Рішення

від 20.01.2015 по справі 495/7306/14-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/7306/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідачів: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/7306/14-ц

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

до:

- ОСОБА_1

- ОСОБА_2

- ОСОБА_3

- Селянського (фермерського) господарства «Лілія»

про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

01.10.2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі по тексту - позивач) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач-1), ОСОБА_2(далі по тексту - відповідач-2), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-3) та Селянського (фермерського) господарства «Лілія» (далі по тексту - відповідач-4) про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.2-5).

Так, позивач просить суд стягнути солідарно на його користь з відповідачів:

- заборгованість за договором кредитної лінії № 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року у розмірі 86 207,21 грн.;

- сплачений судовий збір у сумі 1 283,76 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 15.11.2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та СФГ «Лілія» укладено кредитний договір № 167/АК/2006-980, відповідно до умов якого позивач надав, а СФГ «Лілія» отримало кредит у розмірі 50 000 грн. з кінцевим терміном повернення до 15.11.2009 року.

15.11.2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель поручався перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року.

15.11.2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель поручався перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року.

15.11.2006 року для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань СФГ «Лілія» за кредитним договором №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір застави сільгосптехніки та обладнання.

15.11.2006 року для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань СФГ «Лілія» за кредитним договором №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір застави автотранспорту від імені поручителя.

Невиконання відповідачами зобов'язань по укладеним договорам зумовило звернення ПАТ «КБ «Надра» до суду із відповідним позовом.

У судові засідання 03.11.2014 року, 03.12.2014 року та 20.01.2015 року представник позивача не з'явився, але подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.6-7, 124).

Відповідач-2, відповідач-3 та відповідач-4 - ОСОБА_3, ОСОБА_3 та СФГ «Лілія», відзив або заперечення на позов ПАТ «КБ «Надра» до суду не надали та в судові засідання 03.11.2014 року, 03.12.2014 року та 20.01.2015 року, не з'явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

Так, ухвала суду та повістки про призначення слухання справи на 03.11.2014 року, 03.12.2014 року та 20.01.2015 року, а також копія позовної заяви ПАТ «КБ «Надра» з додатками до неї були надіслані на адреси ОСОБА_3, ОСОБА_3 та СФГ «Лілія», які наявні в матеріалах справи та за якими вони зареєстровані.

Ухвала суду про призначення слухання справи на 03.11.2014 року, а також копія позовної заяви ПАТ «КБ «Надра» з додатками до неї були отримані адресатами, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні поштові повідомлення (а.с.56-59).

Повістки про призначення слухання справи на 03.12.2014 року та 20.01.2015 року з зазначених адрес були повернуті до суду без вручення адресатам у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.120-122, 133-135).

Відповідач-1 - ОСОБА_1, відзив або заперечення на позов ПАТ «КБ «Надра» до суду не надав та в судові засідання 03.11.2014 року, 03.12.2014 року та 20.01.2015 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Так, ухвала суду та повістки про призначення слухання справи на 03.11.2014 року, 03.12.2014 року та 20.01.2015 року, а також копія позовної заяви ПАТ «КБ «Надра» з додатками до неї були надіслані на адресу ОСОБА_1, яка наявна в матеріалах справи та за якою він зареєстрований. Між тим, усі документи з зазначеної адреси були повернуті до суду без вручення адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.60, 123, 132).

Відповідно до ч.5 ст.74 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно із ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладені обставини, норми чинного законодавства та ті факти, що відповідачі в судові засідання не з'явилися, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, позивач в судові засідання не з'явився, але просив розглянути справу без його присутності та проти винесення заочного рішення не заперечував, строк розгляду справи, відповідно до ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, закінчився і ніхто із сторін не заявив клопотання про його подовження, суд вважає за можливе і необхідне, у відповідності до ч.4 ст.169, ч. 1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, розглянути справу без участі сторін або їх представників, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VІ від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут ВАТ «КБ «Надра», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», скорочене - ПАТ «КБ «Надра». Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної ВАТ «КБ «Надра». Банк зберіг існуючу організаційно-правову форму (акціонерне товариство), а змінив лише її тип (відкрите на публічне).

15.11.2006 року між ВАТ «КБ «Надра» (Банк) та СФГ «Лілія» (Позичальник) було укладено кредитний договір № 167/АК/2006-980, відповідно до умов якого Банк надав, а Позичальник отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 50 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % на рік з кінцевим терміном повернення до 15.11.2009 року (а.с.12-13).

Відповідно до положень зазначеного Кредитного договору, Відповідач зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки у встановлені строки.

Згідно із пунктом 1.5 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі та у відповідності до пункту 6.1.2 Кредитного договору забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів у встановлені договором терміни. Терміни та порядок сплати кредиту та процентів встановлені пунктами 3 Кредитного договору, згідно з якими Відповідач зобов'язався кожного місяця сплачувати встановлені мінімальні суми по погашенню кредиту.

Відповідно до п.11.2 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов'язань.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань СФГ «Лілія» за Кредитним договором № 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року, між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 (Поручитель-1) було укладено Договір поруки від 15.11.2006 року (Договір поруки-1) (а.с.19-20).

Також, 15.11.2006 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань СФГ «Лілія» за Кредитним договором № 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року, між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 (Поручитель-2) було укладено Договір поруки (Договір поруки-2) (а.с.21-22).

У відповідності до п.1.2 Договорів поруки, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно із п.2.2 Договорів поруки, поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цим договорам не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем.

Згідно пункту 1.3 Договорів поруки, поручитель відповідає перед Банком у тому ж об'ємі, що і позичальник. Позичальник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Банка вимагати виконання зобов'язань, передбачених Кредитним договором, повністю як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Причини невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов'язань по даному договору.

Відповідно до Кредитного договору, кредит, наданий Банком, також забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в Однак, встановлені Кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит Відповідачами не дотримуються.

Пунктом 8.2 Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань СФГ «Лілія» за Кредитним договором № 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року, 15.11.2006 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір застави сільгосптехніки та обладнання (а.с.23-24).

Також, 15.11.2006 року для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань СФГ «Лілія» за кредитним договором №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір застави автотранспорту від імені поручителя (а.с.25-26).

На виконання умов Договору 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року, ВАТ «КБ «Надра» надало СФГ «Лілія», а останнє отримало кредит у розмірі 50 000 грн., що підтверджується підписаним 15.11.2006 року Договором 167/АК/2006-980.

В свою чергу, СФГ «Лілія» в порушення умов Договору № 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року не надавало своєчасно ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, що підтверджується відповідними розрахунками банку (а.с.9-11), у зв'язку з чим станом на 09.09.2014 року у СФГ «Лілія» перед ПАТ «КБ «Надра» виникла заборгованість по Договору 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року на загальну суму 86 207,21 грн., яка складається з:

- 39 893,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 38 764,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 7 550,16 грн. - сума пені за прострочення виконання зобов'язань.

12.09.2014 року ПАТ «КБ «Надра» направило на адресу Позичальника - СФГ «Лілія», досудову вимогу № 5593, на адресу Поручителя-1 - ОСОБА_1, досудову вимогу № 5594 та на адресу Поручителя-2 - ОСОБА_3, досудову вимогу № 5595, якими повідомило відповідачів про наявність простроченої заборгованості по Договору №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року на загальну суму 86 207,21 грн. та необхідність її погашення (а.с.32-35).

Між тим, такі досудові вимоги позивача залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Отже, в добровільному порядку СФГ «Лілія», ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виниклу та непогашену заборгованість по Договору № 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року на загальну суму 886 207,21 грн. не погасили.

Невиконання відповідачами своїх зобов'язань по вищезазначеному договору зумовило звернення ПАТ «КБ «Надра» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст. 509. 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ст.ст. 525, 625 ЦК України).

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.ст. 1047, 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Крім того, відповідно до абз.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Як встановлено матеріалами справи, СФГ «Лілія» в порушення умов Договору №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року та вище зазначених норм законодавства не надавало своєчасно ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, що підтверджується відповідними розрахунками банку (а.с.9-11), у зв'язку з чим станом на 09.09.2014 року у СФГ «Лілія» перед ПАТ «КБ «Надра» виникла заборгованість по Договору №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року на загальну суму 86 207,21 грн., яка складається з:

- 39 893,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 38 764,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 7 550,16 грн. - сума пені за прострочення виконання зобов'язань .

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Згідно із ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, заборгованість, яка виникла у СФГ «Лілія» перед ПАТ «КБ «Надра» по Договору № 167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року підлягає стягненню в примусовому порядку солідарно з Позичальника - СФГ «Лілія, Поручителя-1 - ОСОБА_1, Поручителя-2 - ОСОБА_3, та ОСОБА_2

Згідно із ст.1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 57-58 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.213 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» є законними, правомірними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати понесені ПАТ «КБ «Надра» при розгляді справи підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 256-258, 261, 267, 509, 510, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, п. 24 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, абз.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 157, 169, 197, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Селянського (фермерського) господарства «Лілія» про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та Селянського (фермерського) господарства «Лілія» (67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Бикоза, вулиця Колгоспна,55, код ЄДРПОУ 20956781, МФО 328975) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (04655, місто Київ, вулиця Артема,15, к/р 39004700700001, МФО 380764, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість по кредитному договору №167/АК/2006-980 від 15.11.2006 року в розмірі 86 207 (вісімдесят шість тисяч двісті сім) гривень 21 (двадцять одна) копійка.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та Селянського (фермерського) господарства «Лілія» (67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Бикоза, вулиця Колгоспна,55, код ЄДРПОУ 20956781, МФО 328975) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (04655, місто Київ, вулиця Артема,15, к/р 39004700700001, МФО 380764, ЄДРПОУ 20025456) сплачений судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 1 283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) гривні 76 (сімдесят шість) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Мишко