Постанова

від 29.01.2015 по справі 921/1240/13-г/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 921/1240/13-г/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуКомунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний центр служби крові" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі№ 921/1240/13-г/10 Господарського суду Тернопільської області за позовомЗаступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України в особі Комунальної установи Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання" доКомунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний центр служби крові" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТернопільська обласна рада простягнення боргу у сумі 174 970,80 грн.

за участю представників сторін від:

прокуратури : Шекшеєва В.С. (посв. № 015375),

позивача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача : Зозуля І.І. (дов. від 27.01.2015),

третьої особи : Лукащук В.М. (дов. від 09.12.2013)

ВСТАНОВИВ:

Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України в особі Комунальної установи Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання" звернувся з позовом до Комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільській обласний центр служби крові" про стягнення 174 970,80 грн. боргу за передані матеріальні цінності мобілізаційного резерву. В обґрунтування заявлених вимог прокурор вказував на порушення відповідачем обов'язку з оплати отриманих з мобілізаційного резерву матеріальних цінностей - медикаментів, які мають мінімальний термін придатності. При цьому прокурор посилався на приписи статей 268, 509, 526, 530, 659 Цивільного кодексу України

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.08.2014, ухваленим суддею Півторак М.Є., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь Комунальної установи Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання" 163 220,65 грн. боргу, у решті позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність матеріалами справи порушення відповідачем зобов'язань з оплати отриманих за накладними медпрепаратів. Водночас відмовляючи у стягненні 11 750,15 грн. суд виходив з обставин списання цієї суми боргу у 2001 році. При цьому суд керувався приписами статей 268, 526, 692 Цивільного кодексу України.

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Якімець Г.Г. - головуючий, Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М., постановою від 17.11.2014 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Комунальна установа Тернопільської обласної ради "Тернопільській обласний центр служби крові" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням уточнення вимог, просить постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові в частині стягнення 172 219,80 грн. відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами обставин спливу позовної давності щодо правовідносин сторін, які мали місце у 1998-2000 роках. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що згідно з наказом Управління охорони здоров'я Тернопільської облдержадміністрації № 2 від 26.11.1998, виданого на підставі листа Міністерства охорони здоровця України № 266 від 14.08.1998, з метою запобігання матеріальних збитків, Обласній базі спецмедпостачання управління охорони здоров'я, наказано відпустити лікувальним установам без попередньої оплати вивільнені після освіження з розривом у часі медикаменти, які мають мінімальний термін придатності. На виконання листа Міністерства охорони здоров'я України № 266 від 14.08.1998 та Наказу Управління охорони здоров'я Тернопільської облдержадміністрації № 2 від 26.11.1998, Комунальна установа Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання" протягом 1998-2008 років передала без попередньої оплати Тернопільській обласній станції переливання крові (правонаступником якого є Комунальна установа Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний центр служби крові") матеріальні цінності мобілізаційного резерву (медикаменти, які мають мінімальний термін придатності та вивільнені після освіження з розривом у часі). Зазначене підтверджується видатковими накладними: № 2 від 22.10.2008, № 1 від 23.09.2008, № 3 від 17.04.2006, № 22 від 03.08.2004, № 29 від 17.07.2000, № 185 від 17.04.2006, № 320 від 27.04.2004, № 388 від 31.01.2000, № 59 від 05.10.1999, № 385 від 31.01.2000, № 2/к від 31.01.2000, № 2 від 31.01.2000, № 6 від 08.02.2000, № 5 від 08.02.2000, № 1/с від 01.02.2000, № 80 від 08.12.1999, № 63 від 23.09.1999, № 107/к від 02.09.1999, № 60 від 02.09.1999, № 75 від 31.08.1999, № 55 від 29.07.1999, № 40 від 13.07.1999, № 13 від 29.04.1999, № 12 від 21.04.1999, № 13 від 16.09.1998, № 8 від 15.02.1999, № 3 від 13.01.1999, № 30 від 15.12.1998. Судами також установлено, що 06.11.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 174 970,80 грн. за отримані відповідно до накладних медичні препарати та інші матеріальні цінності, проте ця вимога залишена останнім без задоволення, що і стало підставою для звернення прокурора із позовом до суду. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, заявлена в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України в особі Комунальної установи Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання" про стягнення з Комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільській обласний центр служби крові" 174 970,80 грн. боргу за отримані матеріальні цінності мобілізаційного резерву. Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Статтею 202 цього ж Кодексу унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі. Відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Зі змісту вказаної норми убачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, установив, що позивач передав відповідачеві за спірними видатковими накладними матеріальні цінності мобілізаційного резерву (медикаменти, які мають мінімальний термін придатності та вивільнені після освіження з розривом у часі). В процесі розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій установили і те, з підтвердженням матеріалами справи, що спірний товар відповідач прийняв, проте повного розрахунку за нього не здійснив; його борг складає 174 970,80 грн. Водночас судами установлено, що на підставі наказу Державного казначейства України № 73 від 08.05.2001 та виданого на його виконання наказу Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації № 223 від 26.09.2001, наказано списати з обліку лікувальних установ кредиторську заборгованість на загальну суму 515 380,59 грн., в тому числі з обласної станції переливання крові у сумі 11 750,15 грн. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Враховуючи установлений судами факт отримання відповідачем медикаментів за спірними видатковими накладними та неповної оплати їх вартості, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 163 220,65 грн. боргу (з урахуванням зменшення на суму списаного боргу). Довід скаржника щодо спливу позовної давності не може бути підставою для скасування судових актів, оскільки йому надавалася оцінка господарськими судами і він був відхилений як необґрунтований. Так, відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Судами установлено, що правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, однак, обов'язок щодо сплати вартості отриманих матеріальних цінностей відповідачем виконано не було, а відтак порушення є триваючим. За таких обставин, правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунальної установи Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний центр служби крові" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі № 921/1240/13-г/10 Господарського суду Тернопільської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець