20.11.2013 року за період з 20.12.2013 року по 19.06.2014 року (182 дні) 0,53 грн.;

- за видатковою накладною СН-0012450 від 20.11.2013 року за період з 20.12.2013 року по 19.06.2014 року (182 дні) 377,73 грн.;

- за видатковою накладною СН-0012448 від 20.11.2013 року за період з 20.12.2013 року по 19.06.2014 року (182 дні) 12,96 грн.;

- за видатковою накладною СН-0012447 від 20.11.2013 року за період з 20.12.2013 року по 19.06.2014 року (182 дні) 4195,20 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011553 від 28.10.2013 року за період з 12.12.2013 року по 11.06.2014 року (182 дні) 7,44 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011552 від 28.10.2013 року за період з 12.12.2013 року по 11.06.2014 року (182 дні) 245,45 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011551 від 28.10.2013 року за період з 12.12.2013 року по 11.06.2014 року (182 дні) 4545,97 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011942 від 05.11.2013 року за період з 05.12.2013 року по 04.06.2014 року (182 дні) 50,03 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011943 від 05.11.2013 року за період з 05.12.2013 року по 04.06.2014 року (182 дні) 16,31 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011940 від 05.11.2013 року за період з 05.12.2013 року по 04.06.2014 року (182 дні) 5657,54 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011941 від 05.11.2013 року за період з 05.12.2013 року по 04.06.2014 року (182 дні) 500,46 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011554 від 28.10.2013 року за період з 27.11.2013 року по 27.05.2014 року (182 дні) 122,83 грн.;

- за видатковою накладною СН-0000576 від 14.11.2012 року за період з 14.11.2014 року по 14.05.2014 року (182 дні) 0,70 грн.;

- за видатковою накладною СН-0011052 від 11.10.2013 року за період з 10.11.2013 року по 10.05.2014 року (182 дні) 3431,07 грн.;

- за видатковою накладною СН-0010747 від 30.09.2013 року за період з 30.10.2013 року по 29.04.2014 року (182 дні) 4946,16 грн.;

- за видатковою накладною СН-0010380 від 20.09.2013 року за період з 20.10.2013 року по 19.04.2014 року (182 дні) 4507,36 грн.;

- за видатковою накладною СН-0010128 від 12.09.2013 року за період з 12.10.2013 року по 11.04.2014 року (182 дні) 7082,40 грн.;

- за видатковою накладною СН-0009789 від 31.08.2013 року за період з 30.09.2013 року по 30.03.2014 року (182 дні) 943,52 грн.;

- за видатковою накладною СН-0009787 від 31.08.2013 року за період з 30.09.2013 року по 30.03.2014 року (182 дні) 2739,57 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в часнині пені в сумі 57524,85 грн.

Щодо стягнення пені в сумі 88733,31 грн., суд відмовляє в її задоволенні, як безпідставно нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню 21014,81 грн. витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Алчевськ" (94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ 35038237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Привокзальна, 1а, код ЄДРПОУ 30648854) 833352,57 грн. основної заборгованості за договором дистриб`юції № 23/ДД від 02.01.2013 року та договором дистриб`юції № 23/ДД від 13.11.2014 року, 159863,35 грн. інфляційних втрат, 57524,85 грн. пені та 21014,81 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 88733,31 грн. в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 29.01.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк