Рішення

від 26.01.2015 по справі 916/4712/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2015 р.Справа № 916/4712/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Совіньйон";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк";

про зобов'язання виконати вимоги договору

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Бондарчук О.В. - довіреність від 20.11.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Совіньйон" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", в якій просить зобов'язати відповідача закрити поточний рахунок № 26001010891002 відповідно до договору банківського рахунку № 225 від 12.08.2014 року з подальшим перерахуванням залишку коштів на рахунку у сумі 316936,00 грн. на поточний рахунок ТОВ "Совіньйон" №26002300136734, відкритий у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Одеса, МФО 328845, а також стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 218,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на припинення виконання відповідачем з 03.11.2014 року умов договору банківського рахунку щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення будь-яких інших операцій за ним, що в свою чергу призвело до звернення позивача з письмовою вимогою до ПАТ «Імексбанк» про закриття банківського рахунку, відкритого згідно договору № 225 від 12.08.2014 року з подальшим перерахуванням залишку грошових коштів на інший банківський рахунок, яка була залишена відповідачем без реагування та задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2014р. було порушено провадження у справі №916/4712/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 22.12.2014 року.

Ухвалою суду від 22.12.2014 року, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неподанням ним витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 26.01.2015 року.

У судове засідання 26.01.2015 року з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судової ухвали про порушення провадження у справі від 27.11.2014 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 22.12.2014 року на його юридичну адресу, що зазначена у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.19-20), що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17) та відміткою про отримання копії ухвали, що міститься на її зворотній стороні (а.с.24), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 12.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Совіньйон" (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (Банк) було укладено договір банківського рахунку (у національній валюті) № 225 (а.с.7-12), згідно п. 1.1 якого банк відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 року (зі змінами та доповненнями), відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті № 26001010891002 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку.

Відповідно до п. 2.3.5 договору, Банк зобов'язується приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта згідно умов п. 2.1.13, яким встановлено, що, якщо розрахунковий документ надійшов до Банку після операційного часу, то останній має право виконати доручення Клієнта, що міститься у цьому документі не пізніше наступного операційного дня.

Згідно п. 5.4 договору, Клієнт уповноважує Банк, у випадку закриття рахунку за заявою Клієнта, перерахувати залишок грошових коштів за реквізитами, зазначеними у заяві про закриття рахунку, за умови виконання п. 7.4 договору.

Договір розривається за заявою Клієнта у будь-який час, за умови виконання вимог вказаних у п. 7.4 договору. (п.7.3 договору).

Пунктом 7.4 договору сторони погодили, що у разі розірвання договору за заявою Клієнта, рахунок закривається за умови сплати банку комісійної винагороди за закриття рахунку, здачі чекової книжки з невикористаними чеками та погашення заборгованості перед банком за надані банківські послуги.

Як слідує зі змісту позовної заяви, ТОВ "Совіньйон" з огляду на припинення виконання ПАТ «Імексбанк» його розпоряджень щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення будь-яких інших операцій за ним, звернулося до останнього з вимогою про закриття банківського рахунку №26001010891002 із дорученням перерахувати залишок коштів на ньому в сумі 316 936,00 грн. на інший поточний рахунок № 26002300136734, МФО 328845, філія Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» м. Одеса, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою від 14.11.2014 року (а.с.15).

Вказана заява була отримана відповідачем 14.11.2014 року, що підтверджується наявним на вказаному документі відтиском штампу розпорядчого відділу АТ «Імексбанк», однак залишена банком без задоволення та реагування.

Станом на день вирішення спору на рахунку позивача №26001010891002 у відповідача знаходяться кошти в сумі 317 036,00 грн. , що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою № 53-159 від 20.11.2014 року, виданою відділенням № 53 філії АТ «Імексбанк» у м. Одеса (а.с.14).

Таким чином, з огляду на незакриття відповідачем банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Совіньйон" № 26001010891002 та не перерахування залишку коштів з вказаного рахунку у сумі 316936,00 грн. на поточний рахунок ТОВ "Совіньйон" № 26002300136734 відкритий у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Одеса, МФО 328845, позивач був змушений звернутися до господарського суду Одеської

області з відповідним позовом про примусове зобов'язання відповідача виконати вказані дії.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов'язання.

Відповідно п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до п. 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Згідно п. 8.1. ст. 8 вказаного Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Аналогічні вимоги встановлені п. 2.3.5 укладеного між сторонами договору банківського рахунку, яким встановлено обов'язок банку виконувати належним чином розрахункові документи клієнта протягом операційного часу.

Частина 1 ст. 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається , крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін допускається у випадках встановлених договором або законом. Як передбачено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема: припинення зобов'язань внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Як слідує з ч.ч.1, 3 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунку закривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Як передбачено п.20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованої в Мінюсті України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день (п. 20.6).

Таким чином, для розірвання вказаного договору за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому, згода банку на розірвання договору не вимагається, оскільки чинним законодавством та даним договором визначено лише дії банку, які він повинен вчинити за наслідками подання клієнтом заяви про розірвання договору та закриття рахунку.

Враховуючи вищезазначене, обов'язок відповідача закрити вищевказаний банківський рахунок та перерахувати залишок коштів на ньому виник у відповідача після подання позивачем 14.11.2014 року заяви про закриття банківського рахунку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як передбачено ч. 1 ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, кошти, розміщені позивачем на відкритому відповідачем поточному рахунку № 26001010891002 на підставі договору банківського рахунку (у національній валюті) № 225 від 12.08.2014 року, є власністю позивача.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання зобов'язання в натурі. Отже, звернення Клієнта до банку з позовом про зобов'язання закрити рахунок відповідає способам захисту, встановленим вказаними нормами, оскільки, звертаючись з такою вимогою, позивач фактично просить примусити відповідача виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства.

Крім того, враховуючи зазначене, позивач має право на захист порушення прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку, відповідно до вищевказаних приписів чинного законодавства, зокрема, щодо перерахування залишку грошових коштів у сумі 316 936, 00 грн. на поточний рахунок ТОВ "Совіньйон" № 26002300136734, відкритий у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Одеса, МФО 328845.

При цьому, суд зазначає, що оскільки немайнові вимоги про закриття банківського рахунку нерозривно пов'язані з вимогами про подальше перерахування залишку грошових коштів на інший рахунок, які є майновими, то позивач, у разі пред'явлення відповідних вимог до банку, стає його кредитором. Разом з тим, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" задоволення вказаних вимог є неможливим у випадку впровадження в банку, до якого заявлено позов, тимчасової адміністрації.

З огляду на викладене, судом при прийнятті рішення враховується те, що на день розгляду справи (26.01.2015 року), що є кінцевим строком розгляду спору відповідно до ст. 69 ГПК України, та про продовження якого ані позивачем, ані відповідачем не заявлялося, згідно відомостей, які є загальнодоступними та містяться на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тимчасову адміністрацію у ПАТ «Імексбанк» не впроваджено.

З урахуванням вищенаведених обставин та приписів чинного законодавства, позовні вимоги ТОВ «Совіньйон» щодо закриття ПАТ «ІМЕКСБАНК» поточного рахунку №26001010891002 та зобов'язання останнього перерахувати залишок коштів на рахунку у сумі 316936,00 грн. (в межах позовних вимог) на поточний рахунок № 26002300136734, відкритий у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Одеса, МФО 328845, є цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Совіньйон" витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) закрити поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Совіньйон" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, Одеський бульвар, 5, код ЄДРПОУ 30800423) №26001010891002, відкритий у відділенні №53 філії АТ «Імексбанк» у м.Одеса, та перерахувати залишок коштів на вказаному рахунку у сумі 316 936/триста шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість/грн. 00 коп. на поточний рахунок ТОВ "Совіньйон" № 26002300136734, відкритий у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Одеса, МФО 328845.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Совіньйон" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, Одеський бульвар, 5, код ЄДРПОУ 30800423) судовий збір у сумі 1 218/одна тисяча двісті вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 січня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська